Рішення № 35616921, 25.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.2013р. Справа №905/6709/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: ОСОБА_1 м. Запоріжжя

про стягнення 1752,75грн. збитків в порядку регресу

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

третя особа: не викликався.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

25.11.2013р. з 14-35 до 14-40год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення 1752,75грн. збитків в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.09.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Запоріжжя (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір добровільного страхування наземного транспорту №4161а/11зп від 07.12.2011р.; Довідку ДАІ; заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку від 22.08.2012р.; постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 04.09.2012р. у справі пр.№3/812/2114/12; Акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 23.08.2012р.; рахунок №210 від 28.08.2012р.; рахунок №ТСФ-500 від 29.08.2012р.; страховий акт №1.001.12.00781/VESKO22045 від 05.09.2012р.; розрахунок страхового відшкодування від 04.09.2012р.; платіжне доручення №42781 від 07.09.2012р.; претензію вих.№ЛВ349 від 21.05.2013р. тощо.

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) клопотання №ЛВ1116 від 11.10.2013р. та №ЛВ1340 від 05.11.2013р. про розгляд справи за відсутності свого представника (а.с.47-48, 85-86);

2) з супровідним листом №ЛВ1115 від 11.10.2013р. - копії документів на підтвердження свого правового статусу (а.с.49-59);

3) з супровідним листом №ЛВ1339 від 05.11.2013р. - витребувані судом документи, зокрема, копію належної якості Договору добровільного страхування наземного транспорту №4161а/11зп від 07.12.2011р. та акту прийому-передачі виконаних робіт (а.с.87-104).

Протягом розгляду справи відповідач надав клопотання №2186/17 від 22.11.2013р. про розгляд справи за відсутності свого представника з додатками, серед яких копія Полісу №АВ/5397039 (а.с.107-126).

18.10.2013р. на адресу суду від Комунарського районного суду м.Запоріжжя з супровідним листом №7796 від 09.10.2013р. надійшли копії адміністративної справи пр.№3/812/2114/12 відносно ОСОБА_1 (а.с.62-74).

23.10.2013р. на адресу суду від третьої особи ОСОБА_1 надійшли пояснення про обставини ДТП б/н від 16.10.2013р. з додатками, зокрема, копією Полісу №АВ/5397039 (а.с.76-78).

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2011р. між АТ «СК «АХА Страхування» (Страховик, позивач) та ОСОБА_6 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №4161а/11зп (далі - Договір страхування, а.с.95-99). Згідно з п.4 Договору позивачем застрахований транспортний засіб марки Hyundai Getz, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску (надалі - застрахований автомобіль). Відповідно до п.9.2 Договору страховим випадком є, зокрема, ДТП; за даним страховим випадком п.10.2 Договору встановлено франшизу 0,5% від страхової суми, що складає 345грн. Договором страхування вигодонабувачем визначено Страхувальника (п.2). Строк дії Договору: з 07.12.2011р. до 06.12.2012р. (п.18).

22.08.2012р. у м.Запоріжжя на перехресті вулиць Новокузнецької та Автозаводської відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП): ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці маневру та скоїв зіткнення з застрахованим автомобілем (а.с.64-65, 68-69). В результаті ДТП автомобілі отримали пошкодження.

На підставі Договору страхування і Заяви Страхувальника про настання події, що має ознаки страхового випадку від 22.08.2012р. (а.с.15-18), уповноваженим представником позивача був складений Акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 23.08.2012р. (а.с.26).

На підставі зазначеного Акту огляду та наданих Страхувальником рахунків №210 від 28.08.2012р. за ремонт автомобіля на суму 2487,75грн. та №ТСФ-500 від 29.08.2012р. за придбання молдингу переднього бамперу на суму 120грн., що разом складає 2607,75грн. (а.с.30, 31), позивачем складений страховий акт №1.001.12.00781/VESKO22045 від 05.09.2012р. на суму 2262,75грн. (а.с.34-36), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.33) вбачається, що з загальної вартості відновлювального ремонту в сумі 2607,75грн. позивачем було вирахувано 345грн. безумовної франшизи за Договором страхування. ПДВ до розрахунку страхового відшкодування позивачем включений не був, оскільки не входив до сум виставлених його Страхувальнику рахунків.

Платіжним дорученням №42781 від 07.09.2012р. позивач виплатив на користь ФОП ОСОБА_5, який здійснив ремонтні роботи, страхове відшкодування в сумі 2262,75грн. (а.с.37).

Факт здійснення ремонту застрахованого позивачем автомобіля підтверджується підписаним ФОП ОСОБА_5 та Страхувальником Актом прийому-передачі виконаних робіт від 07.09.2012р. (а.с.101).

Згідно з п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фрнду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. (далі - Методика), знос не нараховується для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 застрахований позивачем автомобіль було випущено у 2007 році (а.с.20).

Таким чином, знос під час здійснення позивачем страхової виплати нарахуванню не підлягав, оскільки на момент ДТП (22.08.2012р.) строк експлуатації застрахованого автомобіля не перевищив 7 років.

Виходячи з представлених суду документів, умов Договору страхування, приписів ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування", п.7.38 Методики, суд дійшов висновку про те, що обчислене виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану застрахованого транспортного засобу страхове відшкодування позивачем було виплачене правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні під час керуваня автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 04.09.2012р. у справі №812/7463/12 (пр.№3/812/2114/12) (а.с.74).

Згідно з наданими третьою особою та відповідачем копіями Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/5397039 від 11.07.2012р. (а.с.77, 108) на час скоєння ДТП (22.08.2012р.) Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» було забезпечено автомобіль марки ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 1000грн. Період дії Полісу: з 00-00 год. 11.07.2012р. до 10.07.2013р. включно.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (в межах Полісу №АВ/5397039).

Відповідно до ст.29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Оскільки Методикою як спеціальним нормативним актом у сфері оцінки колісних транспортних засобів не передбачено нарахування зносу для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ (п.7.38), а на момент ДТП від 22.08.2012р. строк експлуатації застрахованого позивачем автомобіля не перевищив 7 років, то знос під час визачення суми збитків, що підлягають відшкодуванню відповідачем, вирахуванню не підлягає.

Відтак, рахунки №210 від 28.08.2012р. та №ТСФ-500 від 29.08.2012р. на загальну суму 2607,75грн. без ПДВ (а.с.30, 31) є належною підставою для відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом застрахованого позивачем автомобіля, відповідно до приписів ст.29 Закону, а платіжне доручення №42781 від 07.09.2012р. на суму 2262,75грн. (а.с.37) - належним доказом фактично здійснених позивачем витрат відповідно до приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України „Про страхування".

Матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем позивачу сплаченого останнім страхового відшкодування на час розгляду даної справи.

Заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

В той же час відповідно до приписів п.12.1 ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цієї норми.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у розрахунку ціни позову врахував франшизу відповідача в сумі 510грн. (а.с.3), тоді як згідно з Полісом № АВ/5397039 (а.с.77) розмір франшизи відповідача складає 1000грн.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 1262,75грн. (1752,75грн. - 490грн.).

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст. 228 Господарського кодексу України; ст.ст. 9, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затв. спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фрнду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення 1752,75грн. збитків в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (83052, м.Донецьк, проспект Ілліча, 100; код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8; р/р 26509253730304 в АКІБ «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005; ЄДРПОУ 20474912) 1262,75грн. збитків в порядку регресу; 1239,45грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.11.2013р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 29.11.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 прим.:

1 - до справи,

2 - сторонам, 1 - третій особі