Рішення № 35609308, 20.11.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/16434/13-ц

Провадження по справі 2/122/1574/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Гоцкалюка В.Д.,

при секретарі - Дірієнко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Залізничного районного суду м. Сімферополя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Орган опіки та піклування Сімферопольської міської ради, про виселення без надання іншого житла,

за позовом ОСОБА_1 до Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ, Кримської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», треті особи Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради, про визнання акту про передачу майна стягувачеві за рахунок погашення боргу незаконним та недійсним, про визнання свідоцтва про право власності незаконним та недійсним, скасування державної реєстрації державним реєстратором прав на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Кредекс Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Орган опіки та піклування Сімферопольської міської ради, про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з двокімнатної квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення із зняттям їх з реєстраційного обліку у відділі громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного районного відділу внутрішніх справ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму.

Свої вимоги мотивує тим, що 17 липня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було украдено Кредитний договір № 577-07-08 на придбання житлової нерухомості -квартири, за адресою: АДРЕСА_1. З метою забезпечення виконання зобов'язання був укладений Договір Іпотеки, посвідчений 17 липня 2008 року приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу автономної Республіки Крим, ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 2305, предметом якого є нерухоме майно: двокімнатна квартира, загальною площею 50,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 У зв'язку з порушенням умов кредитного договору, з метою забезпечення виконання зобов'язань, Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. 31 березня 2011 року було ухвалено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВТБ Банк» суму боргу в розмірі 522324,25 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. На підставі ухваленого рішення виданий виконавчий лист, який був пред'явлений на виконання до Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ. 26 лютого 2013 року ТОВ «Кредекс Фінанс» звернувся до Залізничного районного суду м. Сімферополя із заявою про заміну стягувана, на підставі ст. 378 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження». 19 березня 2013 року Залізничним районним судом м. Сімферополя було постановлено ухвалу про заміну стягувача у виконавчому провадженні. На підставі даної ухвали державним виконавцем Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ винесена відповідна постанова про заміну. 24 грудня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» був укладений Договір про відступлення права вимоги №241212ІВ від 24.12.2012 року. Згідно даного Договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором, що був укладений між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 24 грудня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» украдено Договір відступлення права за Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, згідно якого Позивач набув права Іпотекодержателя згідно з Договором іпотеки. В ході проведення виконавчих дій по виконанню виконавчого листа, нерухоме майно було описано, оцінено та передано на торги. Оскільки торги не відбулись на підставі ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець запропонував ТОВ «Кредекс Фінанс», як Стягувачу за виконавчим провадженням, залишити за собою нереалізоване майно. ТОВ «Кредекс Фінанс» погодилось на залишення майна за собою, в результаті чого ТОВ «Кредекс Фінанс» було надано постанову державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Постанова про передачу майна стягувачу є підставою для оформлення стягувачем права власності на це майно. Проводячи підготовчі дії до реєстрації права власності на зазначений предмет іпотеки, представник ТОВ «Кредекс Фінанс» здійснив виїзд за місцем знаходженні квартири на предмет перевірки її стану. Але зробити цього не вдалося, оскільки боржник зі своєю родиною, які до сьогоднішнього дня проживають у зазначеній квартирі, не дозволили представнику ТОВ «Кредекс Фінанс» увійти до квартири. 29.04.2013 року на підставі акту державного виконавця, Приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було видана Свідоцтво про те, що ТОВ «Кредекс Фінанс» належить на праві власності майно, що не було реалізовано з прилюдних торгів, які не відбулися і на підставі цього свідоцтва були внесені відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно те зареєстровано право власності на зазначену квартиру за ТОВ «Кредекс Фінанс». 21 травня 2013 року ТОВ «Кредекс Фінанс» на адресу відповідачів було надіслано вимоги про виселення, проте відповідачі не виселились. Вважає, що звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення усіх мешканців, у зв'язку із чим просить заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ, Кримської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», ТОВ «Кредекс Фінанс», треті особи Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради: про визнання акту про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу від 12 квітня 2013 року, підписаний заступником начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим Затрубченко О.О. та затверджений начальником Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим Патель М.Д від 12 квітня 2013 року, незаконним та недійсним; про визнання Свідоцтва від 29 квітня 2013 року, реєстровий № 1425, про право власності ТОВ «Кредекс Фінанс» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 50,1 кв.м., посвідчене приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4, незаконним та недійсним; про скасування державної реєстрації державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4

