Ухвала суду № 35614339, 21.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р.Справа № 2а-4771/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Півень М.О.

за участю представника позивача -Тимофеєва Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року по справі за позовом Приватного підприємства « Вікойл» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Вікойл" (далі - позивач, ПП) звернулось з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач, ДПІ), у якому просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними правочинів ПП "Вікойл" із ПП "Євротерм Харків", ПП "Інтер Союз" у лютому, квітні 2012р. в акті перевірки від 28.09.2012р. № 1974 та скасувати податкові повідомлення рішення від 16.10.2012р. №№ 0007422200, 0007432200, якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 563 494,0 грн. у тому числі за основним платежем на 450795,0грн., та з податку на додану вартість на 643 993,0 грн. у тому числі за основним платежем на 429329,0грн. Представник зазначив, що позивач виконав всі вимоги Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ІУ (далі -ПКУ) для відображення у деклараціях із ПДВ податкового кредиту по операціям з ПП "Євротерм Харків" та ПП "Інтер Союз" - товар реально поставлений, оплата проведена у повному обсязі, первинні бухгалтерські документи складені належним чином. На думку позивача, акти зустрічних звірок постачальників не можуть бути прийняті до уваги для перегляду грошових зобов'язань з ПДВ, оскільки не відображають фактичних обставин здійснення господарської діяльності позивача та його постачальників. Відповідач під час складання висновків щодо права на податковий кредит у лютому та квітні 2012 року довільно та протиправно трактує норми цивільного, господарського та податкового права України, визнаючи угоди з придбання товарів та послуг із згаданими контрагентами нікчемними та недійсними бухгалтерські і податкові документи, створені за наслідками цих правочинів. Тому позивач просить скасувати спірні податкові повідомлення рішення та визнати протиправними дії ДПІ щодо визнання нікчемними правочинів.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року - позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання в акті перевірки від 28.09.2012р. № 1974 нікчемними правочинів ПП "Вікойл" із ПП "Євротерм Харків", ПП "Інтер Союз" у лютому, квітні 2012р. Скасовано податкові повідомлення - рішення від 16.10.2012р. № 0007422200, № 0007432200.

В апеляційній скарзі, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 26.04.2013 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірні податкові повідомлення - рішення складені на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки позивача від 28.09.2012р. № 1974/22-4/34785802 (далі - акт № 1974). За цим актом відповідачем перевірялось дотримання позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Євротерм-Харків" у лютому 2012 року та з ПП "Інтер Союз" у лютому, квітні 2012 року та з контрагентами - покупцями за вказані періоди.

На думку відповідача, позивач у лютому 2012 року сформував податковий кредит із ПДВ від ПП "Євротерм Харків" у сумі 243 333,33грн., від ПП "Інтер Союз" - у сумі 78 986,25 грн., у квітні - по відносинам з ПП "Інтер Союз" у сумі 91 009,33грн.

За даними перевірки від постачальника ПП "Євротерм Харків" за податковими накладними від 28.02.2012р. № 69, та від 29.02.2012р. № 80 задокументовано придбання олії соняшникової у кількості 154,915 тон на загальну суму 1460000,0 грн., у тому числі ПДВ 243333,33грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. Під час перевірки позивачем не надано документів на транспортування товару, договору на поставку товару, документів, підтверджуючих якість товару.

ДПІ у Київському районі м. Харкова складено акт від 12.07.2012р. № 438/224/31150748 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Євротерм Харків" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків і зборів їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий-квітень 2012 року через відсутність цього суб'єкта господарювання за місцем реєстрації з 15.06.2012 року. За даними звітів кількість працюючих постачальника 1 особа, складські приміщення та транспорт відсутні. За поясненнями директора та власника ПП "Євротерм Харків" ОСОБА_3 у 2012 році укладались угоди з рядом підприємств на придбання та продаж насіння кукурудзи та соняшника. Сільськогосподарська продукція придбавалась на місцях зберігання Харківської області, де і зберігалась на момент надання пояснень. За даними відповідача відповідно до висновку від 10.07.2012р., складеного ВПМ ДПІ у Київському районі м. Харкова за результати проведених заходів у діяльності ПП "Євротерм Харків" встановлені ознаки фіктивності та наявність фактів нереального здійснення господарської діяльності за лютий-квітень 2012 року.

За даними перевірки у акті також зазначено, що у лютому 2012 року позивач за звичайною накладною від 29.02.2012р. № 6 та податковою накладною від 29.02.2012р. № 6 задокументував придбання олії соняшникової нерафінованої у ПП "Інтер Союз" у кількості 20,150 тон на загальну суму 473917,5 грн. у тому числі ПДВ 78986,25грн. У квітні 2012 року підтверджене звичайними та податковими накладними придбання олії соняшникової у ПП "Інтер Союз" склало 54,880 тон на загальну суму 546056,0 грн., у тому числі ПДВ 91009,33 грн. Розрахунки між СГД проводились у безготівковій формі. Під час перевірки позивачем не надано документів на транспортування товару, договору на поставку товару, документів підтверджуючих якість товару. ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області складено довідку від 09.08.2012р. №380/15-0/36305229 про результати зустрічної звірки ПП "Інтер Союз" щодо документального підтвердження відносин з платниками податків за лютий-квітень 2012 року. За інформацією ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області ПП "Інтер Союз" за лютий, квітень 2012 року сформував податковий кредит за рахунок придбання товарів у ПП "Євротерм Харків". За актом від 12.07.2012р. №438/224/31150748 про неможливість проведення зустрічної звірки складеного ДПІ у Київському районі м. Харкова не підтверджено наявність поставок товарів цим контрагентом ПП "Інтер Союз".

Тому відповідач вважає, що було доведено відсутність продажу товарів від ПП "Євротерм Харків" до ПП "Інтер Союз" та відсутність поставок товарів ПП "Інтер Союз" платникам податків - покупцям, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Враховуючи ці дані відповідач стверджує, що операції за участю позивача та ПП "Інтер Союз" у лютому та квітні 2012 року не спричиняють реального настання наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувачів".

На думку відповідача, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, у тому числі згідно ст. 203, 215 ЦК України є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Враховуючи це, відповідач стверджує, що позивач лише документував господарські операції з ПП "Євротерм Харків" та ПП "Інтер Союз", що підтверджується актами зустрічних звірок ДПІ у Київському районі м. Харкова та ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області.

Відповідач, опираючись на Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ вважає недійсними бухгалтерські та податкові документи, складені за результатами операцій з ПП "Євротерм Харків" та ПП "Інтер Союз", оскільки вони документують господарські операції, яких не було реально.

Досліджуючи реальність виконання угод позивача із ПП "Євротерм Харків" та ПП "Інтер Союз" про поставку олії соняшникової нерафінованої у лютому, квітні 2012 року, суд дослідив первинні бухгалтерські документи, складені за результатами господарських операцій: договори, видаткові та податкові накладні, ТТН, банківські виписки про проведення розрахунків. Транспортування товару від продавців до позивача проведено найманим перевізником ФОП ОСОБА_4, який має у власності автоцистерни, ліцензію на здійснення вантажних перевезень. Надання послуг оформлено договором та актами виконаних робіт.

Факт перевезення товару від ПП "Євротерм Харків" та ПП "Інтер Союз" до позивача підтверджено у судовому засіданні також показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, водіями ФОП ОСОБА_4, які підтвердили, що вони безпосередньо перевозили олію соняшникову у вантажних цистернах із Харківської області від ПП "Євротерм Харків" та із Цюрупинського району Херсонської області від ПП "Інтер Союз" до м. Херсона для ПП "Вікойл", а потім далі покупцям позивача на території України. Зазначене підтверджується також товарно-транспортними накладними, долученими до матеріалів справи.

Судом встановлено використання позивачем на підставі договору оренди від 12.09.2011р. складського приміщення для зберігання жмиха соняшникового та цистерни для зберігання олії соняшникової у м. Херсоні, вул.. Перекопська, 169.

Таким чином під час перевірки та у судовому засіданні відповідач підтвердив дотримання позивачем вимог ПК України під час формування витрат та податкового кредиту по відносинам з ПП "Євротерм Харків" та ПП "Інтер Союз", зауваження щодо оформлення первинних бухгалтерських документів відсутні. Валові витрати та податковий кредит позивача зменшені у зв'язку з визнанням нікчемними (недійсними) правочинів позивача із згаданими контрагентами.

Відповідно до Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2010р. N 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, тому колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що ДПІ у Київському районі м. Харкова та Цюрупинському районі Херсонської області під час проведення зустрічної звірки мали керуватись виключно документами суб'єктів звірки, свої висновки щодо товарності (безтоварності) господарських операцій підтверджувати виключно документами ПП "Євротерм Харків" та ПП "Інтер Союз", або використовувати судові рішення з цього питання.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину». Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентами -є тільки припущенням.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Натомість у судовому засіданні досліджені надані позивачем первинні бухгалтерські документи щодо придбання, оприбуткування, зберігання та використання у господарській діяльності товарів, придбаних у ПП "Євротерм Харків" та ПП "Інтер Союз".

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про безпідставність зменшення позивачу витрат та податкового кредиту за результатами господарських операцій із ПП "Євротерм Харків" та ПП "Інтер Союз" у перевірений період, а також протиправність висновків податкового органу про визнання досліджених правочинів позивача нікчемними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року по справі за позовом Приватного підприємства « Вікойл» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текс ухвали виготовлено 26 листопада 2013 року.

Головуючий:

Судді: