Рішення № 35610335, 29.11.2013, Нетішинський міський суд Хмельницької області

№ 2/679/603/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року Нетішинський міський суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Стасюк Р.М.

при секретарі -Федорчук Л.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову вказує, що 25 травня 2006 року на підставі заяви позичальника № DNH4КР88420392, він отримав у Відповідача споживчий кредит з метою придбання для себе мобільного телефону «NОКІА 6230I». Ця заява разом із запропонованими ПАТ КБ «Приватбанк» Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між ним та банком кредитно-заставний договір.

Відповідно до умов вказаного договору йому було надано кредит у сумі 1623,70 грн. на строк 9 місяців до 23 лютого 2007 року включно, з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 2,09% у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язувався для погашення заборгованості здійснювати щомісячний платіж у сумі 200,06 грн. з 21 по 28 число кожного місяця.

Свої фінансово-кредитні зобов'язання позивачем були виконанні перед Банком повністю згідно з умовами вищевказаного договору. Жодного повідомлення Банку про наявність у нього боргу не отримував.

У квітні 2012 року для власних потреб, позивачем був відкритий картковий рахунок за НОМЕР_2 у вказаному Банку, за умовами відкриття якого він отримав банківську картку.

20 квітня 2012 року через термінал Банку ТS200473 позивач поповнив зазначений рахунок на 100,00 грн.

22 жовтня 2012 року, під час перевірки в банкоматі стану свого карткового рахунку, я довідався, що на рахунку міститься нульовий баланс.

Після звернення до Банку з приводу відсутності коштів на рахунку, він отримав відповідь за № 20.1.0.0./7- 20121023/1667, зі змісту якої вбачається, що списання в розмірі 90,00 грн. є погашенням заборгованості за кредитним договором № DNHКР88420392 від 25 травня 2006 року. 23 квітня 2012 року здійснено списання в розмірі 10,00 грн. на сплату страхування, оскільки даний платіж підключено 21 квітня 2012 року до кредитної картки НОМЕР_2.

Вважає такі дії Банку незаконними, а списання грошових коштів в розмірі 90,00 грн. з карткового рахунку НОМЕР_2 безпідставним. Просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. В обґрунтування заперечень вказала, що позивач не виконав належним чином зобов'язання по погашенню кредиту. Відповідно до виписки рахунка ОСОБА_1 НОМЕР_3, позивач виплатив не повну вартість кредиту, тобто 1721,06 грн. ( включно з списаними 90,00 грн.), а повинен був виплатити 1800,54 грн., що підтверджується заявою позичальника. Відповідно до умов надання кредиту, при настанні строків платежів, банк має право на списання коштів з поточних рахунків Позичальника.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Кредитний договір - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 7 частини одинадцятої статті 11 вказаного Закону, якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до умов зазначеного договору споживчого кредиту строк його виконання становив до 23 лютого 2007 року включно.

Враховуючи п.5.5 умов надання споживчого кредиту, строк давності повернення означеного кредиту минув 23 лютого 2012 року.

Відповідно до поданої представником відповідача виписки по рахунку Позивача за період з 25.05.2006 року по 19.09.2013 року списання коштів у сумі 90,00 грн. було здійснено 28.04.2013 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Як роз'яснено в пункті 31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Пунктом 1.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 року № 22 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976) встановлено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Відповідно до пункту 1.7. Інструкції кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Пунктом 5.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлено, що примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених законами України.

Доказів того, що з боку позивача мало місце доручення на списання з його карткового рахунку НОМЕР_2 грошової суми в розмірі 90,00 грн. чи, що списання мало місце на підставі виконавчих документів відповідачем не представлено.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 статті 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки правові підстави для набуття Банком грошової суми в розмірі 90,00 грн. з карткового рахунку позивача відсутні, такі грошові кошти є безпідставно набутим майном, яке підлягає поверненню, а позовні вимоги про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» суми в розмірі 90,00 грн. є обґрунтованими та доведеними.

На підставі вищенаведеного вимога позивача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 90,00 грн.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в розмірі 300,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 1212, 1213, ст.ст. 3, 6, 10, 11, 57-61, 88, 179, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо списання грошових коштів в розмірі 90,00 грн. з карткового рахунку №5211537416406069 - незаконними.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) - 90,00 грн. безпідставно стягнених коштів, 300,00 грн. судових витрат, а всього 390,00 грн.(триста дев'яносто гривень.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через даний місцевий суд.

Суддя Стасюка Р.М.