Рішення № 35618153, 27.11.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

27.11.2013

Справа №2/489/168/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопаду 2013 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Південнобузький паливний термінал» (далі - Товариство), приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (далі - ПрАТ «МСК»), треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Мобіл - Експрес», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства, яким просила стягнути на свою користь 77261,98 грн. матеріального збитку, тобто суму відновлювального ремонту належного їй автомобілю марки «Kia» моделі «Rio», реєстраційний номер НОМЕР_1, якого той потребує через потрапляння 13 лютого 2012 р. в м. Миколаєві в ДТП через вину другого учасника пригоди ОСОБА_2 - працівника Товариства, який керував автомобілем марки «Fiat» моделі «Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_2. Також просила відшкодувати витрати на проведення дослідження товарознавця 1500 грн., оплачений судовий збір 887,62 грн. та стягнути на свою користь компенсацію моральної шкоди 10000 грн., яка спричинена пошкодженням належного їй майна, необхідністю докласти додаткових зусиль для організації своєї роботи та відпочинку, негативного впливу на стан здоров'я.

Ухвалою суду від 04 червня 2013 р. за клопотанням представника позивачки до участі в якості співвідповідача залучено ПрАТ «Міська страхова компанія».

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала.

Представники Товариства позов частково визнали, погодилися на відшкодування в сумі різниці між сумою матеріальної шкоди, яка визначена висновком судової експертизи у 54047,93 грн., та лімітом страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів оформленого ПрАТ «МСК», плюс за їх рахунок франшизу 500 грн. З вимогами про відшкодування моральної шкоди не погодилися.

Представник ПрАТ «МСК» в судове засідання не з'явився.

Представник ТОВ «Мобіл - Експрес» в судове засідання не з'явився.

Третя особа ОСОБА_2 суду підтвердив, що на момент ДТП і дотепер він є працівником Товариства.

Суд заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні обставини.

Постановою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 квітня 2012 р. у справі №3/1416/669/2012 встановлено, що 13 лютого 2012 р. в м. Миколаєві ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Fiat» моделі «Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_2, при здійсненні маневру не впевнився в його безпеці та допустив контактування з автомобілю марки «Kia» моделі «Rio», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 через що автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с. 3).

Дані обставини не потребують доказування в силу ч. 4 ст. 61 ЦПК України.

ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 21 червня 2011 р., є власником автомобілю марки «Kia» моделі «Rio», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, право на керування яким має ОСОБА_3

Відповідно до письмових доказів, наданих представником позивачки, фізична особа - підприємець ОСОБА_4, платник єдиного податку, здійснив ремонт автомобілю марки «Kia» моделі «Rio», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, оформивши наряд замовлення №ПП00005618 від 02 квітня 2013 р. на суму виконаних робіт та вартості запчастин 67692 грн., акт виконаних робіт №ПП00005618 від 02 квітня 2013 р. на таку ж суму та оформивши на підставі даного акту квитанцію до прибуткового касового ордеру №55 від 02 квітня 2013 р. на 67692 грн., прийнятих від ОСОБА_1

Згідно п. 26 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Мінтрансу №792 від 11 листопаду 2002 р., які поширюються на суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які надають послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових, розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є: акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний, з одного боку, контролером якості Виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобов'язання (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого боку підписаний Замовником; квитанція про оплату робіт; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб).

Отже надання послуг позивачки з ремонту її автомобілю, їх найменування, кількість і вартість підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з положеннями ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №1024 від 31 жовтня 2013 р., сума матеріального збитку заподіяного власнику автомобілю марки «Kia» моделі «Rio», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди становить 54047,93 грн., а на момент проведення відновлювального ремонту 53459,19 грн.

Таким чином, відшкодуванню позивачці підлягає сума матеріальних збитків у 53459,19 грн., тобто реальна вартість відновлювального ремонту, проведеного нею після ДТП.

При вирішенні питання на яку особу слід покласти обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди позивачці, суд виходить з наступного.

Автомобіль «Fiat» моделі «Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_2 є, відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 13 грудня 2011 р., власністю ТОВ «Мобіл - Експрес» (а.с.10).

Згідно копії договору №14/12 від 01 січня 2012 р. ТОВ «Мобіл - Експерс» та ТОВ «Південнобузький паливний термінал» дійшли згоди про надання останньому в оренду автомобілю «Fiat» моделі «Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_2, № кузову НОМЕР_3, за плату строком до 31 грудня 2013 р. (п.1.1 і 5.1.). Згідно п. 2.2. договору, орендодавець несе витрати зі страхування вказаного автомобілю. У відповідності до п. 4.1. договору, автомобіль застрахований на умовах цивільної відповідальності (ОСАГО) (а.с. 6-7).

Абревіатура ОСАГО є загальновідомою скороченою формою поняття обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно копії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/5964646 за типом договором «I» оформленому страховиком ПрАТ «Міська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 30244124) страхувальнику ТОВ «Мобіл - Експрес», ним передбачено ліміт відповідальності у 50000 грн. за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого - третій особі під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу. Франшиза встановлена у 500 грн. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Fiat» моделі «Doblo», № кузову НОМЕР_3. Строк дії полісу з 00 годин 26 серпня 2011 р. по 25 серпня 2012 р. включно.

Згідно ч. 1 ст. 798 ЦК України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути наземні самохідні транспортні засоби. Відповідно до ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

У відповідності до ч. 1 ст. 802 ЦК України, страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

Статтею 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), яка була виключена Законом України №3045-VI від 17 лютого 2011 р., який набрав чинності 18 вересня 2011 р., були встановлені типи договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності:

страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу);

страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (договір II типу);

страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №558 від 29 серпня 2011 р., яке набрало чинності 18 вересня 2011 р., було затверджено зразок та технічний опис поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, без зазначення типів договору, які передбачалися ст. 15 Закону, а розпорядження Держфінпослуг від 01 липня 2010 р. N 530 про затвердження зразку та технічного опису полісу, де передбачалося зазначення типу договору, визнано таким, що втратило чинність. Пунктом 3 розпорядження Держфінпослуг N 558 від 29 серпня 2011 р. було дозволено використовувати виготовлені бланки полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів попереднього зразку до 19 вересня 2012 р.

Поліс №АА/5964646 був договором I типу, тобто укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Пунктом 6 абз. 1 і 3 постанови Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

Згідно наказу №1-к від 18 січня 2012 р. ОСОБА_2 прийнятий на посаду водія ТОВ «Південнобузький паливний термінал» і згідно копії подорожнього листа мав право на керування автомобілю «Fiat» моделі «Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_2 з 01 по 29 лютого 2012 р. (а.с.9, 59).

ТОВ «Південнобузький паливний термінал» на відповідній правовій підставі на час ДТП експлуатувало автомобіль «Fiat» моделі «Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_2, страхування цієї діяльності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб забезпечувалося ПрАТ «Міська страхова компанія» згідно полісу №АА/5964646.

Відповідно до п. 33.1.4. Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди (абз. 4 п. 16 постанови Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 р. № 4).

Представниками ТОВ «Південнобузький паливний термінал» надано суду ксерокопії документів, які, на їх думку, підтверджують факт подання власником автомобілю ТОВ «Мобіл - Експрес» до ПрАТ «Міська страхова компанія» повідомлення, передбаченого ст. 33 Закону, а саме:

постанови судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 квітня 2012 р. з відбитком кутового штампу ПрАТ «Міська страхова компанія», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2Б-1 і відбитком типового штампу вхідної реєстрації кореспонденції від 25 квітня 2012 р., №1547-04/12

довідки від 25 квітня 2012 р. без реквізитів вихідного номеру документу з відбитком кутового штампу ПрАТ «Міська страхова компанія», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2Б-1, підписом невідомої за посадою та прізвищем особи з накладенням печатки «для договорів», про те, що ТОВ «Мобіл - Експрес» звернулося до ПрАТ «Міська страхова компанія» із завою про дорожньо транспортну пригоду від 13 лютого 2012 р. у встановлений законодавством строк.

Але ці документи як належний і допустимий доказ, на думку суду, прийняти неможливо.

Ці ксерокопії не засвідчені, не мають загальноприйнятих у діловодстві реквізитів. .

Крім того, згідно довідки з ЄДРПОУ станом на 31 жовтня 2012 р., ПрАТ «Міська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 30244124) дійсно з 22 листопаду 2007 р. мало зареєстроване місце знаходження м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-б/1, але з 11 квітня 2012 р. зареєстрованим місцем знаходження ПрАТ «Міська страхова компанія» є м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, 111, що суперечить реквізитам довідки без номеру від 25 квітня 2012 р., що надана представниками ТОВ «Південнобузький паливний термінал».

До того зі змісту даної довідки не відомо, де трапилося ДТП 13 лютого 2012 р., хто є його учасником.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні допустимі та належні докази того, що особа, відповідальність якої була застрахована за полісом №АА/5964646 відповідно до ст. 33 Закону, виконала свій обов'язок і протягом трьох робочих днів з дня настання ДТП повідомила страховика ПрАТ «Міська страхова компанія», з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про ДТП, що сталася 13 лютого 2012 р.

За такого, відповідальність по відшкодування матеріальної шкоди у зазначених вище розмірах (53459,19 грн.) слід покласти повністю на ТОВ «Південнобузький паливний термінал», відмовивши у задоволенні позовних вимог до співвідповідача ПрАТ «Міська страхова компанія».

Положеннями ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою , яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 2 цієї статті визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно п. 22.3 Закону, потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Доказів на наявність моральної шкоди, передбаченої п. 1, 2, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України позивачка не надала, а тому їй слід відшкодувати моральну шкоду, передбачену п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, з врахуванням глибини душевних страждань щодо пошкодженням належного їй цінного майна, тривалої втрати незалежності у пересуванні власним транспортом, що призвело до додаткового вжиття заходів для організації розпорядку роботу та відпочинку.

Достатньою компенсацію моральної шкоди є сума у 2000 грн., яку слід присудити позивачці з ТОВ «Південнобузький паливний термінал».

У задоволенні позовних вимог про відшкодування витрат у 1500 грн., понесених на проведення оцінки матеріального збитку до судового провадження слід відмовити, оскільки такі витрати не відносяться до судових витрат (ст. 79 ЦПК України).

Згідно ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам (53459,19 грн. + 2000 грн.) 55459,19 грн. або (62,49% ціни позову) з ТОВ «Південнобузький паливний термінал» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 554,67 грн. (887,62 грн. х 62,49%) судового збору.

Керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з товариства з обмеженою відповідальністю «Південнобузький паливний термінал» на відшкодування матеріальної шкоди 53459,19 грн., моральної шкоди 2000 грн. та судові витрати 554,67 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис Д.Г. Губницький

Копія згідно оригіналу, рішення не набрало законної сили. Суддя: