Рішення № 35611854, 28.11.2013, Алчевський міський суд Луганської області

Справа №406/7099/13

провадження № 2/406/2552/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013р. Алчевський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Карасьової Н.П.

при секретарі Павловій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Алчевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. У позові він посилається на те, що відповідно до рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2010 року з відповідача на його користь стягнуті аліменти у розмірі ? частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення дитиною навчання, але не більше як до досягнення 23 років. Згідно вироку Алчевського міського суду Луганської області від 12 червня 2013 року, ОСОБА_2 був визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, та йому призначене покарання у вигляді 2 років обмеження волі із застосуванням вимог ст.75 КК України, на підставі якої ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання у вигляді обмеженні волі з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік. Під час досудового розслідування відповідач виплатив борг у розмірі 2 570,85грн., але позивач просить стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 36 571,50грн.

У судове засідання позивач не з'явився, надав суду телеграму, в якій просить справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання також не зґявились, надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності Раніше відповідач надав свої заперечення, в яких позов не визнав в повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити. При цьому відповідач посилався на те, що на даний момент в матеріалах цивільної справи відсутнє документальне підтвердження факту навчання позивача у вищезазначеному учбовому закладі, що безпосередньо впливає на обґрунтованість позовних вимог позивача та прийняття судом відповідного рішення, а необґрунтованість вимог з боку позивача грубо порушує права та інтереси відповідача. Також відповідач зазначає, що позивач надав суду довідки про стан заборгованості по сплаті аліментів, які суперечать змісту виконавчого листа № 2-259/10 від 22.03.2010р., як по сумі заборгованості, так і по строкам її начислення. Він вважає, що зміст вказаних довідок ВДВС підлягає додатковому уточненню у відповідності до змісту відповідного виконавчого листа, оскільки відсутність точних розрахунків заборгованості по аліментам ОСОБА_2 робить неможливим подальший розрахунок пені. Також відповідач вказує на те, що розрахунок пені, наданий з боку позивача, не є належним доказом позовних вимог позивача, оскільки є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства України. Відповідач також посилається на те, що позивач мав відповідне право на звернення до суду з позовом про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на час навчання, але повинен був зробити це, не порушуючи вимог чинного законодавства, вказуючи на те, що розрахунок пені, зроблений з боку позивача є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам закону.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач має право на стягнення неустойки у розмірі 1% від суми неоплачених аліментів за кожен день прострочення; розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2010 року з ОСОБА_2 на користь позивача стягнуті аліменти у розмірі ? частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення дитиною навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років (ас.13).

Згідно вироку Алчевського міського суду Луганської області від 12 червня 2013 року відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, та йому призначене покарання у вигляді 2 років обмеження волі, відповідно до ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання у вигляді обмеженні волі з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік (ас.10).

Відповідно до ст.ст.60 ч.1, 61 ч.4 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; вирок, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої постановлено вирок.

У судовому засіданні були оглянути матеріали кримінальної справи № 406/4179/13. А саме, був досліджений розрахунку Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції відносно заборгованості ОСОБА_2 відповідно до виконавчого листа № 2-259 від 22.03.2010р. за період з 26.11.2009р. по 30.06.2011р., що складає 2 570,85грн. Саме вказана заборгованість ставилась в вину відповідачу ОСОБА_2 Суд долучив до матеріалів справи ксерокопію вказаного розрахунку (ас.39-40). Суд вважає, що саме з цього розрахунку слід виходити при вирішення питання про розмір неустойки за прострочення сплати аліментів по смислу ст.61 ч.4 ЦПК України.

