Рішення № 35616990, 27.11.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2013 р.Справа № 921/1118/13-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-МІКС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 33708884) вул. Заводська, 14, с. Хильчиці, Золочівський район, Львівська область

до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Медобори" (код ЄДРПОУ 30742864) с. Зелене, Гусятинський район, Тернопільська область

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін від :

Позивача:

Луньо Б.М. - представник за довіреністю №22/04/13-01 від 22.04.2013р.

Відповідача:

не з"явився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-МІКС УКРАЇНА" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Приватного агропромислового підприємства "Медобори" про стягнення 689 369 грн. 12 коп. заборгованості, 22 440 грн. 80 коп. - 3% штрафу , 35 783 грн. 43 коп. пені , 7 906 грн. 44 коп. - 3% річних.

Судовий збір позивач просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити повністю .

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченому статтями 64, 77 ГПК України.

Процесуальні документи надсилались відповідачу на адресу, що вказана у позовній заяві с. Зелене, Гусятинський район, Тернопільська область .

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим статтею 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

У судовому засіданні - 14.11.2013 року судом оголошено про початок розгляду справи №921/1118/13-г/3 по суті , про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 14.11.2013 року.

Розгляд справи №921/1118/13-г/3 відкладався на 27.11.2013р. на 10:30 год., на підставі статті 77 ГПК України , про що свідчить ухвала суду від 14.11.2013р.

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України , не здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

02 липня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Д-МІКС Україна" , як Постачальник та Приватне агропромислове підприємство "Медобори" , як Покупець уклали між собою договір поставки № 10\07\12 , відповідно до умов якого Постачальник зобов"язався в порядку та на умовах , визначених цим Договором , поставити , а Покупець прийняти і оплатити корма та кормові добавки (товар) , в асортименті , комплектності та кількості згідно замовлень Покупця.

Пунктами 2.6. , 2.8. Договору , визначено , що датою отримання Покупцем товару вважається дата оформлення та підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних . Датою переходу права власності на товар від Постачальника до Покупця вважається дата отримання Покупцем товару у відповідності до п.2.6. Договору.

У відповідності до п.3.1. Договору , оплата за товар здійснюється Покупцем на умовах розстрочення платежів за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 календарних днів з дати переходу права власності на товар від Постачальника до Покупця.

Згідно п.4.1. Договору, Товар відвантажується Покупцю за договірними цінами , зазначеними в видаткових накладних по кожному виду продукції на день отримання товару Покупцем.

Пунктом 11.1 Договору поставки , визначено , що останній вступає в силу з дати підписання його сторонами і діє до 02 липня 2013р.

21 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Д-МІКС Україна" , як Постачальник та Приватне агропромислове підприємство "Медобори" , як Покупець уклали між собою додатковий договір про внесення змін та доповнення до договору поставки № 10\07\12 від 02.07.2012р. , яким внесли зміни та доповнення до Розділу 3 договору поставки від 02.07.2012р., зокрема: пункт 3.1. викладено у наступній редакції: " оплата за товар здійснюється Покупцем на умовах розстрочення платежів за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 24 календарних днів з дати переходу права власності на товар від Постачальника до Покупця, при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати 400 000,00 грн.

На виконання умов договору поставки , позивач здійснив поставку товару , а відповідач, в свою чергу прийняв товар , про що свідчать видаткові накладні , які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб. (знаходяться у матеріалах справи) .

Однак відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, свої зобов'язання повністю не виконав і його заборгованість станом на день звернення до суду становить 689 369 грн. 12 коп., про що свідчить розрахунок долучений позивачем та акт взаєморозрахунків за період з 01.04.2013р. по 30.07.2013р. , підписаним повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб , вказана заборгованість на момент розгляду справи в суді не сплачена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оцінивши докази в їх сукупності , суд прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 689 369 грн. 12 коп. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У відповідності до п.7.2. Договору поставки , у разі несвоєчасного виконання грошових зобов"язань Покупцем , він сплачує штраф у розмірі 3% відсотків з суми простроченного платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду , за який нараховується пеня.

За несвоєчасне виконання зобов"язань , позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 35 783 грн. 43 коп. та 3% штрафу у розмірі 22 440 грн. 80 коп. , які на день розгляду справи в суді позивачу не сплачені .

Статтями 549, 550 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені здійснений позивачем із дотриманням вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" .

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 35783 грн. 43 коп. та 3% штрафу у розмірі 22440 грн. 80 коп., документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Пункт 7.3. Договору передбачає, що в разі прострочення покупцем виконання грошових зобов"язань, на вимогу постачальника , покупець зобов"язаний сплатити 3% річних з простроченої суми , якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У відповідності до статті 625 ЦК України та п. 7.3. Договору , позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 7906 грн. 44 коп., які на день розгляду справи позивачу не сплачені .

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 7906 грн. 44 коп., документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, статями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 629 ЦК України, статтями 173, 193 ГК України , Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Медобори" (код ЄДРПОУ 30742864) с. Зелене, Гусятинський район, Тернопільська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-МІКС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 33708884) вул. Заводська, 14, с. Хильчиці, Золочівський район, Львівська область - 689 369 грн. 12 коп. боргу , 35 783 грн. 43 коп. пені, 7906 грн. 44 коп. - 3% річних, 22 440 грн. 80 коп. - 3% штрафу, 15 110 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "29" листопада 2013 року, через місцевий господарський суд.

5. Рішення направити сторонам у справі , рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення .

Суддя І.М. Турецький