Постанова № 35614774, 25.11.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа № 809/3448/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Бойко Л.М.,

за участю:

представника позивача - Кушніра О.В.,

представника відповідача - Джуса О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення заборгованості в сумі 58474,49 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2013 року управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (далі - відповідач, підприємство) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та пенсії науковим працівникам в розмірі 58474,49 гривень.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за списком №1 та списком №2 за період з 01.08.2013 року по 01.11.2013 року в розмірі 56 524,31 гривень та не відшкодував різницю між сумою пенсій призначеної науковим працівникам та сумою пенсії, обчисленої відповідно інших нормативно-правових актів, на яку мають право особи, за період з 01.08.2013 року по 01.11.2013 року в розмірі 1950,18 гривень. Загальна сума заборгованості становить 58474,49 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів викладених у клопотанні про закриття провадження у даній справі. Інших підстав заперечуючи проти заявленого позову, представником відповідача суду не наведено.

Вказане клопотання було розглянуто та згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року, відмовлено в задоволенні заявленого клопотання.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 26.05.2000 року та зареєстрованою в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, як платник страхових внесків. Об'єктом сплати для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено, що працівникам відповідача призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» витрати на виплату та доставку яких за період з 01.08.2013 року по 01.11.2013 року позивачем понесено в розмірі 28 226,89 гривень та згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», витрати на виплату та доставку яких за період з 01.08.2013 року по 01.11.2013 року позивачем понесено в розмірі 28 297,42 гривень. Дані обставини підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та списком №2, за період з 01.08.2013 року по 01.11.2013 року, в загальному розмірі 56 524,31 гривень.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на орган Пенсійного фонду, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Як встановлено судом, позивач на адресу відповідача надіслав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до підпунктів «а», «б»- «з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно яких сума відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за період з 01.08.2013 року по 01.11.2013 року становить 56 524,31 гривень. Однак, відповідачем у передбачені строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний період.

Крім того, судом встановлено, що працівникам відповідача призначено та виплачується пенсія як науковим працівника, у відповідності до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Відповідно статті 3 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення такої діяльності.

Відповідно статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України за №372 від 24.03.2004 року затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі -Порядок).

Порядок визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Відповідно пункту 3 Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Згідно пункту 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Судом встановлено, що працівникам відповідача за період з 01.08.2013 року по 01.11.2013 року, позивачем виплачена призначена пенсія у відповідності до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" різниця між сумою якої та сумою пенсії обчисленої згідно інших нормативно-правових актів складає 1 950,18 гривень.

Позивач на адресу відповідача надіслав повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, згідно яких відповідач повинен відшкодувати позивачу різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку мають право особи, за період з 01.08.2013 року по 01.11.2013 року в розмірі 1 950,18 гривень.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку, різниця між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку мають право особи за період з 01.08.2013 року по 01.11.2013 року в розмірі 1 950,18 гривень підлягають відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата Державним підприємством "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" понесених управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.08.2013 року по 01.11.2013 року в розмірі 56 524,31 гривень, вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 та несплата різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших нормативно-правових актів за період з 01.08.2013 року по 01.11.2013 року в розмірі 1 950,18 гривень, вчинена всупереч положень Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Постанови Кабінету Міністрів України за №372 від 24.03.2004 року, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (код ЄДРПОУ 07552205) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 58 474 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 49 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 29.11.2013 року.