ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.
Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.
УХВАЛА
іменем України
"18" листопада 2013 р. Справа № 806/4083/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Моніча Б.С.
Хаюка С.М.
при секретарі Кошиль О.Ю.
за участю представників сторін:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" серпня 2013 р. у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
ВСТАНОВИВ:
В червні 2013р. підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ №0001331702 від 15.05.2013р. , яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 146270,01грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 97513,34 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 48756,67 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 15.05.2013 року № 0001331702.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та в позові підприємця відмовити. На думку скаржника, операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не могли проводиться та вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши докази, зібрані в матеріалах справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать, що на підставі службового посвідчення УЖТ 064968 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб, управління оподаткування фізичних осіб - інспектором податкової служби 1 рангу Меленвським Р.М. проведена позапланова невиїзна документальна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Ю.О.Електронікс-1", ТОВ "Тесей ЛТД" та контрагентами - покупцями за період з 01.10.2012р. по 30.11.2012р.
Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки підприємця ОСОБА_5 Коростенською ОДПІ складено акт №174/414/17-02/НОМЕР_2 від 23.04.2013р. (а.с.10-23). Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення "п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_5 по операціям з ТОВ „Онікс Компані ЛТД" (код 37817014), ТОВ „Ю.О.Електронікс-1" (код 32799525), ТОВ „Тесей ЛТД" (код 37818657) завищено суму податкового кредиту в деклараціях за січень 2012р. в сумі 30833,33 грн., за серпень 2012р. в сумі 18616,67 грн., за вересень 2012р. -25151,67 грн., за жовтень 2012р. -3506,67 грн. та за листопад 2012р. - 19405,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет по ряд. 25 Декларацій з ПДВ в сумі 97513,34 грн.".
Як вбачається з акту, встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_5 з контрагентами-постачальниками ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Ю.О.Електронікс-1», ТОВ «Тесей ЛТД». При цьому відповідач вважає, що договори, укладені з вказаними контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а тому є неправомірними, не створюють для сторін будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, в результаті чого не створили будь-яких наслідків і в податковому обліку підприємства-покупця. Такий висновок відповідач робить на підставі того, що у позивача відсутнє документальне підтвердження фактичного отримання від зазначених постачальників товару, послуг ("- відсутні акт прийому передачі товару, довіреності на придбання товару, документи, які засвідчують якість товару, товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ, які підтверджують маршрут перевезення, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (так як в договорі чітко не обумовлено хто здійснює перевезення Покупець чи Продавець, також в договорі не відображено місце знаходження товару, де в такій наявності знаходився товар та яка матеріально-відповідальна особа його відпускала)"), а також на підставі актів від ДПІ за місцем знаходження контрагентів про неможливість проведення зустрічної звірки. Відповідач в акті перевірки, не заперечуючи оплату позивачем ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Ю.О.Електронікс-1», ТОВ «Тесей ЛТД» отриманих робіт, товарів та послуг і констатуючи факт відсутності підтверджуючих документів на отримання цих робіт, товарів, послуг, не ставить під сумнів правильність формування валових витрат по цим операціям.
На підставі вказаного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001331702 від 15.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 146270,01 грн. (за основним платежем - 97513,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 48756,67 грн.) (а.с.24).
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ №0001331702 від 15.05.2013р., суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі -ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. А відтак необґрунтоване формування податкового кредиту тягне заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що право платника на формування податкового кредиту залежить від дотримання ним наступних вимог, а саме - придбання товарів, робіт (послуг) з господарською метою та наявність податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог підпункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбання (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому у числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Отже, аналіз норм Закону дає підстави зробити висновок, що наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, та рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку є достатньою підставою для визначення податкового кредиту.
Разом з тим, за змістом ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правої вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких чуд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи предметом доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту.
На підтвердження реальності фінансово-господарських правовідносин позивача з ТОВ "Онікс Компані ЛТД" щодо прийняття та оплати робіт по перевезенню вантажу підприємцем подано, а судом досліджено договір надання послуг № 01/12А від 01.12.2011 року (а.с.25-27), акти здачі-прийняття виконання робіт (надання послуг) та податковві накладні (а.с.28-35). Те, що надані ТОВ «Онікс Компані ЛТД» позивачу послуги використовувались останнім в господарській діяльності підтверджується договором № 125 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 06.10.2011 року між Сільськогосподарським ТОВ "Агроресурс" (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (перевізник), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними (а.с.103-130);
З'ясуванням всіх обставин справи було досліджено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ «Ю.О.ЕЛЕКТРОНІКС-1», зокрема, договір № 10/09 купівлі-продажу від 10.09.2012 року (а.с.36-37), акти приймання-передачі товару (а.с.38,39), рахунки-фактури (а.с.40,44), видаткові накладні (а.с.41,45), податкові накладні (а.с.42,46), товарно-транспортні накладні (а.с.43, 47), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.77) , наявність яких відповідно до Закону № 168/97-ВР необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту.
Використання товару, придбаного у ТОВ «Ю.О.ЕЛЕКТРОНІКС-1», позивачем в господарській діяльності підтверджується забірними картками (а.с.91-93), актом на списання запасних частин (а.с.100).
Взаємовідносини позивача з ТОВ "ТЕСЕЙ ЛТД" підтверджуються договором № 27/08 купівлі-продажу від 27.08.2012 року (а.с.48-49), актами приймання-передачі товару (а.с.50-53), рахунками-фактурами (а.с.55,58,61,65,69), видатковими накладними (а.с.56,59,62,66,70), податковими накладними (а.с.57,60,63,67,71), товарно-транспортними накладними (а.с.54,64,68,72), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.77), договором про надання послуг № 12/09 від12.09.2012 року (а.с.73), рахунком-фактурою (а.с.74), актом здачі-прийняття виконаних робіт (а.с.75), податковою накладною (а.с.76). Те, що придбані у ТОВ "ТЕСЕЙ ЛТД" товар та послуги використовувались позивачем в господарській діяльності підтверджується забірними картками (а.с.89-90, 94-97), актами на списання запасних частин (а.с.98-99,101-102).
З огляду на зазначене та враховуючи, що позивачем було включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, нарахованого у зв'язку з придбанням та фактичним отриманням товарів і послуг, підтверджених документально, на підставі дійсних, реально виконаних правочинів, у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачеві податкових зобов'язань.
Обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.
Апеляційна скарга Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" серпня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук
судді: (підпис) Б.С. Моніч
(підпис) С.М.Хаюк
З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "20" листопада 2013 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_1
3- відповідачу Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул. Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500
Судове рішення № 35614646, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 806/4083/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: