Ухвала суду № 35618004, 11.11.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

11.11.2013

Справа №6/489/143/13

УХВАЛА

11 листопаду 2013 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві мирову угоду між сторонами виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1436, виданого 19 березня 2013 р. Ленінським районний судом м .Миколаєва подану для визнання старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС). -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 р. старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС до суду був поданий для визнання письмовий текст мирової угоди між сторонами виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1436, виданого 19 березня 2013 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва, підписаний ними 22 липня 2013 р.

Заслухавши пояснення державного виконавця, яка пояснила, що підтримує подання, а також, що виконання судового рішення ні повністю ні частково за матеріалами виконавчого провадження не відбулася, доводи представник стягувача, який, в свою чергу, просив визнати мирову угоду і підтвердив, що боржником ОСОБА_1 вже внесено 5000 доларів на виконання зазначеної мирової угоди, дослідивши зміст мирової угоди від 22 липня 2013 р., матеріали цивільної справи №2-1436/2010, суд встановив наступні обставини.

За рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2010 р. у цивільній справі №2-1643/2010 стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі ПАТ «ВАБанк» або Банк) заборгованість за кредитним договором №1Ф-40 від 06 липня 2006 р., а саме:32330,66 доларів США тіла кредиту, 458,02 доларів США нарахованих відсотків, 1767,12 доларів США простроченої заборгованості за відсотками, 1572,73 доларів США заборгованості по сплаті штрафних санкцій, а всього 36128,53 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 289273,91 грн.

За даним судовим рішенням також вернуто стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 передану позичальником ОСОБА_1 і майновими поручителями ОСОБА_2, ОСОБА_3 в іпотеку ВАТ «ВАБанк» за нотаріальним договором іпотеки від 06 липня 2006 р. у забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором №1Ф-40 від 06 липня 2006 р. (а.с.21-29)

Також звернуто стягнення на предмети застави згідно нотаріального договору застави ОСОБА_1 на користь банку, укладеним 06 липня 2006 р. - автомобіль марки DAF 95XF 430, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1 і на напівпричіп марки TRAILOR SYY3CP, 1998 року випуску, шасі НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_2.

Стягнуто з ОСОБА_1,, ОСОБА_3, ОСОБА_2, на користь банку по 566,67 грн. судового збору та по 40 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

За суттю мирової угоди, ПАТ «ВАБанк» та боржники ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 узгодили, що її предметом є сума присуджених грошових коштів за вказаним вище судовим рішенням - п. 2.1. станом на 06 липня 2010 р. ОСОБА_2 зобов'язався у момент підписання мирової угоди перерахувати Банку частину боргу 5000 доларів - 3.1. Боржники втрьох зобов'язуються повернути стягувачеві залишок боргу щомісячними платежами в розмірі не менш ніж 4500 грн. протягом 34 місяців з дня набрання ухвали суду про затвердження мирової угоди, а останнім платежем, який припадає на 35 місяць повернути суму залишку заборгованості - п. 3.2. Боржники мають право погасити борг достроково, а стягувач зобов'язаний прийняти дострокове виконання -п.3.3. Погашення боргу може здійснюватися у будь-який спосіб не заборонений законодавством та за погодженням сторін - п. 3.4. Ця мирова угода вступає в силу з дати її затвердження судом і діє до повного виконання - п.5.2.

Відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до положень цього Кодексу.

Мирова угода не може бути затверджена, оскільки:

1) її умови змінюють суть судового рішення щодо якого відкрито виконавче провадження - майнові поручителі ОСОБА_3,, ОСОБА_2 набувають обов'язку по сплаті боргу фактично солідарно з ОСОБА_1, хоча їх відповідальність обмежувалася лише зверненням стягнення на передане в іпотеку майно

2) подання про затвердження мирової угоди подано у виконавчому провадженні №37286375 лише стосовно ОСОБА_1 Відомостей про те що відносно боржників ОСОБА_3, ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження суду не надано, а тому вони на теперішній час не є учасниками даного виконавчого провадження, а тому не можуть бути сторонами в зазначеній мировій угоді

3) умови мирової угоди є неконкретними, дають сторонами на власний розсуд, а не в межах предмету вирішеного судом спору, погашати борг у будь-який спосіб, а тому не припиняє виконавчого провадження, а породжує нові правовідносини.

З цих підстав у визнання мирової угоди слід відмовити.

Керуючись ст.372 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У визнанні мирової угоди від 22 липня 2013 р. між сторонами виконавчого провадження №37286375 з примусового виконання виконавчого листа №2-1436, виданого 19 березня 2013 р. Ленінським районний судом м .Миколаєва відмовити

Ухвала може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 5 днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Г. Губницький