Постанова № 35609639, 06.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2013 року № 826/16114/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Родовід Банк»до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві провизнання протиправною та скасування постанови

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 25 вересня 2013 року №000142 про накладення стягнень, винесену Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на заяву ОСОБА_1 від 17 липня 2013 року здійснив позапланову перевірку ПАТ «Родовід Банк» щодо виконання останнім положень п. 2.1 Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2 від 25 липня 2007 року, укладеного між ВАТ «Родовід Банк» (в подальшому змінено на ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 (в подальшому внесені зміни до прізвища, а саме ОСОБА_1). За наслідками перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем порушені норми статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме, не виконані вимоги п. 2.1 Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2 від 25 липня 2007 року, а тому постановою від 25 вересня 2013 року №000142 відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 13303,17грн. Постанову відповідача позивач вважає протиправною, так як відповідачем під час перевірки не були взяті до уваги численні рішення судів, які набрали законної сили, у спорі між позивачем та громадянкою ОСОБА_1 щодо виконання умов Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2 від 25 липня 2007 року, в яких судами надана оцінка, зокрема, обставинам виконання позивачем п. 2.1 вказаного договору, в т. ч. і щодо звернення ОСОБА_1 із заявою до Банку від 10 жовтня 2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. При цьому зауважував, що станом на час звернення ОСОБА_1 із заявою до Банку від 10 жовтня 2008 року рішення судів, на які посилається позивач були відсутні, і доказів виконання позивачем положень п. 2.1 Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2 від 25 липня 2007 року станом на 10 жовтня 2008 року відповідачу під час перевірки не надано. Просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на підставі звернення ОСОБА_1 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві було проведено позаплановий захід щодо дотримання ПАТ «Родовід Банк» законодавства про захист прав споживачів, про що складено Акт №001351 від 06 серпня 2013 року.

Перевіркою встановлено, що відповідно до умов Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2, укладеного 25 липня 2007 року між споживачем (заявницею) та ВАТ «Родовід Банк», споживач 10 жовтня 2008 року звернулась з письмовою заявою до Банку щодо видачі коштів 2700 доларів в рахунок кредитної лінії. На момент перевірки Банком не представлено документів, які підтверджують виконання зобов'язань Банку, встановлених п. 2.1 договору №77.2/СЖ-268.07.2, укладеного 25 липня 2007 року на заяву споживача від 10 жовтня 2008 року. Документальне підтвердження неналежного виконання договору споживачем до 10 жовтня 2008 року - відсутнє. Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про порушення ПАТ «Родовід Банк» статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, розділом IV «Припис» акту від 06 серпня 2013 року №001351 зобов'язано позивача вирішити згідно з вимогами чинного законодавства підняті споживачем ОСОБА_1 питання.

На підставі акту перевірки від 06 серпня 2013 року №001351 Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві винесла постанову №000142 від 25 вересня 2013 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою за порушення умов п. 2.1 Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2 від 25 липня 2007 року застосувала до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» штрафну санкцію у розмірі 13303,17 грн.

Задовольняючи позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» суд виходив з такого.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів», порушення позивачем норм якої встановлено контролюючим органом під час перевірки за зверненням ОСОБА_1 від 17 липня 2013 року, передбачені права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (наданні послуг).

У розумінні норм цього Закону «послуга» - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; «робота» - діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, 25 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк») та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №77.2/СЖ-268.07.2.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, предметом кредитного договору є винятково грошові кошти, що надаються позичальнику на умовах, визначених в договорі.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2. від 25 липня 2007 року Банк надає Позичальнику кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії, на загальну суму 90000 доларів США строком (терміном) по 25 липня 2009 року включно.

Процентна ставка за кредитом за цим Договором встановлюється в розмірі 14,5 % річних (п. 1.3 Кредитного договору).

Умовами Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2. передбачені права та обов'язки сторін, а також відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору.