Свої вимоги мотивує тим, що між ним та ВАТ «ВТБ Банк» був укладений кредитний договір №577-07-08 від 17 липня 2008 року на придбання нерухомості на вторинному ринку в сумі 65 000,00 доларів США, терміном з 17 липня 2008 року до 17 липня 2028 року. Крім того, було укладено іпотечний договір за №2305 від 17 липня 2008 року, згідно якого забезпеченням виконання зобов'язання за кредитним договором від 17 липня 2008 року, виступило нерухоме майно: двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею - 50,1 кв.м., що належить йому на праві приватної власності. Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 березня 2011 року з нього стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 522324 грн. 25 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру у АДРЕСА_1 , шляхом проведення публічних торгів. Залізничним ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання заочного рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 березня 2011 року. 24 грудня 2012 року, між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги № 241212ІВ, за яким відбулася переуступка права вимоги за кредитним договором №577-07-08 від 17 липня 2008 року. Також 24 грудня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір переуступки прав за іпотечним договором. У виконавчому провадженні ТОВ «Кредекс Фінанс» стало стягувачем. Публічні торги не відбулися двічі - 16 січня 2013 року та 13 березня 2013 року. з підстав відсутності покупців. За згодою ТОВ «Кредекс Фінанс», заступником начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського РУЮ АР Крим Затрубченко О.О. був складений Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 12 квітня 2013 року, затверджений начальником Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим Пателем М.Д. ТОВ «Кредекс Фінанс» 29 квітня 2013 року зареєструвало своє право власності на вказану квартиру та отримало Свідоцтво від 29 квітня 2013 року, реєстровий № 1425, про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 50,1 кв.м., посвідчене приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4 Вважає, що дані документи були оформлені з порушенням чинного законодавства України, оскільки в зазначеній квартирі зареєстровані і проживають: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказана квартира є єдиним житлом, іншого житла, що належить йому чи дружині на праві спільної часткової чи спільної сумісної власності не має. Також вказує, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, потрібна попередня згода органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо така згода не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінений) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону. Вважає, що відповідачами порушено права дитини. У зв'язку із чим просить задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ТОВ «Кредекс Фінанс» - Волокітіна С.В. в судовому засіданні первісний позов підтримала у повному обсязі, в задоволенні зустрічної позовної заяви просила відмовити. Додатково пояснила, що єдиною підставою позову є порушення державним виконавцем п. 4.5.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої 02 квітня 2012 року Міністерством юстиції України наказом №512/5, даним пунктом врегульовано дії державного виконавця пов'язані із підготовкою майна до призначення прилюдних торгів, а отже ОСОБА_1 фактично оскаржує дії державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим які пов'язані із підготовкою арештованого іпотечного майна до проведення прилюдних торгів. Умови та порядок примусового виконання рішення суду визначено Закон України «Про виконавче провадження». Якщо ОСОБА_1 вважає, що державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, допущені якісь порушення, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» та Розділу VII ЦПК України яким визначено порядок оскарження дій(бездіяльності) державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цивільного судочинства. Єдиним та допустимим доказом неправомірності дій (бездіяльності) державного виконавця є ухвала суду прийнята судом в порядку Розділу VII ЦПК України. Вважає, що між державним виконавцем та позивачем виникли не цивільно -правові відносини, а відносини з приводу примусового виконання судового рішення постановленого в порядку цивільного судочинства, що має іншу правову природу та порядок оскарження.

ОСОБА_1 особисто та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов не визнав та в його задоволенні просив відмовити, зустрічну позовну заяву підтримав у повному обсязі. Додатково пояснив, що оскаржувані дії відповідачів призвели до порушення прав дитини, що в свою чергу є неприпустимим.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про слухання справи повідомлялась належним чином, причин своєї неявки суду не повідомила.

Представник Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив.

Представник Кримської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив. На адресу суду направлені заперечення на зустрічну позовну заяву.

Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Служби у справах дітей Сімферопольської міської ради в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Раніше в судовому засіданні пояснив, що дійсно в даному випадку є порушення прав дитини, проте вирішити питання в наслідок чиїх дій так трапилось не є можливим. ОСОБА_1 без дозволу іпотекодержателя зареєстрував в квартирі малолітнього сина, а Залізничний ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим не звертався до Органу опіки та піклування Сімферопольської міської ради з приводу виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зустрічний позов є необґрунтований, у зв'язку із задоволенню не підлягає, а первісний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Судом встановлено, що 17 липня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 украдено Кредитний договір № 577-07-08 на придбання житлової нерухомості - квартири, за адресою: АДРЕСА_1, в сумі 65 000,00 доларів США, терміном з 17 липня 2008 року до 17 липня 2028 року.

Крім того, 17 липня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №2305, згідно якого забезпеченням виконання зобов'язання за кредитним договором № 577-07-08 від 17 липня 2008 року, є нерухоме майно: двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею - 50,1 кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 березня 2011 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 577-07-08 від 17 липня 2008 року, в розмірі 522324 грн. 25 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру у АДРЕСА_1 , шляхом проведення публічних торгів.

На підставі вказаного рішення Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим було видано виконавчий лист.

Залізничним ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим, на підстав виконавчого листа Залізничного районного суду м. Сімферополя про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 577-07-08 від 17 липня 2008 року, в розмірі 522324 грн. 25 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру у АДРЕСА_1 , шляхом проведення публічних торгів, було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання заочного рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 березня 2011 року.

24 грудня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» відповідно до норм чинного законодавства України був укладений Договір про відступлення права вимоги № 241212ІВ від 24 грудня 2012 року. Згідно даного Договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором№ 577-07-08 від 17 липня 2008 року, що був укладений між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1

24 грудня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено Договір відступлення права за Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, згідно якого ТОВ «Кредекс Фінанс» набуває права Іпотекодержателя згідно з Договором іпотеки №2305 від 17 липня 2008 року, укладеного між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 березня 2013 року, в задоволення заяви ТОВ «Кредекс Фінанс», замінено стягувача у виконавчому провадженні з ВАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «Кредекс Фінанс».

В межах виконавчого провадження, іпотечне майно (квартира за адресою: АДРЕСА_1), було передано на реалізацію до Кримської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція».

Публічні торги призначені на 16 січня 2013 року та 13 березня 2013 року, не відбулися у зв'язку із відсутністю покупців.

Оскільки торги не відбулись на підставі ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець запропонував ТОВ «Кредекс Фінанс», як Стягувачу за виконавчим провадженням, залишити за собою нереалізоване майно.

12 квітня 2013 року складено Акт про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу, який був підписаний заступником начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим Затрубченко О.О. та затверджений начальником Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим Патель М.Д.

Згідно Свідоцтва посвідченого Приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4 29 квітня 2013 року, ТОВ «Кредекс Фінанс» виявило бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_1. ТОВ «Кредекс Фінанс» належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27).

З наведеними обставинами справи в судовому засіданні погодились сторони.

Проте позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 вказує на те, що акт про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу, підписаний заступником начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим Затрубченко О.О. та затверджений начальником Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим Патель М.Д від 12 квітня 2013 року є незаконним та недійсним.

Оскільки, в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, а саме, у підпункті 4.5.9 пункту 4.5, де у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, потрібна попередня згода органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо така згода не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінений) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Таким чином, ОСОБА_1 вказує, що складанням акту про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу, без погодження з органами опіки та піклування є порушенням прав малолітньої дитини, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проте, з такими висновками ОСОБА_1, суд не може погодитись.

Посилання ОСОБА_1 на підпункті 4.5.9 пункту 4.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, як на незаконність та недійсність, Акт від 12 квітня 2013 року про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу, є безпідставним, оскільки спірну квартиру було передано ТОВ «Кредекс Фінанс» не в результаті проведених публічних торгів, та не торгуючою організацією, а Залізничним ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим в межах процедури виконавчого провадження.

Згідно положень ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначає Закон України «Про виконавче провадження»,

Законом України «Про виконавче провадження» визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», підлягають оскарженню в порядку, передбаченому ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» та Розділу VII ЦПК України яким визначено порядок оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цивільного судочинства, порушено їх права чи свободи.

Проте, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження, про стягнення звернення на предмет іпотеки, він дій Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим не оскаржував, оскільки не вбачав на те підстав.

Постанову Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим про передачу спірної квартири стягувачеві в рахунок погашення боргу, ОСОБА_1 також не оскаржував та не оскаржує на теперішній час.

Крім того, в своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що складення 12 квітня 2013 року відповідного акту про передачу квартири стягувачені в рахунок погашення боргу порушує права малолітньої дитини, але згідно наданої ОСОБА_1 довідки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 20 квітня 2011 року, тобто вже після винесення Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим заочного рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 577-07-08 від 17 липня 2008 року, в розмірі 522324 грн. 25 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру у АДРЕСА_1, шляхом проведення публічних торгів.

Згідно положень ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 будь-яких погоджень щодо реєстрації малолітньої дитини в спірній квартирі він не здійснював, та самостійно зареєстрував малолітню дитину в квартирі вже після винесення судом рішення щодо звернення стягнення на цю квартиру.

Пунктом 44 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних прав № 5 від 30 березні 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки.

В своєму позові ОСОБА_1 просить визнати Свідоцтво від 29 квітня 2013 року, реєстровий № 1425, про право власності ТОВ «Кредекс Фінанс» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 50,1 кв.м., посвідчене приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4, незаконним та недійсним.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та самої позовної заяви, підставою визнання незаконним та недійсним Свідоцтва від 29 квітня 2013 року, ОСОБА_1 вказує те, що було порушено процедуру передання квартири у власність ТОВ «Кредекс Фінанс».

Проте з даними доводами, як підставою визнання незаконним та недійсним Свідоцтва від 29 квітня 2013 року, не може погодитись суд, оскільки належних та допустимих доказів даним обставинам позивачем суду не надано, не надано постанови суду щодо визнання дій Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим під час виконання Заочного рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 березня 2011 року неправомірними чи незаконними, не надано постанови суду щодо скасування постанови Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим про передачу спірної квартири стягувачеві в рахунок погашення боргу.

Крім того, в своєму позові ОСОБА_1 просить про скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Кредекс Фінанс» на спірну квартиру, державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4

Але, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 висовуючи вимоги до приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації, не вказує дану особу відповідачем, у зв'язку із чим суд не може розглядати питання щодо зобов'язання вказаної особи провести відповідні дії.

У зв'язку із чим суд вважає, що в задоволенні заявлених ОСОБА_1, за зустрічною позовною заявою, позовних вимог слід відмовити за їх необґрунтованістю.

В первісному позові ТОВ «Кредекс Фінанс» просить виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з двокімнатної квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення із зняттям їх з реєстраційного обліку у відділі громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного районного відділу внутрішніх справ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму.

Так, відповідно до ч.4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Згідно зі ст. 40 Закону України „Про іпотеку", звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 N 5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин". При розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 ЖК України, статей 39,40 Закону України „Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Тобто положення Житлового кодексу України та Закону України „Про іпотеку" передбачають певну процедуру виселення мешканців із будинку на який звернуто стягнення, зокрема передбачають обов'язок іпотекодержателя до звернення до суду із позовом про виселення, надсилання письмової вимоги про виселення у добровільному порядку. Відмова виселитись добровільно надає банку право на звернення до суду із відповідним позовом, недотримання цього порядку є порушенням ч.4 ст. 9 ЖК України, в частині недотримання порядку виселення, і є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, в серпні 2013 року ТОВ «Кредекс Фінанс» зверталось до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з проханням виселитись, яке в свою чергу було проігнороване.

Таким чином, зважаючи на матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підялгають виселенню з квартир АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Проте позивач просить зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою, свідоцтва про смерть.

Таким чином, наявність рішення суду щодо позбавлення права користування житловим приміщенням є підставою для зняття осіб з реєстраційного обліку, у зв'язку із чим в даній частині позову слід відмовити.

На підставі ст.ст. 15, 16, 29, 32 ЦК України, ст.ст. 9, 109 ЖК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 294-296 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» - задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з двокімнатної квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.

В решті позов відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ, Кримської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», треті особи Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради, про визнання акту про передачу майна стягувачеві за рахунок погашення боргу незаконним та недійсним, про визнання свідоцтва про право власності незаконним та недійсним, скасування державної реєстрації державним реєстратором прав на нерухоме майно - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 в рівних частках, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (ідентифікаційний код 36799749) суму сплаченого судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: