Постанова № 35615103, 21.11.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 р. Справа № 821/3821/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Комунальне підприємство "Херсонський комунальний транспортний сервіс" (далі - позивач, КП "Херсонський комунальний транспортний сервіс") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 року №0010831501 про визначення грошового зобов'язання за штрафними санкціями у сумі 17512,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що штрафні санкції за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток по деклараціях від 29.04.2010 року та від 06.08.2010 року нараховані відповідачем поза межам строків давності 1095 днів. Крім цього, позивач вказує, що податкове законодавство не допускає виправлення помилок цифрових показниках у розрахунках та інших матеріалах, проте у додатку до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідачем внесено недостовірні дані щодо кількості днів затримки сплати зобов'язання. Позивач також звертає увагу на прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення з порушенням термінів його прийняття, передбачених ст. 86 Податкового кодексу України.

Відповідач надав письмові заперечення, якими зазначає, що камеральною перевіркою податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал, півріччя, 9 місяців 2010 року, уточнюючого розрахунку та декларації за 2010 рік було встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, більше ніж на 30 календарних днів, що стало підставою для застосування до КП "Херсонський комунальний транспортний сервіс" штрафної санкції у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.

В судове засідання, призначене на 21 листопада 2013 року, представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство "Херсонський комунальний транспортний сервіс" 16.06.2000 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України податковим ревізором - інспектором ДПІ у м. Херсоні було проведено невиїзну документальну перевірку КП "Херсонський комунальний транспортний сервіс" з питань своєчасності сплати податку на прибуток та встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток згідно декларації за 1 квартал 2010 р. №65941 від 29.04.2010 р., декларації за 1 півріччя 2010 року № 153824 від 06.08.2010 р., декларації за 9 місяців 2010 року №235517 від 08.11.2010 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням самостійно виявлених помилок № 252199 від 06.12.2010 року, згідно декларації за 2010 рік №307094 від 03.02.2011 року протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, про що було складено акт від 14.01.2013 року №355/15.1/01235573 (далі - акт перевірки).

Вказані порушення стали підставою для застосування до позивача відповідальності, передбаченої п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, зокрема застосовано штрафні санкції у сумі 17 512,40 грн., що складає 20% від суми зобов'язань податку на прибуток, сплаченої з затримкою більше ніж 30 днів, про що було прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.09.2013 року № 0010831501.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового - повідомлення рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Враховуючи, що грошові зобов'язання з податку на прибуток згідно поданих декларацій за 2010 рік виникли в 2010 - 2011 роках, а фактично були сплачені позивачем в 2011 - 2012 роках, тому до спірних правовідносин суд застосовує положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі - Закон України № 2181-ІІІ), чинного до 31.12.2010 року та положення Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Так, п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ).

Аналогічні норми містить і Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, згідно з якими -

- крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України);

- платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту перевірки, оплата узгоджених зобов'язань за поданими деклараціями з податку на прибуток здійснювалась КП "Херсонський комунальний заклад" наступним чином:

- грошові зобов'язання по декларації за 1 квартал 2010 року № 65941 від 29.04.2010 року з терміном сплати 20.05.2010 року були погашені 29.06.2011 року згідно платіжного доручення № 348, на суму 4308,00 грн. та 750,00 грн., тобто з затримкою більше ніж 30 календарних днів;

- грошові зобов'язання по декларації за півріччя 2010 року № 153824 від 06.08.2010 року з терміном сплати 19.08.2010 року були погашені 16.08.2011 року згідно платіжного доручення № 436 на суму 7566,00 грн. та 1532,73 грн., 17.08.2011 року згідно платіжного доручення № 438 на суму 500,00 грн., 19.08.2011 року згідно платіжного доручення № 448 на суму 1092,27 грн., тобто з затримкою більше ніж 30 календарних днів;

- грошові зобов'язання по декларації за 3 квартал 2010 року №235517 від 08.11.2010 року з терміном сплати 19.11.2010 року були погашені 19.08.2011 року згідно платіжного доручення № 448 на суму 32111,18 грн., 29.09.2011 року згідно платіжного доручення № 535 на суму 3200,00 грн., 30.09.2011 року згідно платіжного доручення №536 на суму 1613,82 грн., тобто з затримкою більше ніж 30 календарних днів;

- грошові зобов'язання за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з терміном сплати 06.12.2010 року були погашені 12.10.2011 року згідно платіжного доручення № @2PL408427 на суму 750,00 грн., тобто з затримкою більше ніж 30 календарних днів;

- грошові зобов'язання по декларації № 307094 від 03.02.2011 року з терміном сплати 19.02.2011 року були погашені 18.11.2011 року згідно платіжного доручення № @2PL334961 на суму 12615,62 грн., 28.12.2011 року згідно платіжного доручення № @2PL792859 на суму 6500,00 грн., 29.12.2011 року згідно платіжного доручення № @2PL960183 на суму 6000,00 грн., 31.01.2012 року згідно платіжного доручення № @2PL392325 на суму 2897,38 грн. та 1102,62 грн., 16.02.2012 року згідно платіжного доручення № 106 на суму 4370,00 грн., 17.02.2012 року згідно платіжного доручення № @2PL815484 на суму 652,38 грн., тобто з затримкою більше ніж 30 календарних днів.

Таким чином, факт сплати КП "Херсонський комунальний транспортний сервіс" загальної суми грошового зобов'язання 87562,00 грн. з затримкою більше ніж 30 календарних днів зафіксований податковим органом в акті перевірки, який є носієм доказової інформації.

При цьому, позивач, у свою чергу, не подав будь-яких доказів, які б засвідчили інші строки проведення оплати і, таким чином, спростували б наведений висновок ДПІ.

В силу вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки податковим органом при перевірці КП "Херсонський комунальний транспортний сервіс" було правомірно встановлено факт затримки сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток, тому правомірним є і нарахування штрафних санкцій у сумі 17512,40 грн. (87562,00 грн.*20%).

Щодо доводу позивача про нарахування податковим органом штрафних санкцій за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток по деклараціях від 29.04.2010 року та від 06.08.2010 року поза межам строку давності, тобто 1095 днів, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 113.1 ст. 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 114.1 ст. 114 Податкового кодексу України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Отже, з урахуванням вищевказаних правових норм та п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України суд вважає, що оскільки право на застосування до платника податків штрафної санкції за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання виникає у податкового органу після фактичної сплати грошового зобов'язання, то відповідно з цією дати слід обліковувати строк 1095 днів.

Так, за декларацією від 29.04.2010 року за №65941 зі строком сплати до 20.05.2010 року та фактичною сплатою 29.06.2011 року право на нарахування податковим органом штрафної санкції виникає не з 21.05.2010 року, а саме з дати фактичної оплати прострочених зобов'язань 30.06.2011 року; за декларацією від 06.08.2010 року за №153824 зі строком сплати до 19.08.2010 року та фактичною сплатою 16.08.2011 року, 17.08.2011 року та 19.08.2011 року, право на нарахування податковим органом штрафної санкції виникає з 20.08.2010 року, а з 17.08.2011 року, 18.08.2011 року та 20.08.2011 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент проведення перевірки 14.01.2013 року податковим органом не пропущено строк 1095 днів, протягом якого зберігається право на застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України.

Щодо доводу позивача про помилку в розрахунку податкового органу щодо кількості днів затримки сплати грошового зобов'язання, а саме зазначення в розрахунку 39 днів замість 405 днів, то суд зазначає, що вказана помилка не впливає на розмір застосованої штрафної санкції, оскільки, в будь якому випадку кількість днів затримки перевищує 30, що дає підставу для нарахування штрафу у розмірі 20% від сплаченого грошового зобов'язання, відповідно положень ст. 126 Податкового кодексу України.

Щодо доводу позивача про порушення податковим органом термінів прийняття податкового повідомлення - рішення за наслідками перевірки, оформленої актом від 14.01.2013 року №355/15.1/01235573, як підстава для визнання його протиправним та скасування, то зазначає про наступне.

Пунктом 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач 21 січня 2013 року отримав від податкового органу акт перевірки від 14.01.2013 року №355/15.1/01235573, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято податковим органом 19.09.2013 р., тобто з порушенням строків, передбачених вищевказаною нормою Податкового кодексу України.

Проте, суд відмічає, що вказані порушення відповідача ні яким чином не створили перешкоди для позивача щодо звернення до суду з вказаним адміністративним позовом за захистом порушених прав, не вплинули на встановлений судом факт порушення підприємством вимог податкового законодавства щодо строків сплати самостійно узгоджених грошових зобов'язань по податку на прибуток, тому відсутні підстави для звільнення позивача від відповідальності за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскільки позивач в ході розгляду справи не спростував факт порушень, встановлених податковим органом під час проведення камеральної перевірки, тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.09.2013 року №0010831501 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-11, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.6