Рішення № 35617632, 18.11.2013, Докучаєвський міський суд Донецької області

Номер провадження 2/228/319/2013

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року м. Докучаєвськ

Докучаєвський міський суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Єпішина Ю.М., при секретарі - Остапенко О.М., Натаріній Д.І.,

За участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Докучаєвську, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс", Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія" про стягнення матеріальної та моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 03.02.2013 року о 09 годині 00 хвилин у місті Докучаєвську по вулиці Маяковського - провулок Речний відбулася дорожньо-транспортна пригода: зіткнення автомобілів ВАЗ 217030-114-01, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_4 та Мерседес-Бенс, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_4 ПДД України, за що постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 14.02.2012 року його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340,00 грн. Внаслідок ДТП автомобіль Мерседес-Бенс, державний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження, вартість матеріальної шкоди згідно з висновком авто-товарознавчого дослідження складає 10770,50 грн. Крім того позивач зазначив, що діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 6000,00 грн., оскільки внаслідок ДТП він відчував почуття страху за життя водія та пасажирів, які знаходилися в салоні транспортного засобу та пошкодження автомобіля і неможливість його використання призвело до порушення укладу його життя. У зв'язку з відмовою відповідача відшкодувати завдану шкоду у добровільному порядку просить суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь 10770,50 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 6000,00 грн. моральної шкоди, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 229,40 грн. та витрати за проведення авто-товарознавчого дослідження у сумі 900,00 грн.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягав. У судовому засіданні висловлював свою позицію з приводу заявленого позову, його підтримав та просив задовольнити у повному обсязі та надав пояснення, які за змістом аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_1, якій діє на підставі довіреності у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання призначене на 12.11.2013 року на 09 годину 00 хвилин не з'явився, надавши письмову заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю на роботі. Виходячи з тих обставин, що подана заява не містить конкретних поважних причин неможливості явки до судового засідання, відсутності доданого належного документа, що підтверджував неможливість такої явки до суду у визначений день, а також те, що дата судового засідання заздалегідь узгоджувалася з відповідачем та його представником, розглянувши дане клопотання у передбаченому законом порядку, судом було визнано причину неявки відповідача неповажною та розглянуто справу за його відсутності. Відповідач ОСОБА_4 під час проведення судового засідання висловлював своє ставлення до поданого позову, який не визнав у повному обсязі та пояснив, що ДТП сталося не з його вини, а внаслідок складних погодних умов (ожеледиця), з письмовою заявою до страхової компанії не звертався та документів не надавав, які враховані судом.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судове засідання призначене на 12.11.2013 року на 09 годину 00 хвилин не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких документів на підтвердження поважності своєї неявки до суду не надав. Раніше, під час проведення судового засідання позов не визнав у повному обсязі, проти його задоволення заперечував, надав пояснення, які зводяться до того, що надане позивачем авто-товарознавче дослідження, яким визначено розмір матеріальної шкоди не є судовою експертизою, а тому не може бути прийнято судом до уваги, позивач, який є фізичною особою підприємцем, в супереч вимогам закону не обґрунтував вимоги про завдану йому моральну шкоду, а також звернув увагу суду, що позивачем не передані в розпорядження відповідача замінені деталі, які були пошкоджені внаслідок ДТП.

Третя особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що з позивачем перебуває у трудових відносинах, працює водієм, 03.02.2013 року о 09 годині 00 хвилин у місті Докучаєвську по вулиці Маяковського - перевулок Речний відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Мерседес-Бенс, державний номерний знак НОМЕР_2 під його керуванням та автомобіля ВАЗ 217030-114-01, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_4, якого з часом було визнано винним у скоєнні ДТП, відносно нього працівниками ДАІ протокол про адміністративне правопорушення не складався, його вини у ДТП немає.

Представник третьої особи ПАТ "Європейський страховий альянс" - Рибак Є.В., якій діє на підставі довіреності у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмові пояснення, з яких вбачається що від позивача повідомлень та заяви про виплату страхового відшкодування, на адресу ПАТ "Європейський страховий альянс" не надходило, у зв'язку з чим не має права на страхове відшкодування (а.с. 82-83).

Від третьої особи СТ "Гарантія" представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, пояснень з приводу заявленого позову до суду не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, враховуючи раніше надані пояснення сторін та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, а також матеріали адміністративної справи № 3/0515/82/2012 відносно притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, вважає що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_3 є власником автомобіля (автобус пасажирський) Мерседес-Бенс 310 D, державний номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 17).

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений трудовий договір, зареєстрований у Волноваському районному центрі зайнятості 15.08.2011 року за № 05541100642, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 виконує обов'язки водія автотранспортних засобів. (а.с. 62).

03.02.2013 року ОСОБА_3 здійснював керування автомобілем Мерседес-Бенс 310 D, державний номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується копією подорожнього листа № 008 від 01.02.2012 року 2-86ПА (а.с.19-22).

Постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 14.02.20012 року ОСОБА_4 на підставі ст. 124 КУпАП піддано штрафу у розмірі 340,00 грн. Судом встановлено, що 03.02.2012 року о 09 годині 00 хвилин у місті Докучаєвську по вулиці Маяковського - провулок Речний ОСОБА_4 керував автомобілем ВАЗ 217030-114-01, державний номерний знак НОМЕР_1, під час вибору безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, дорожнє покриття (ожеледиця), внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Мерседес-Бенс, державний номерний знак НОМЕР_2, тим самим спричинив транспортним засобам механічні ушкодження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Зазначена постанова Докучаєвського міського суду Донецької області від 14.02.20012 року набрала законної сили 24.02.2012 року, на час розгляду справи відповідачем не оскаржена.

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, з огляду на викладене, вина відповідача ОСОБА_4 у скоєній дорожньо-транспортній пригоді є доведеною.

Згідно висновку авто-товарознавчого дослідження від 03 серпня 2012 року № 371/08 вартість відновлюваного ремонту, з урахуванням експлуатаційного зносу замінюваємих деталей транспортного засобу - автобуса Мерседес-Бенс 310 D державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на момент проведення зазначеного дослідження складає 10770,50 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 1192 цього ж Кодексу, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Автомобіль ВАЗ 217030-114-01, державний номерний знак НОМЕР_1 належить відповідачу ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с. 121).

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 була застрахована відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеному з страховиком Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс", що підтверджується полісом № АА6006099, строком дії з 26.08.2011 року по 25.08.2012 року (а.с. 122).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 33 цього ж закону визначені дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування:

33.1. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний:

33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується наданими у судовому засіданні поясненнями ОСОБА_4, що він у встановленому законом порядку до страховика з відповідною письмовою заявою не звертався.

З роз'яснень абзацу 4 пункту 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01 березня 2013 року № 4 вбачається, що у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

За змістом ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Виходячи зі змісту положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Під час судового засідання 31.10.2013 року судом роз'яснено положення ч. 4 ст 10 ЦПК України, що відображено у журналі судового засідання (а.с. 109), в тому числі права на проведення судової авто-товарознавчої експертизи, однак від її проведення сторони відмовилися.

Статтями 58-59 ЦПК України, визначено поняття належності та допустимості доказів в цивільній справі. Оцінюючи в сукупності всі зібрані у справі докази, суд вважає, що висновок авто-товарознавчого дослідження від 03 серпня 2012 року № 371/08 з визначення розміру матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу, розмір якої складає 10770,50 грн. не суперечить дійсним обставинам справи та може бути належним та допустимим доказом у справі, при цьому судом також враховано, що відповідач ОСОБА_4 належним чином був повідомлений про час та місце проведення авто-товарознавчого дослідження (а.с. 31-33), але не скористався своїм правом.

Слід зазначити, що вирішуючи вимоги щодо стягнення витрат за проведення авто-товарознавчого дослідження у сумі 900,00 грн. суд виходить з положень ст. 86 ЦПК України, якою встановлено, що витрати пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, наймання ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявляла клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. З матеріалів справи вбачається, що зазначений висновок зроблений на підставі звернення позивача до спеціаліста і до подачі позовної заяви до суду, а тому стягнення таких витрат з відповідача на користь позивача не ґрунтується на законі, і не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушення її прав. Пунктом 3 частини 2 цієї ж статті визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна

Статтею 1167 ЦК України визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Згідно з частиною 1 зазначеної статті моральна шкода, завдана фізичній або юридичній собі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», регламентовано, що розмір відшкодування такої шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, духовних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Судом встановлено, що внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_4 позивач зазнав душевних страждань у зв'язку із пошкодженням належного йому автомобіля, неможливістю його експлуатації та використання за призначенням, організації проведення ремонту пошкодженого майна, а також необхідністю звернення до суду за захистом своїх порушених прав, чим був порушений уклад його життя.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач, час і зусилля, необхідні для відновлення його попереднього стану та виходить при цьому із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача на відшкодування моральної шкоди у розмірі 500,00 грн.

При цьому суд не приймає доводи представника відповідача ОСОБА_6 про безпідставність посилання позивача на положення ст. 23 ЦК України, що останній є фізичною особою підприємцем, а відповідно зазначеної статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях яких зазнала фізична особа, оскільки позивач, згідно наданого позову, звернувся до суду з зазначеними вимогами саме як фізична особа.

Вирішуючи заяву представника відповідача ОСОБА_6 щодо обов'язку позивача повернути відповідачеві пошкоджені деталі суд виходить з того, що загальний розмір завданої шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачеві, визначається в тому числі і з урахуванням вартості втраченого майна (пошкоджених деталей, які не можуть використовуватися за призначенням), необхідних для відновлення пошкодженої речі - транспортного засобу, належного позивачу, отже суд вважає за можливе, після відшкодування збитків, повернути пошкоджені деталі особі, яка відшкодувала шкоду, тобто відповідачу, що не суперечить вимогам діючого законодавства, при цьому суд враховує позицію позивача ОСОБА_3, який у судовому засіданні не заперечував та погодився повернути відповідачу пошкоджені деталі, які були замінені.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення позову.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10-11, 57-61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс", Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія" про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 10770 (десять тисяч сімсот сімдесят) гривень 50 копійок, моральну шкоду у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок, а всього стягнути 11499 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 90 копійок. В решті позовних вимог - відмовити.

Зобов'язати ОСОБА_3 після відшкодування завданої йому шкоди передати в розпорядження ОСОБА_4 пошкоджені деталі кузова: задню ліву боковину.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя