Ухвала суду № 35617372, 19.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 р.Справа № 821/283/13-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю - апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_2 та Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа - Голова Скадовської районної державної адміністрації про визнання протиправним розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Складовської районної державної адміністрації (відповідач, РДА), третя особа - голова Скадовської районної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Скадовської районної державної адміністрації від 26.12.2012 року №137к. яким її звільнено з посади начальника служби у справах дітей районної державної адміністрації з 26 грудня 2012 року згідно пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги державного службовця); поновлення на посаді начальника служби у справах дітей Скадовської районної державної адміністрації з 26 грудня 2012 року; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в сумі 10000грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Скадовської районної державної адміністрації від 26.12.2012 року № 137к "Про звільнення ОСОБА_2".

Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника служби у справах дітей Скадовської районної державної адміністрації з 26 грудня 2012 року. Стягнено з Скадовської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 4768 грн. 96 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити повністю позовні вимоги позивача.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом першої інстанції встановлено, що відповідно розпорядження голови Скадовської РДА від 08.04.2009 року № 224 "Про встановлення юридичного статусу ОСОБА_3" малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлений статус дитини, позбавленої батьківського піклування, на підставі якого остання влаштована до сім'ї ОСОБА_4

Згідно розпорядження голови Скадовської РДА від 04.12.2012 року № 726 припинено опіку над малолітньою ОСОБА_3 у зв'язку з заявою опікуна ОСОБА_4 та відповідно до розпорядження голови Скадовської РДА від 10.12.2012 року № 728, малолітню ОСОБА_3 влаштовано тимчасово до сім'ї родички - ОСОБА_5, за бажанням останньої залишити її у своїй сім'ї з подальшим влаштуванням на правах підопічної та заяви ОСОБА_3

Вказані дії були проведені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини". Дитина, у якої є родичі або інші особи, з якими у неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки і які бажають залишити її на виховання у своїй сім'ї, може перебувати у їх сім'ї до прийняття рішення про влаштування дитини.

12.12.2012 року до служби у справах дітей Скадовської РДА надійшла заява громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про постановку їх на облік кандидатів на створення прийомної сім'ї.

Після того як позивачу надійшла інформація від директора районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_8, що ОСОБА_6 не має бажання створювати прийомну сім'ю, про що самостійно не може повідомити свою дружину ОСОБА_7, позивач порекомендувала ОСОБА_7 обговорити зі своїм чоловіком ОСОБА_6 питання створення прийомної сім'ї.

13.12.2012 року до Скадовської районної державної адміністрації надійшла скарга громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за результатами розгляду якої проведено службове розслідування та головою Скадовської РДА винесено оскаржуване розпорядження.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку, про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 01 квітня 2002 року позивач перебувала на посаді начальника служби у справах дітей Скадовської районної державної адміністрації та розпорядженням від 26.12.2012 року № 137к її звільнено із займаної посади згідно пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги державного службовця.)

Оскаржуване розпорядження винесено на підставі акту про результати службового розслідування за скаргою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 24.12.2012 року, листа-погодження Херсонської обласної державної адміністрації від 26.12.2012 року № 02-14/1567.

Згідно акту службового розслідування, встановлено, що 13.12.2012 року до відповідача надійшла скарга ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про упереджене відношення до них з боку начальника служби у справах дітей ОСОБА_1 при розгляді питання щодо створення ними прийомної сім'ї, розповсюдження про їх сім'ю непідтвердженої інформації.

Згідно з висновками вказаної комісії, позивач порушила правила поведінки та етики державного службовця, чим вийшла за рамки своїх посадових обов'язків, що спровокувало виникнення конфліктної ситуації і, на думку комісії, могла нанести моральну травму сім'ї ОСОБА_6.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу є Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (далі - Закон).

Статтею 1 Закону передбачено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Відповідно до ст. 17 Закону, громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Колегія суддів зазначає, що у діючому законодавстві не містяться визначення та виклад чітких ознак діяння, яке слід кваліфікувати як порушення Присяги.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що сутність порушення Присяги пов'язана з такими істотними проступками (вчинками) державного службовця, які повністю суперечать покладеним на нього посадовим обов'язкам, підривають довіру до нього як до носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій. Незначні факти порушення, які суттєво не впливають на роботу органу, не можуть бути підставою для припинення державної служби за порушення Присяги.

З об'єктивної сторони порушення Присяги передбачає дію (дії) або бездіяльність державного службовця, які порушують одне або декілька зобов'язань, які складають зміст Присяги.

Із суб'єктивної сторони, порушення Присяги становить сукупність ознак, які характеризують суб'єктивне ставлення особи до свого діяння та його наслідків. Ознаками суб'єктивної сторони є вина, мотив і мета. Головним критерієм є вина у формі умислу чи необережності, під якою розуміють психічне ставлення особи до скоєного.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно з ч. 6 ст. 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Вимогами статті 14 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Колегія суддів зазначає, що передумовою звільнення державного службовця на підставі порушення Присяги має стати службове розслідування, яке регулюється Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 (далі - Порядок).

За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань); висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що всупереч встановленого Порядку та вимог до викладення обставин розслідування, необхідних фактів та висновків, в акті про результати службового розслідування за скаргою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 24 грудня 2012 року не зазначено фактичних обставин та їх обґрунтування, не витребувано письмове пояснення позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що при проведенні службового розслідування не дотримані права позивача на об'єктивне проведення перевірки та встановлення всіх обставин справи.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу як: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

У відповідності до вищезазначених норм звільнення за порушення Присяги можливо у разі невиконання особою обов'язків, передбачених ст.17 зазначеного Закону.

Колегія суддів вважає, що факт порушення присяги державного службовця позивача не знайшов свого підтвердження в ході проведеного службового розслідування, саме розслідування та викладення його результатів проведено з порушенням норм чинного законодавства, а тому як наслідок не можуть бути підставою для припинення державної служби позивача.

Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності і має наслідком не лише звільнення особи з займаної посади, але й обмежує право особи на доступ до державної служби в майбутньому. Відтак, звільнення особи з цієї підстави є більш суворим покаранням, а ніж звільнення з державного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, а тому повинен бути чітко вмотивованим.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що Оскільки акт про результати службового розслідування не містить встановлених фактів та обставин порушення позивачем Присяги державного службовця, як наслідок оскаржуване розпорядження голови Скадовської районної державної адміністрації не містить жодних причин та обґрунтувань звільнення позивача з займаної посади.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не надала суду доказів заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіяні тому позовні вимогу у цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частина 2 ст. 23 ЦК України визначає у чому полягає моральна шкода.

Беручи до уваги положення Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4 колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо недоведеності вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа - Голова Скадовської районної державної адміністрації про визнання протиправним розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 21 листопада 2013 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.