ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2013 р. Справа № 804/12892/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКоренева А.О. при секретаріЛитвин Ю. Ю. за участю: представника позивача - представника відповідача - Шевченко Т.В., Гончаренко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Комунального закладу «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №3 ім. Проф. М.Ф. Руднєва» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги від 12.09.13 №04-04-05-15/11238, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, КЗ «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №3 ім. Проф. М.Ф. Руднєва», звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги від 12.09.13 №04-04-05-15/11238. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що пункт 2 спірної вимоги є не обґрунтованим, прийнятим не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією України та Законами України, без врахування всіх обставин, що мали значення. Договір між Позивачем та ДЗ «ДМА» укладено на виконання наказу Міністерства охорони здоров'я України № 174 від 05.06.97 «Про затвердження Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я», згідно з п.1.5 якого, витрати по забезпеченню навчально-виховного та науково-дослідного процесів здійснюються за рахунок коштів на утримання відповідного вищого медичного закладу освіти III, IV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту), а витрати, пов'язані з утриманням матеріально-технічної бази- за рахунок коштів лікувально-профілактичного закладу. Також позивачем зазначено, що одночасного фінансування Позивача з різних бюджетів не відбувалось: діяльність Позивача (в тому числі в межах спільної діяльності) фінансувалась за рахунок місцевого бюджету, а фінансування ДЗ «ДМА» (в тому числі в межах спільної діяльності) здійснювалось з державного бюджету. За рахунок отриманих від бюджетів коштів кожна зі сторін правочинів про співробітництво окремо зробила свій вклад на досягнення суспільно необхідної мети, якою не є утримання або фінансування одного чи другого закладу. За викладених обставин, оплата комунальних послуг, здійснена Позивачем в зв'язку з утриманням приміщень, які використовуються спільно з кафедрою ДЗ «ДМА» на загальну суму 86241,30 грн., не є, на думку позивача, порушенням ст. 85 Бюджетного кодексу України, пп. 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 року, ст. 1130 ЦК України, ст. 176 ГК України. В судовому засіданні представник позивача просив відмовити в задоволені позову.
Відповідач, ДФІ в Дніпропетровській області, проти задоволення позовних вимог заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що спірний пункт вимоги від 12.09.13 №04-04-05-15/11238 прийнятий контролюючим органом за результатами ревізії позивача, якою встановлено, що витрати на оплату комунальних послуг, передбачені в кошторисі лікарні та проведені останньою, по суті є видатками на утримання кафедри Академії, яка є державною установою та утримання якої здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що є порушенням вимог п. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України в частині заборони здійснення видатків на фінансування бюджетних установ з двох бюджетів та п.п. 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зі змінами в частині того, що при визначенні обсягів видатків враховується об'єктивна потреба в коштах установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, та що до видатків кошторисів можуть включатися тільки видатки, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Розбіжність суті Наказу МОЗ № 174 вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема щодо фінансування клінічних лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я одночасно з державного та місцевих бюджетів, визнана п.п. 2 п. 8 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.01.11 № 148-р «Питання зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни». В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову.
Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Як з'ясовано в судовому засіданні, підтверджено матеріалами справи та визнано сторонами, відповідачем в період з 27.06.13 по 01.08.13 відповідно до п. 1.2.2.3 плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Дніпропетровській області на II квартал 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності комунального закладу «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №3 ім. проф. М.Ф.Руднєва» Дніпропетровської обласної ради за період з 01.07.10 по 31.12.12 та завершений звітній місяць 2013 року. Результати ревізії оформлені Актом від 16.08.13 № 04-16/99 (а.с.7-35). За змістом вказаного акту ревізію встановлено порушення позивачем, зокрема вимог п. 2 ст. 85Бюджетного кодексу України від 08.07.10в частині заборони здійснення видатків на фінансування бюджетних установ з двох бюджетів та пп. 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.02 № 228, зі змінами в частині того, що при визначенні обсягів видатків враховується об'єктивна потреба в коштах установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, та що до видатків кошторисів можуть включатися тільки видатки, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи.
Наведені висновки зроблені відповідачем за результатами дослідження договору про співробітництво від 18.12.08 № 44, укладеного між лікарнею та ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» (далі - Академія, ДДМА) відповідно до Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.06.97 № 174 та з метою спільної організації, удосконалення і забезпечення медичною допомогою населення регіону, що обслуговується, проведення навчально-виховного процесу, навчання студентів, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів, магістрів, підготовки та перепідготовки медичних кадрів, в тому числі працівників лікарні, а також у проведенні наукових досліджень і розробок ефективних методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації хворих. За змістом вказаного договору для проведення навчально-виховного процесу та іншої спільної діяльності в приміщеннях лікарні розміщена кафедра госпітальної педіатрії №2 і неонології площею 56,5 кв.м.
На думку службових осіб, що проводили ревізію позивача, проведені лікарнею витрати на оплату комунальних послуг, які передбачені в кошторисі лікарні, є видатками на утримання кафедри, що є порушення позивачем вищенаведених законодавчих приписів. Виходячи з фактично займаної кафедрою Академії опалювальних площ приміщень, загальної опалювальної площі лікарні та фактично сплачених лікарнею коштів за теплопостачання проведено розрахунок витрат на теплопостачання приміщень, зайнятих кафедрою ДДМА, а також виходячи із кількості працюючих, норм витрат води, тарифів, займаної площі та кількості електрообладнання, що знаходиться у кабінетах кафедри: - внаслідок покриття витрат, які мають здійснюватися за рахунок коштів сторонньої юридичної особи (ДДМА) лікарнею до розрахунку, за період з 01.07.2010 по 30.04.2013 зайво сплачено коштів за спожиті Академією послуги з теплопостачання у сумі 76390,6 грн.; - внаслідок покриття витрат, які мають здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, лікарнею зайво сплачено за рахунок коштів загального фонду за КЕКВ 1162 «Оплата водопостачання та водовідведення» у сумі 3205,31 грн., за КЕКВ 1163 «Оплата електроенергії» -4235,01 у сумі грн., за КЕКВ 1165 «Оплата інших комунальних послуг та енергоносіїв» у сумі 2.410,38 грн.
З посиланням на згаданих акт ревізії відповідачем відносно позивача прийнята вимога від 12.09.13 №04-04-05-15/11238, відповідно до п.2 якої на позивача покладений обов'язок відобразити дебіторську заборгованість у формі № 7м «Звіт про заборгованість бюджетних установ» у сумі 86241, 3 грн. перед ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» та стягнути з ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» незаконно сплачені лікарнею кошти в сумі 86241,3 гривень, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у незаконних видатках, шкоду в сумі 86241,3 грн. у порядку, встановленому законодавством України.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Відповідно до Наказів Міністерства охорони здоров'я України від 14.09.98 №273 «Про надання статусу клінічних закладів лікувально-профілактичним закладам охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Одеської, Вінницької, Харківської, Київської, Донецької, Запорізької, Тернопільської, Полтавської, Львівської, Волинської, Чернівецької, Херсонської областей та м. Києва» та від 28.10.02 № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» позивачем має статус клінічного лікувально-профілактичного закладу.
З метою поліпшення організації та якості спільної роботи органів охорони здоров'я, вищих медичних закладів освіти III, IV рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти та лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, підвищення ефективності науково-дослідної роботи і впровадження її результатів у практику охорони здоров'я Наказом Міністерства охорони здоров'я від 05.06.97 №174 затверджено Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я (далі - Положення № 174). Вказаний нормативний акт є чинним та обов'язковим для виконання. Згідно з пп. 1.1 Положення № 174 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) клінічним є лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я (далі - клінічний заклад), який не менше ніж на 50 відсотків використовується для розташування структурних наукових і навчальних підрозділів (кафедри, лабораторії та ін.) вищих медичних закладів освіти III, IV рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних інститутів і спільної роботи по забезпеченню лікувально-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних кадрів та проведення і впровадження в практику медичних наукових досліджень. Статус клінічного закладу надається наказом Міністерства охорони здоров'я на підставі подання ректора (директора) вищого медичного закладу освіти (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) та органу охорони здоров'я, якому підпорядковується лікувально-профілактичний заклад, при наявності необхідних спеціалістів, достатнього рівня матеріально-технічної бази і необхідних приміщень та угоди між ректором (директором) вищого медичного закладу освіти ІІІ, IV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) і керівником лікувально-профілактичного закладу, яка встановлює форми взаємовідносин, права, обов'язки, відповідальність кожної із сторін (п. 1.2). Зазначеним Положенням № 174 регламентовано, що взаємовідносини між вказаними особами визначаються виключно угодою.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вказаного Положення № 174 між позивачем та Дніпропетровською державною медичною академією 18.12.08 укладений Договір №44 про співробітництво між кафедрою госпітальної педіатрії №2 і неонатології академії та позивачем (а.с.49). За розділом І вказаного Договору сторони приймають на себе взаємні обов'язки по спільній організації, удосконаленню і забезпеченню медичною допомогою населення регіону, що обслуговується проведенню навчально-виховного процесу, навчанню студентів, лікарів0інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів, підготовки магістрів, підготовки медичних кадрів тощо. Відповідна робота проводиться на площах та у приміщеннях позивача, які спільно використовують і знаходяться в робочу стані, укомплектовані у відповідності з табельним переліком. Спільному використанню підлягають площі та приміщення, вказані в додатку №1, медична техніка, оснащення і апаратура, вказані в Додатку №3. Відповідно до п.2.4 та розділу 3 Договору позивач зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням матеріально-технічної бази кафедри, лікарня зобов'язання, академія - забезпечити навчально-виховний та науково-дослідницький процес. Суд відмічає, що відповідно до розділу 2 Статуту КЗ «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №3 ім. проф. М.Ф. Руднєва» заклад створений з метою провадження медичної практики, надання медичної допомоги дітям, проведення наукової і навчально-виховної роботи, здійснення навчання та підвищення кваліфікації лікарів Закладу та лікарів-інтернів (п.2.1 та пп.2.2.15). Дія Договору №44 продовжена до 01.01.14 за Погодженням до Договору №44 від 18.12.08, укладеним сторонами 02.01.11 (а.с.54).
На підставі наведеного суд доходить до висновку, що розташування на базі позивача кафедри госпітальної педіатрії №2 і неонатології Дніпропетровської державної медичної академії є основною та необхідною умовою, за наявності якої можливе присвоєння закладу статусу клінічного лікувально-профілактичного закладу, а також пов'язано з основною діяльністю лікарні.
Суд не погоджується з висновками відповідача про відшкодування позивачем комунальних послуг, спожитих кафедрою академії на загальну суму 86 241,3 грн., тобто проведення ним витратне у відповідності до бюджетного призначення та з порушенням вимог ч. 2 ст. 85 Бюджетного Кодексу України, з огляду на наступне.
Згідно з п. 1.5 Положення № 174, витрати по забезпеченню навчально-виховного та науково-дослідного процесів здійснюються за рахунок коштів на утримання відповідного вищого медичного закладу освіти III, IV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту), а витрати, пов'язані з утриманням матеріально-технічної бази, - за рахунок коштів лікувально-профілактичного закладу.
Приписами ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України. Відповідно до ч. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України, забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату.
У зв'язку з тим, що п.1.5 Положення № 174 суперечить вимогам п. 2 ст. 85 Бюджетного Кодексу України, який має вищу юридичну силу, Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 19.01.11 № 148-р зобов'язав Міністерство охорони здоров'я України у шестимісячний строк привести у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, зокрема, щодо фінансування таких закладів одночасно з державного та місцевих бюджетів (пп. 2 п. 8 розпорядження КМУ від 19.01.11 № 148-р). Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності вищих медичних навчальних закладів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту» від 11.01.12 № 4-р (далі - розпорядження КМ України № 4-р) Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрації зобов'язано взяти під особистий контроль питання розміщення кафедр, лабораторій, центрів та інших структурних підрозділів державних вищих навчальних закладів у комунальних і державних закладах охорони здоров'я. Приписами п.2 Розпорядження КМУ № 4-р рекомендовано органам місцевого самоврядування продовжити роботу із забезпечення взаємодії комунальних закладів охорони здоров'я з державними вищими медичними навчальними закладами та їх структурними підрозділами у вирішенні питань розміщення, функціонування структурних підрозділів державних вищих медичних навчальних закладів, а також питань підготовки медичних кадрів та надання медичної допомоги населенню. Згідно з п. 3 Розпорядження КМУ № 4-рМіністерству освіти і науки, молоді та спорту разом з Міністерством фінансів і Міністерством охорони здоров'я України доручено опрацювати питання щодо фінансування університетських клінік, які є структурними підрозділами вищих медичних навчальних закладів, у тому числі за рахунок бюджетних коштів, передбачених вищим медичним навчальним закладам для надання спеціалізованої консультативної амбулаторно-поліклінічної та стоматологічної допомоги населенню.
Разом з тим, на дату виникнення та існування спірних правовідносин розпорядження КМУ від 19.01.11№ 148-р не виконано, Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, зокрема, щодо фінансування таких закладів одночасно з державного та місцевих бюджетів, не приведено у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України.
Враховуючи викладене, Договір №44 укладений позивачем та Академією відповідно до вимог діючого законодавства України, а також згідно зі статутом позивача, а витрати позивача, з огляду на його статус клінічного лікувально-профілактичного закладу, на утримання матеріально-технічної бази кафедри Дніпропетровської державної медичної академії обумовлені основною діяльністю лікарні - позивача. Відтак висновок органу фінансового контролю щодо відшкодування комунальних послуг, спожитих кафедрою академії на суму 86 241,30 грн., є безпідставним, а дії позивача по оплаті комунальних послуг, спожитих кафедрою академії, в означеному розмірі є правомірними та відповідають нормам Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, яке є чинними та не скасоване на час існування спірних правовідносин.
Суд зважує, що питання стосовно нарахування клінічним закладом вищому медичному закладу освіти витрат з утримання матеріально-технічної бази, в тому числі на комунальні та інші послуги,на даний час на законодавчому рівні не врегульоване, роз'яснення МОЗ України з означеного питання відсутні.
З приводу доводів відповідача щодо порушення позивачем ст.85 Бюджетного кодексу України від 08.07.10 внаслідок відшкодування таких витрат академії за липень-грудень 2010р. в розмірі 8 924,47, суд вказує на наступне. Бюджетний кодекс України від 08.07.10 набув чинності 01.01.11, що унеможливлює порушення учасниками бюджетних відносин його приписів до 01.01.11.
Стосовно покладення на позивача пунктом 2 спірної вимоги обов'язку відобразити дебіторську заборгованість у формі №7м «звіт про заборгованість бюджетних установ в сумі 86 241,30 грн. перед академією суд вказує на таке.
Відповідно до п.3.6 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.01.12 №44, «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» (форма № 7д, № 7м) (додаток 10) складається розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла при виконанні кошторису (плану використання бюджетних коштів) за поточний та минулі звітні роки. Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Як зазначається відповідачем в акті ревізії та письмових запереченнях. позивачем не укладався договір з академією про відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з 01.07.10 по 30.06.13, розрахунок зазначених послуг не проводився, рахунки на відшкодування таких витрат на адресу академії позивачем не виставлялись. За викладених обставин, враховуючи наведені законодавчі приписи, у позивача відсутні правові підстави для відображення дебіторської заборгованість у формі №7м «Звіт про заборгованість бюджетних установ» в сумі 86 241,30 грн. перед академією, адже відсутні відповідні первинні документи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки в ході судового розгляду відповідачем - суб'єктом владних повноважень не було доведено правомірності мотивів та наявності підстав для винесення спірної Вимоги в частині пункту 2, суд, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати пункт 2 вимоги, оформленої листом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області № 04-04-05-15/11238 від 12.09.13, в частині покладення на Комунальний заклад «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня № 3 ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпропетровської обласної ради обов'язку відобразити дебіторську заборгованість у формі № 7м «Звіт про заборгованість бюджетних установ» у сумі 86 241,30 грн. перед ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» та стягнути з ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» незаконно сплачені лікарнею кошти в сумі 86 241,30 грн., в іншому випадку стягнути з осіб, винних у незаконних видатках, шкоду в сумі 86 241,30 грн. у порядку, встановленому законодавством України.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального закладу «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №3 ім. проф. М.Ф. Руднєва» (код ЄДРПОУ -01985050) витрати по сплаті судового збору в сумі862,41 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 12.11.13.
Суддя А.О. Коренев
Судове рішення № 35609423, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/12892/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: