Рішення № 35612605, 14.11.2013, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3934/13-ц

Номер провадження 2/623/1050/2013

РІШЕННЯ

іменем України

14 листопада 2013 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Бутенка В.М.

при секретарі судового засідання - Ноль С.В., Костенко В.В.

судового розпорядника - ОСОБА_1

за участю: позивача - ОСОБА_2

представника позивача за довіреністю - ОСОБА_3

відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Ізюмський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання договору найма житлового приміщення від 20 травня 2009 року та виселення з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення (а.с. 2-4).

У січні 2013 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду із зміненою позовною заявою до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Ізюмський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, і остаточно просить визнати ОСОБА_4 і ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1, виселити відповідачів з вказаної квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, та зобов'язати Ізюмський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області зняти відповідачів з реєстраційного обліку квартири АДРЕСА_1 (а.с. 29-30).

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 вказують, що на підставі договору купівлі-продажу квартири між продавцями ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області 20.05.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 694, позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Раніше вказана квартира належала на праві власності відповідачам ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які проживали і були зареєстровані у вказаній квартирі. Але більш ніж шість місяців відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не проживають у вказаній квартирі та по цей час вони не користуються жилим приміщенням, в квартирі не знаходяться їх речі, квартира закрита на замок. Відповідачі порушують права ОСОБА_2, самостійно виписатися із квартири не бажають, тому він звернувся до суду.

Позивач та його представник підтримали змінені позовні вимоги і просять позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що вони не згодні із позовними вимогами ОСОБА_2, що хоча вони і оформили договір купівлі-продажу спірної квартири на ОСОБА_2, але вони постійно проживають з 1981 року та з 1991 року по цей час за адресою: АДРЕСА_1, не мають заборгованості по утриманню квартири та будинку. Саме тому просять суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Ізюмський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області у судове засідання не з'являвся, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надавав заяви про розгляд справи за його відсутності (а.с. 42, 77, 89, 127).

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, пояснення відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, перевіривши і дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлені факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей 3, 4, 15 ЦПК України особа має конституційне право на судовий захист своїх цивільних прав і може звернутися із позовом про захист порушеного, оспореного або невизнаного права у спосіб, передбачений ЦК України.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 на підставу позовних вимог із змінами щодо визнання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1, виселення відповідачів з вказаної квартири та зняття відповідачів з реєстраційного обліку квартири, посилаються на порушення відповідачами права власності позивача.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права на вчинення певних дій (на підставі вказаних статей ЖК і ЦК), позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно статей 10, 31, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 9 Житлового Кодексу Української РСР від 30 червня 1983 р. №5464-X, із наступними змінами (далі - ЖК УРСР), ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Статтею 150 ЖК УРСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Матеріалами справи встановлено і не оспарюється сторонами, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 20.05.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 20.05.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 694, продавці ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 передали у власність, а ОСОБА_2 набув у власність квартиру АДРЕСА_1.

Раніше квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності продавцям ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Ізюмським комунальним житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством № 1 м. Ізюм Харківської області від 03.02.2005 року за № 13, зареєстрованого в Ізюмському БТІ 02.06.2005 року за № 69, та у книзі № 10.

Продаж вчинено за суму 57600 гривень, які гроші ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, отримали від ОСОБА_2, повністю до підписання цього договору.

Договір купівлі-продажу квартири від 20.05.2009 року зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.09.2012 року.

(а.с. 6-8, 32-34)

Вказаний договір купівлі-продажу на цей час не визнаний недійсним і не скасований.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, у визначеному законом порядку, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 20.05.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 694, зареєстрованому в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.09.2012 року, набув право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.

Згідно виписки із будинкової книги на квартиру АДРЕСА_1 із червня 1981 року зареєстрована відповідачка ОСОБА_4, та із листопада 1991року відповідачка ОСОБА_5 (а.с. 116-118).

Згідно пояснень сторін, наданих довідки ПП «Ізюмжитлосервіс» від 04.01.2013 року та Акта ПП «Ізюмжитлосервіс» від 01.03.2013 року підтверджується факт, що відповідач ОСОБА_4 з 1981 року та відповідач ОСОБА_5 з 1991 року постійно мешкають у квартирі АДРЕСА_1, не виїхали в інше житлове приміщення, не мають заборгованості по утриманню квартири та будинку (а.с. 58-60).

Відповідно до ч.1 і 2 ст. 99 ЖК УРСР тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання. Тимчасові жильці зобов'язані негайно звільнити займане жиле приміщення. У разі відмовлення вони підлягають виселенню в судовому порядку. Виселення провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Згідно ст. 169 ЖК УРСР у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Оскільки колишні власники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 припинили права власності на квартиру вони також втратили право користування нею.

Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 порушують права позивача ОСОБА_2 тим, що не знялися з реєстраційного обліку як такі, що припинили право власності на квартиру та безпідставно проживають та користуються приміщеннями|частці| квартири АДРЕСА_1.

Згідно ст. 88 ЦПК України, судові витрати на судовий збір, який документально підтверджується, суд стягує з відповідачів у частковому відношенні на користь |позовницю,позивачку|позивача (а.с. 1).

Керуючись статтями 319, 391 ЦК України, статтями 9, 99, 150, 169 ЖК УРСР, статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Ізюмський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, втративши право користування житловим приміщенням|схильним| квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати Ізюмський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з житлового приміщення|схильним| квартири АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, із квартири АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути у частковому порядку з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3 від 15.10.2001р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_4 від 29.04.2002р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2 судові витрати на судовий збір по 53 грн. 65 коп. з кожного відповідача.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може| бути| оскаржене| в апеляційному| порядку|ладу|| в строк 10 днів| з дня | проголошення рішення, а неприсутніми сторонами в той же строк з дня отримання копії рішення,|розв'язання,вирішення,розв'язування| шляхом подачі апеляційної скарги| до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області.

Головуючий: суддя -