З постанови судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11.09.2013р. у справі № 6-81цс13 убачається, що, оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися місяцями, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Позивачем зроблений розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, згідно з яким, пеня складає 36 571,50грн. (ас.9). При цьому позивач виходив з того, що заборгованість настала з вересня 2009р. по день фактичного погашення заборгованості, яким є 29.05.2013р. (ас.60). Тобто розрахунок був зроблений з урахуванням положень постанови ВСУ по справі № 6-81цс13 від 11.09.2013р. Але в розрахунку дійсно неправильно зазначений період початку заборгованості (вересень замість листопада) та розмір аліментів, який в 2009р. складав щомісяця 125,00грн., 2010р. - 135,42грн., 2011р. - 133,33грн., що убачається з ксерокопії розрахунку державного виконавця на ас.39-40.

Суд не приймає до уваги посилення відповідача у запереченнях на те, що позивач не надав суду доказів про закінчення навчання в учбовому закладі, а тому не має права вимагати неустойку за прострочення сплати аліментів, оскільки є вирок суду, яким ОСОБА_2 визнаний винним в ухиленні від сплати аліментів на користь позивача ОСОБА_1

Також суд не приймає до уваги посилення відповідача на те, що він дізнався про рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2010 року про стягнення з нього на користь позивача аліментів у розмірі ? частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення дитиною навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років, тільки у квітні 2010р., тому що на даний час є вирок суду, що набрав законної сили, який не був оскаржений відповідачем.

При визначенні розміру неустойки суд враховує матеріальний та фізичний стан відповідача ОСОБА_2, розмір заборгованості по аліментам (2 570,85грн.), а також керується вимогами розумності і справедливості.

При цьому суд враховує, що на даний час відповідач знаходиться у цивільному шлюбі зі своєю цивільною дружиною - ОСОБА_4. Вони мешкають однією сім'єю та ведуть спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1. На його утриманні знаходяться троє малолітніх дітей, а саме: рідні діти ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ас.55), та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ас.54), які проживають разом з ними за вказаною адресою (ас.52-53), та рідна донька відповідача від другого шлюбу - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ас.56), яка проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2.

Цивільна дружина відповідача розірвала шлюб зі своїм чоловіком ОСОБА_9 11.06.2009р. (ас.50). Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 був розірваний 01.11.2010р. (ас.51).

Суд також враховує стан здоров'я відповідача, який неодноразово лікувався в неврологічному відділенні КЗ «Алчевська центральна міська лікарня» (ас.57). Суд враховує і те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько відповідача ОСОБА_10 (ас.58, 59), похоронив якого відповідач. Крім того, судом встановлено, що відповідач не має постійного місця роботи, перебивається випадковими заробітками, займаючись приватними вантажними та пасажирськими перевезеннями. Заробіток має мінливий характер та не має чіткого вираження у грошовому еквівалентні. Для того, щоб утримувати велику родину, відповідач був змушений брати кредити у різних банках України.

Так, у відповідності з кредитним договором № 500297592 від 14.08.2012р., укладеним між відповідачем та ПАТ «Альфа-банк», ОСОБА_2 було отримано кредит в сумі 19 999,00грн. під процентну ставку у розмірі 25% річних, за умови остаточного повернення 15.08.2014р. (ас.47). За кредитним договором № 187259968 від 22.02.2013р., укладеним між ним та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТРА ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ», відповідачем було отримано кредит в сумі 15 600,00грн. під процентну ставку у розмірі 0,01% річних строком на 24 місяці (ас.48). Згідно з кредитним договором № 500912177 від 05.08.2013 р., укладеним між відповідачем та ПАТ «Альфа-банк», ОСОБА_2 було отримано кредит в сумі 24 200,00грн. під процентну ставку у розмірі 12,99% річних, за умови остаточного повернення 06.08.2016р. (ас.49).

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.196 СК України, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, відповідача по справі ОСОБА_2, до 500,00грн. Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.196 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Маків Дунаєвецького району Хмельницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, неустойку за прострочення сплати аліментів у сумі 500,00грн. (п'ятсот).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Маків Дунаєвецького району Хмельницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 229,40грн. (рах. № 31210206700027, одержувач ГУ ДКУ у Луганській області, код ЄДРПОУ 05380757, МФО 804013, код платежу 22030001, код ОКРО отримувача коштів 37907097).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Карасьова Н.П.