Як вже було зазначено вище, підставою для здійснення відповідачем перевірки позивача, було звернення ОСОБА_1 (позичальника за Кредитним договором №77.2/СЖ-268.07.2. від 25 липня 2007 року) від 17 липня 2013 року щодо невиконання (на її думку) Банком п. 2.1 Кредитного договору, а саме ненадання Банком 2700 доларів США в рахунок кредитної лінії на заяву позичальника від 10 жовтня 2008 року. Відповідно, за ненадання Банком 2700 доларів США в рахунок кредитної лінії на заяву позичальника від 10 жовтня 2008 року, Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві застосувала до Банку штрафні санкції.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що на час проведення Інспекцією перевірки (06 серпня 2013 року) обставини виконання сторонами умов Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2., в т. ч. і виконання Банком п. 2.1 Кредитного договору, досліджувались судами в порядку цивільного судочинства та знайшли своє відображення у судових рішеннях, які набрали, на час перевірки, законної сили.

Так, з мотивувальної частини рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 квітня 2013 року у справі №2-1879/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, третя особа орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за кредитним договором вбачається, що з вини відповідача (ОСОБА_1) зобов'язання перед позивачем (Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк») не виконано.

В апеляційній скарзі на рішення Дарницького районного суду від 17 квітня 2013 року у справі №2-1879/12, ОСОБА_1 звертала увагу апеляційної інстанції на те, що вона зверталася до Банку із заявою від 10 жовтня 2008 року про отримання в рахунок кредитної лінії суми в розмірі 2700 доларів США, проте цю заяву Банк проігнорував, чим не виконав п. 2.1 Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2 від 25 липня 2007 року.

Разом з тим, Апеляційний суд міста Києва, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ухвалою від 09 липня 2013 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 квітня 2013 року залишив без змін. При цьому, зазначив, що позивач (Банк) на виконання Кредитного договору надав відповідачці кредити в межах кредитної лінії у розмірі 66872,98 доларів США 98 центів, відповідачка ж порушила умови договору, не виконує свої зобов'язання та протягом тривалого часу не розраховується з позивачем.

Наведене спростовує твердження Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, що судами не досліджувалися обставини щодо виконання Банком п. 2.1 Кредитного договору за наслідками звернення позичальника із заявою від 10 жовтня 2008 року.

В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач у справі, Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві, оскаржуваним рішенням №000142 від 25 вересня 2013 року застосувала до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» штраф, за виявлене нею порушення статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись, зокрема пунктом 11 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», - за порушення умов п. 2.1 Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2 від 25 липня 2007 року.

Відповідно до пункту 11 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням вищенаведених норм статей 901 та 1054 Цивільного кодексу України, положень Закону України «Про захист прав споживачів», - укладений між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_1 25 липня 2007 року Кредитний договір №77.2/СЖ-268.07.2 не є договором про виконання робіт або надання послуг. Відповідно, Інспекція не вправі застосовувати до позивача штрафні санкції за невиконання умов договору, який не був укладений взагалі.

Більше того, як зазначено в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2012 року за наслідками розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2012 року у цивільній справі №2-2607/2090/2012 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання недійсним п. 4.5 та внесення змін до п.п. 1.1, 4.1 Кредитного договору: «…Оскільки після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, то до спорів щодо виконання кредитного договору Закон України «Про захист прав споживачів» не може застосовуватись».

В частині 3 статті 1054 ЦК України зазначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Проте, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції, а за договором кредитної лінії, кредитна лінія - це угода між банком та позичальником про видачу кредиту (в межах ліміту) у майбутньому без проведення додаткових спеціальних переговорів, тобто договір кредитної лінії не є споживчим договором в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Вказане, також підтверджується нормами статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», якими, зокрема, забороняється на території України надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті, в той час, як за умовами Кредитного договору №77.2/СЖ-268.07.2 кредитна лінія відкрита саме в іноземній валюті.

Наведене свідчить про те, що Закон України «Про захист прав споживачів» не може застосовуватись до спорів щодо виконання сторонами умов кредитних договорів, а відтак контролюючий орган у сфері захисту прав споживачів не вправі встановлювати обставини з приводу виконання сторонами умов кредитних договорів та застосовувати фінансові санкції за невиконання таких договорів. До того ж, положення Закону України «Про захист прав споживачів» не містять відповідальності за невиконання банками або іншими фінансовими установами умов кредитних договорів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві від 25 вересня 2013 року №000142 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Стягнути з Державного бюджету України через відповідний підрозділ Державної казначейської служби України на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712, 04136 м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3) судові витрати у розмірі 133,03 грн.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.