Рішення № 35616895, 27.11.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2013 р. Справа № 903/1134/13за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор", м. Луцьк

до відповідача-1 : приватного підприємства "Авантис", м. Київ

відповідача-2 : товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат", м. Луцьк

про стягнення 2 247 209,31 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: Стецик Н.В. (дов. від 02.01.2013р.),

від відповідача-1: н/з,

від відповідача-2: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача-1 2 246 209,31 грн., з них: 2 145 759 грн. заборгованості, 41 214,19 грн. пені, 60 236,12 грн. 19% процентів річних; солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 1000 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачами умов договору поставки нафтопродуктів №52/13 від 14.05.2013р., договору поруки № 03/06 від 03.06.2013р.

Відповідач-1, відповідач-2 в судове засідання, призначене на 27.11.2013р., не з'явились.

Від відповідача-1 ухвала суду про відкладення розгляду справи на 27.11.2013р. повернулась з поштовою відміткою «За закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п.16 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01/8-482 від 13.08.2008р. якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, справу розглянуто за відсутності представника відповідача-1.

Уповноважений представник відповідача-2 ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 27.11.2013р. отримав 21.11.2013р., що свідчить про належне повідомлення відповідача-2 про судовий розгляд справи.

Враховуючи те, що відповідач-2 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові пояснення та докази міг надіслати поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, справу судом розглянуто за відсутності представника відповідача-2.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача. господарський суд

в с т а н о в и в:

14.05.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" як постачальником і приватним підприємством "Авантис" як покупцем було укладено договір поставки нафтопродуктів № 52/13 (надалі - договір поставки), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти й оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінах, в терміни, відповідно до умов договору і додатків до нього, що є невід'ємними частинами договору.

Згідно із п.п. 4.1., 4.2. договору поставки ціна товару, що поставляється, узгоджується сторонами для кожної партії товару окремо в додатку до даного договору.

Зобов'язання постачальника по поставці товару визначеної вартості виникає тільки після підписання сторонами відповідного додатку до даного договору, у якому сторони фіксують вартість партії товару, що поставляється.

Загальна сума договору становить суму вартості товару, поставленого протягом терміну дії даного договору, згідно додатків до даного договору.

Відповідно до п. 6.4. договору за результатами поставки товару сторонами підписується акт прийому-передачі товару. Обов'язок по складанню акта прийому - передачі товару покладається на постачальника.

Пунктом 6.4.1 договору передбачено, що у термін не пізніше 5 робочих днів з моменту одержання покупцем акту прийому - передачі товару, покупець зобов'язаний підписати акт прийому - передачі товару і передати один оригінальний екземпляр постачальнику або направити по факсу з одночасним відправленням оригіналу рекомендованим листом.

Якщо протягом терміну, зазначеного в даному пункті, покупець не направив постачальнику підписаний акт прийому-передачі товару, документ вважається погодженим сторонами і прийнятим покупцем, що не звільняє покупця від обов'язку передати підписаний зі своєї сторони акт прийому - передачі товару.

На підставі наведених умов договору між позивачем та відповідачем були підписані акти приймання-передачі нафтопродуктів на загальну суму 16 828 408,70 грн.:

- акт приймання-передачі нафтопродуктів № 29972 від 14.05.2013 року на суму 2 485 012,50 гривень;

- акт приймання-передачі нафтопродуктів № 37994 від 19.06.2013 року на суму 2 198 790 гривень;

- акт приймання-передачі нафтопродуктів № 44851 від 08.07.2013 року на суму 550 674,20 гривень;

- акт приймання-передачі нафтопродуктів № 44853 від 08.07.2013 року на суму 9 892 215 гривень;

- акт приймання-передачі нафтопродуктів № 54129 від 19.08.2013 року на суму 1 701 717 гривень.

Акти приймання-передачі нафтопродуктів на загальну суму 1 885 865,40 грн. відповідач-1 не підписав, а саме:

- акт № 45281 від 12.07.2013 року на суму 273 654 гривень;

- акт № 45570 від 15.07.2013 року на суму 274 689 гривень;

- акт № 45569 від 17.07.2013 року на суму 274 482 гривень;

- акт № 45708 від 19.07.2013 року на суму 277 134 гривень;

- акт № 45709 від 19.07.2013 року на суму 268 983 гривень;

- акт № 53296 від 16.08.2013 року на суму 257 631 гривень;

- акт № 53297 від 17.08,20.13 року на суму 259 292,40 гривень

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні ці акти направлялися на адресу відповідача-1 супровідним листом позивача за вих. №394 від 02.10.2013 року.

Вказаний лист отриманий відповідачем-1 08.10.2013 року, що підтверджується копією повідомлення-розписки про вручення відправлень спецзв'язку № 302.

Однак, у строк, передбачений п. 6.4.1. договору, відповідач-1 не надіслав позивачу підписані акти прийому-передачі товару, а тому зазначені документи у відповідності до умов договору слід вважати погодженими сторонами, а відтак належними доказами у справі.

Також оглядом проведених відповідачем-1 оплат встановлено, що він перераховував кошти за ті нафтопродукти, які отримав за актами, які не підписав і не повернув.

За таких обставин непідписання зазначених актів без наведення поважних причин їх непідписання суд розцінює як безпідставне ухилення відповідача-1 від виконання своїх договірних зобов'язань.

Впродовж травня - серпня 2013 року до договору поставки №52/13 від 14.05.2013р. були укладені додатки, якими сторони погоджували асортимент, кількість, ціну та загальну вартість товару:

- додаток № 1 від 14.05.2013 року щодо поставки товару на суму 2 485 012,50 гривень,

- додаток № 2 від 19.06.2013 року щодо поставки товару на суму 2 198 790 гривень,

- додаток № 3 від 08.07.2013 року щодо поставки товару на суму 9 892 215 гривень,

- додаток № 4 від 08.07.2013 року щодо поставки товару на суму 550 674,20 гривень,

- додаток № 5 від 11.07.2013 року щодо поставки товару на суму 274 275 гривень,

- додаток № 6 від 15.07.2013 року щодо поставки товару на суму 545 370 гривень,

- додаток № 7 від 19.07.2013 року щодо поставки товару на суму 548 625 гривень,

- додаток № 8 від 13.08.2013 року щодо поставки товару на суму 622 800 гривень,

- додаток № 9 від 19.08.2013 року щодо поставки товару на суму 1 701 717 гривень.

З врахуванням наведеного позивач за період травень - серпень 2013 року передав відповідачу-1 нафтопродуктів на загальну суму 18 714 274,70 грн., що підтверджується актами прийому-передачі нафтопродуктів: № 29972 від 14.05.2013 року на суму 2 485 012,50 гривень; № 37994 від 19.06.2013 року на суму 2 198 790 гривень; № 44851 від 08.07.2013 року на суму 550 674,20 гривень; № 44853 від 08.07.2013 року на суму 9 892 215 гривень; № 54129 від 19.08.2013 року на суму 1 701 717 гривень; № 45281 від 12.07.2013 року на суму 273 654 гривень; № 45570 від 15.07.2013 року на суму 274 689 гривень; № 45569 від 17.07.2013 року на суму 274 482 гривень; № 45708 від 19.07.2013 року на суму 277 134 гривень; № 45709 від 19.07.2013 року на суму 268 983 гривень; № 53296 від 16.08.2013 року на суму 257 631 гривень; № 53297 від 17.08.2013 року на суму 259 292,40 гривень.

Пунктом 7.1. договору поставки передбачено, що покупець зобов'язується оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати партії товару, якщо інше не передбачено сторонами в додатках до даного договору.

Додатками до договору поставки №52/13 від 14.05.2013р. були встановлені такі строки оплати нафтопродуктів:

- додатком № 1 від 14.05.2013 року - 1 банківський день з моменту підписання додатку;

- додатком № 2 від 19.06.2013 року - 1 банківський день з моменту підписання додатку;

- додатком № 3 від 08.07.2013 року - 1 банківський день з моменту підписання додатку;

- додатком № 4 від 08.07.2013 року - 1 банківський день з моменту підписання додатку;

- додатком № 5 від 11.07.2013 року - 1 банківський день з моменту підписання додатку;

- додатком № 6 від 15.07.2013 року - 1 банківський день з моменту підписання додатку;

- додатком № 7 від 19.07.2013 року - 1 банківський день з моменту підписання додатку;

- додатком 8 від 13.08.2013 року - 1 банківський день з моменту підписання додатку;

- додатком № 9 від 19.08.2013 року - 2 банківських дні з моменту підписання додатку;

Всупереч умов договору відповідач-1 за отриманий товар розрахувався частково - на суму 16 568 515,70 грн.

Залишок заборгованості відповідач-1 перед позивачем на момент розгляду справи складає 2 145 759 грн.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач-1 суду не надав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв'язку із невиконанням відповідачем-1 зобов'язання щодо оплати отриманого товару, позовна вимога про стягнення з відповідача-1 2 145 759 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Звертаючись з позовом до суду, позивач за прострочення відповідачем-1 платежу нараховує також 41 214,19 грн. пені, 60 236,12 грн. 19% процентів річних.

У відповідності із ст.610, ч.1 ст.612, ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою ((штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2. договору поставки передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором і відповідними додатками до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язання щодо оплати вартості нафтопродуктів у строки, визначені додатками до договору поставки, з відповідача-1 підлягає до стягнення пеня в розмірі 41 214,19 грн. за період з 22.08.2013р по 28.10.2013р.

Пеня нарахована з дотриманням вимог п.6 ст.232 ГК України, розрахунок нарахування пені знаходиться в матеріалах справи - а.с.8.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проценти річних, про які йдеться у частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно відрізняти від процентів річних за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тоді як проценти, зазначені у статті 536 Цивільного кодексу України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі, безпідставно одержаними, збереженими грішми.

Пунктом 8.4. договору поставки, укладеного між сторонами у справі, передбачено, що постачальник у випадку несвоєчасного проведення розрахунків має право стягнути з покупця проценти за користування чужими коштами в розмірі 19% річних від неоплаченої вартості товару.

Оскільки в даному випадку має місце несвоєчасне виконання відповідачем-1 грошового зобов'язання, пункт 8.4., яким передбачено нарахування процентів, міститься в розділі договору поставки «Відповідальність сторін», то, оцінюючи нараховані позивачем на підставі п.8.4. договору поставки проценти в розмірі 60236,12 грн., суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою заявлені до стягнення 60236,12 грн. процентів є заходом відповідальності відповідача-1 за порушення ним грошового зобов'язання, тобто є процентами річних, а не процентами за користування чужими грошовими коштами.

З огляду на викладене, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем-1 зобов'язання щодо оплати вартості нафтопродуктів, вимога позивача про стягнення з відповідача-1 60 236,12 грн. процентів річних за період з 22.08.2013р по 28.10.2013р. підлягає до задоволення.

01.02.2013 року між ТзОВ «Золотий екватор» як кредитором і ТзОВ «Дукат» як поручителем було укладено договір поруки №03/06, згідно з п.п.1.1., 1.2. якого поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за виконання зобов'язань боржника (ПП «Авантис») згідно з умовами договору поставки нафтопродуктів №52/13 від 14.05.2013р. з усіма додатками, доповненнями, змінами, додатковими угодами до нього як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому; сума поруки складає 1000 грн.

Згідно з п.2.1. у випадку невиконання боржником своїх обов'язків перед кредитором за договором поставки, кредитор має право звернутись до поручителя з вимогами про виконання поручителем зобов'язань боржника в повному обсязі, а поручитель зобов'язується в повному обсязі виконати за боржника його зобов'язання перед кредитором. Ці вимоги є обов'язковими для виконання протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання поручителем від кредитора письмового повідомлення про невиконання боржником зобов'язань за договором поставки.

У відповідності зі ст.ст.553, 554, 543 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст.541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Вимогою № 2635 від 21.10.2013 року позивач просив відповідача-2 сплатити суму боргу в розмірі 1000 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки, проте відповідач-2 відповіді на вимогу не надав, суми заборгованості не перерахував.

Вимогу було отримано відповідачем-2 на руки 24.10.2013р., про що свідчить напис на листі, скріплений печаткою.

Враховуючи наведені положення законодавства, у зв'язку з тим, що відповідач-1 не виконав взятих на себе за договором поставки нафтопродуктів №52/13 від 14.05.2013р. зобов'язань, вимога про стягнення з поручителя - відповідача-2 як із солідарного боржника 1000 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Звертаючись з позовом до суду, позивачем було сплачено 44 944,19 грн. судового збору.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідачів, які не виконали договірних зобов'язань, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на них слід покласти судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог по відношенню до кожного з них: на відповідача-1 в розмірі 44 926 грн. 21 коп., на відповідача-1, відповідача-2 солідарно - 17 грн. 98 коп.

Керуючись ст.ст. 526, 536, 541, 543, 549, 553, 554, 599, 610, 612, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Авантис" (01010, м. Київ, вул. Арсенальна, 20, код ЄДРПОУ 32308954, п/р 26004010992201 в ПАТ «Альфа-Банк», м. Київ, МФО 300346) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 37425075, р/р 260031816901 у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» м. Київ, МФО 380281) 2 246 209 грн. 31 коп., з них: 2 144 759 грн. заборгованості, 41 214грн. 19 коп. пені, 60 236 грн. 12 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 44 926 грн. 21 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

3. Стягнути солідарно з приватного підприємства "Авантис" (01010, м. Київ, вул. Арсенальна, 20, код ЄДРПОУ 32308954, п/р 26004010992201 в ПАТ «Альфа-Банк», м. Київ, МФО 300346), товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат» (43010, м. Луцьк, вул. Задворецька, 2, код ЄДРПОУ 21579984, р/р 26000688136361 в Бориспільському районному відділенні КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 37425075, р/р 260031816901 у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» м. Київ, МФО 380281) 1 000 грн. заборгованості, 17 грн. 98 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 29.11.2013р.

Суддя І. О. Якушева