Постанова № 35611176, 26.11.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4291/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л. при секретаріПольовій В.Є. за участі:представника позивача - Гащак Б.В. за довіреністю №1020/01-10 від 04.04.2013р. представника відповідача - Малашина Ю.Б. за довіреністю №58/1-12/2259 від 11.09.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Хмельницької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови та зобов'язання вчинити дії, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" (далі - позивач, декларант, ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор") звернулось в суд з позовом до Хмельницької митниці Міндоходів (далі - відповідач, Хмельницька митниця), яка в силу ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є правонаступником Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення від 07.05.2013 року №400040000/2013/000012/1 про коригування митної вартості товару та картки відмови у митному оформленні товару №400040000/2013/00023 від 07.05.2013 року та зобов'язання здійснити митне оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що декларантом ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" подано митну декларацію форми МД-2 від 07.05.2013 року №400040000/2013/002102 для митного оформлення товару, поставленого за зовнішньоекономічним контрактом на поставку №і12/58 від 24.12.2012 року, з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом.

Позивач не погоджується з винесеними Хмельницькою митницею Державної митної служби України (митний пост "Славута") карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №400040000/2013/00023 від 07.05.2013 року та рішенням про коригування митної вартості товарів від 07.05.2013 року №400040000/2013/000012/1, оскільки вважає, що декларантом надані всі документи і дотримані всі умови, визначені ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України), необхідні для визначення митної вартості за основним методом.

Зазначає, що єдиною підставою відмови для митного оформлення товару є висновки відповідача щодо відсутності можливості пересвідчитись у правильності визначення митної вартості товару, а саме відсутність документів, що підтверджують страхування товару, однак страхування товару не передбачалось умовами контракту і страхові платежі не сплачувались (у зв'язку з їх відсутністю), а тому не потребують доведення. Відповідно до розділу FCA - FREE CARRIER/ФРАНО ПЕРЕВІЗНИК, покупець не зобов'язаний проводити страхування товару (Інкотермс 2010).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які позивач посилається у позовній заяві, просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях (вх.№33759 від 26.11.2013р.) просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що позивачем, в порушення вимог митного законодавства, до митного оформлення по митній декларації від 07.05.2013 року №400040000/2013/002102 не подано документів, які підтверджують складові митної вартості товару відповідно до п.2, 8, 9 ст.52 та п.2, 3 ст.53 МК України. А саме, документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема - витрати на страхування цих товарів.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позов належить до задоволення на підставі наведеного нижче.

Публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 07.03.2003 (код ЄДРПОУ 32285199), що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №297882.

Суд встановив, що 24.12.2012 року між компанією "DEFTRANS" (продавець) та публічним акціонерним товариством "Славутський комбінат "Будфарфор" (покупець) укладено контракт на поставку №і12/58, відповідно до умов якого продавець приймає на себе зобов'язання поставити, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти товари, вказані в Специфікації, які є невід'ємною частиною даного контракту (п.1.1 контракту); поставка товарів по цьому контракту повинна виконуватись по кожному окремому замовленню покупця на умовах, вказаних в кожній окремій специфікації до цього контракту (ICC INCOTERMS 2010) (п.4.1 контракту); асортимент, кількість, строк поставки та вартість продукції, яка поставляється вказуються в специфікаціях (№1, … і т.д.), які є невід'ємною частиною цього контракту (п.5.1 контракту); контракт вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р. (п.7.1 контракту). Відповідно до специфікації №6 до контракту №і12/58 від 24.12.2012 року, продавцем позивачу поставлялися меблі для ванних кімнат. На виконання умов контракту на адресу позивача у квітні 2013 року було направлено товар відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 29.04.2013 року №FЕ/0000011/2013.

З метою митного оформлення товару, передбаченого рахунком-фактурою, позивачем була заповнена та подана до підрозділу Хмельницької митниці Державної митної служби України - митного посту "Славута" митна декларація від 07.05.2013 року №400040000/2013/002102, в якій товар був задекларований у митний режим "імпорт". Фактурна вартість товару визначена на рівні 10475,25 євро, а митна вартість - 11343,86 євро. Визначення митної вартості товару позивач здійснив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, додавши до фактурної вартості витрати на транспортування товару.

Разом з митною декларацією позивач надав митному органу: контракт від 24.12.2012 року №і12/58; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №400/2012/0000306 від 29.11.2012 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №б/н від 29.04.2013 року; довідку про транспортно-експедиторські витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом №696-131 від 30.04.2013 року; прайс-лист №б/н від 29.04.2013 року; рахунок-фактуру (інвойс) № FЕ/0000011/2013 від 29.04.2013 року; пакувальний лист №7 від 29.04.2013 року; специфікацію №6 від 14.03.2013 року; договір доручення про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні №1128 від 25.12.2012 року; договір з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні №181 від 01.03.2013 року; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №24 від 09.04.2013 року; інформація про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару №2730 від 29.04.2013 року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 29.04.2013; резервна позиція №915 від 26.07.2001; сертифікат про походження товару загальної форми №PL/MF0202209 від 29.04.2013; заява-калькуляція б/н від 29.04.2013; копію митної декларації країни відправлення №13PL394020E0019520 від 29.04.2013; митна декларацію №400040000.2013.002102 від 07.05.2013.

Під час аналізу документів, поданих для митного оформлення за митною декларацією від 07.05.2013 року №400040000/2013/002102, відповідачем встановлено, що до митного оформлення не подано всіх документів, зокрема, тих, які підтверджують складові митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті у відповідності до п.2, 8, 9 ст.52 та п.2, 3 ст.53 МК України, а саме, витрати на страхування товару.

У зв'язку з цим 07.05.2013 року Хмельницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №400040000/2013/000012/1, відповідно до якого митну вартість товару було визначено в сумі 21612,69 євро та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №400040000/2013/00023 від 07.05.2013 року.

Підставою прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови був висновок митного органу про недостатність поданих позивачем документів для підтвердження митної вартості товару.

Досліджуючи правомірність висновків відповідача, суд враховує наступне.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст.1 МК України).

Згідно із ч.1 ст.7 МК України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно ч.1, 2, ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до переліку даних документів, наведеного в частині другій даної статті, такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до картки відмови №400040000/2013/00051 від 23.07.2013р. позивач одночасно з митною декларацією подав до митного оформлення наступні документи: митну декларацію; зовнішньоекономічний контракт №001/02-13 від 01.02.2013р.; доповнення №1 від 08.03.2013р. до контракту №001/02-13 від 01.02.2013р.; міжнародну автомобільну накладну; коносамент; платіжні доручення в іноземній валюті; рахунок-фактуру; документи, що містять інформацію біржових операцій про вартість товару або сировини; комерційний інвойс виробника товару; пакувальний лист; договір транспортного експедирування; доповнення №1 від 17.06.2013р. до контракту №02/05/2012 від 04.05.2012р.; калькуляцію ціни; довідку про відсутність за межами України валютних цінностей; сертифікат про походження товару; сертифікат на прайс-лист Китайської ради зі сприяння Міжнародної торгівлі та інші.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідно звернути увагу, що висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Частиною 10 ст.58 МК України визначено перелік складових митної вартості. Але зазначено, що ці складові (додаткові витрати) повинні додаватись до ціни товару для визначення митної вартості лише в тому випадку, коли вони не були включені до ціни товару.

Однак, митним органом не було вказано, які саме складові митної вартості є не підтвердженими та які саме документи необхідно подати для підтвердження конкретної складової. Посилання відповідача на неможливість визначення розміру платежів за страхування товару є безпідставними, оскільки страхування товару не передбачалось умовами контракту від 24.12.2012 року № і 12/58 і страхові платежі не сплачувались, тобто дані платежі не входять до митної вартості товару, а тому не потребують підтвердження. Більш того, під час митного оформлення позивачем надавалась довідка від 30.04.2013 року №696-131 про транспортно-експедиторські витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом, в якій зазначено, що страхування вантажу не здійснювалось.

Суд вважає суттєвою ту обставину, що поставка товару відбувалась на умовах FCA - Free Carrier (...named place) Франко перевізник. Згідно загальних правил передбачених для даного виду поставки, обов'язок страхування товару покладено на покупця, однак даний обов'язок не є обов'язковим. В силу даного факту, доводи відповідача, що позивачем не подано документи, що підтверджують страхування товару не знаходять свого підтвердження, адже товар не страхувався, тому і документи подані не були.

Посилання відповідача на неможливість визначення розміру платежів за страхування товару є безпідставними, оскільки згідно п.8 ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо здійснювалося страхування. Відповідно до контракту від 24.12.2012 року № і 12/58, страхування товару даним контрактом не передбачається і страхові платежі не сплачувались, тобто дані платежі не входять до митної вартості товару, і, відповідно, не потребують підтвердження.

Суд вважає недоцільним подання висновків експертних установ про вартісні характеристики товару, оскільки вартість конкретного товару визначена інвойсом.

Виходячи із змісту ст.58 МК України та з урахуванням вищевказаного визначення митної вартості, основним методом визначення митної вартості товару є метод її визначення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

В силу п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Оскільки подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, суд вважає безпідставною відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митним органом митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення такої вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначена вище продукція підлягає митному оформленню за заявленою позивачем митною вартістю відповідно до декларації від 07.05.2013 року №400040000/2013/002102.

З аналізу вищезазначених норм МК України та встановлених обставин по справі, суд приходить до висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів від 07.05.2013 року №400040000/2013/000012/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №400040000/2013/00023 від 07.05.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Положення ч.2 ст.71 КАС України передбачають, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності прийняття ним спірних картки відмови Хмельницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №400040000/2013/00023 від 07.05.2013 року та рішення про коригування митної вартості товарів від 07.05.2013 року №400040000/2013/000012/1.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому належать до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Хмельницької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України (митний пост "Славута") №400040000/2013/000012/1 від 07 травня 2013 року про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №400040000/2013/00023, складену 07 травня 2013 року Хмельницькою митницею Державної митної служби України (митний пост "Славута").

Зобов'язати Хмельницьку митницю Міндоходів вчинити дії з митного оформлення товару за заявленою публічним акціонерним товариством "Славутський комбінат "Будфарфор" митною вартістю.

Присудити на користь публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" судові витрати у розмірі 352,23 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 23 коп.), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Хмельницької митниці Міндоходів.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2013 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк