Постанова № 35607338, 25.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 року NT>14:59 810/5733/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроком Компонентс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроком Компонентс" (далі – позивач, товариство) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у Київській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2013 №0013181502.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно застосував до позивача штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань. Зазначає, що факт несвоєчасності сплати суми узгодженого податкового зобов’язання дійсно двічі мав місце, проте його здійснено позивачем з поважних причин, оскільки проведення обшуку у позивача, вилучення печаток та комп’ютерів перешкоджало нормальній діяльності товариства та унеможливлювало своєчасне виконання ним цих зобов’язань. Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Надав письмові заперечення, в яких зазначив, що податковий орган діяв у порядку, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Зазначив, що позивачем двічі порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання зі сплати податку, зокрема в першому випадку - на 4 дні, в другому випадку - на 2 дні, у зв’язку з чим податковим органом за результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроком Компонентс» є юридичною особою, зареєстрованою Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 19.01.2010.

Працівниками податкового органу 04.10.2013 проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Євроком Компонентс», за результатами якої складено Акт від 04.10.2013 №96/1502/36713111 «Про результати камеральної перевірки даних щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань» (далі - Акт перевірки). В Акті перевірки зафіксовано, що товариством порушено граничні терміни сплати податку на додану вартість. При граничному терміні сплати 31.08.2012 позивач за серпень 2012 р. фактично здійснив розрахунок 03.09.2012 та при граничному терміні сплати 01.10.2012 позивач за вересень 2012 р. фактично здійснив розрахунок 02.10.2012, чим порушив п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим відповідачем щодо позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 16633,07 грн згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України.

4 жовтня 2013 р. на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0013181502, яким позивачу визначено зобов’язання по сплаті штрафних санкцій у розмірі 16633,07 грн. Акт камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення позивачу надіслано засобами поштового зв’язку.

Як вбачається з матеріалів справи, у позивача органом слідства проведено обшук, який згідно з протоколом почався 22.08.2012 та закінчився 31.08.2012 о 14:00 год., за результатами обшуку вилучено сервер і комп’ютери.

Позивач листами від 28.08.2012 звернувся до прокуратури Києво-Святошинського району Київської області, Державної податкової служби України та до Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області з проханням вжити відповідних заходів з метою припинення протиправних дій невідомих осіб під керуванням слідчого та відновлення нормальної роботи товариства.

Прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області розглянуто скаргу позивача на дії слідчого, проте порушень чинного законодавства під час проведення обшуку у позивача не встановлено, про що повідомлено позивача листом від 05.09.2012.

Позивач також звертався до компетентних органів і з іншим скаргами, в яких зазначав про проведення обшуку та порушення органом слідства нормальної роботи підприємства.

У зв’язку з не перерахуванням коштів по платіжних дорученнях позивач 25 вересня 2012 року звернувся з претензією на затримання платежів АТ «Ерде Банк» до голови правління АТ «Ерде Банк» та до голови Національного банку України, а 10.10.2012 Національним банком України надано відповідь позивачу про розгляд його звернення.

Згідно з платіжним дорученням від 03.09.2012 позивачем перераховано 180000 грн по сплаті ПДВ за липень 2012 року, а платіжним дорученням №878 від 02.10.2012 перераховано 4020,73 грн за погашення податкового боргу з ПДВ.

Відповідно до довідки відділення «Київське №2» ПАТ «Альфа-Банк» від 20.11.2013 у позивача є чотири рахунки, в період з 22.08.2012 по 31.08.2012 по одному з рахунків здійснювався рух грошових коштів. Відповідно до довідки від 12.11.2013 АТ «УкрСиббанк» у період з 22.08.2012 по 31.08.2012 по рахунку позивача проводились кредитові операції, а дебетові операції відсутні.

На підтвердження невідповідності зазначеного у протоколі обшуку часу його закінчення позивачем надано копію рукописного тексту з переліком порушень, допущених слідчим, які позивач виявив під час проведення обшуку. Згідно з поясненнями представників позивача цей текст є зауваженнями до протоколу обшуку. Дослідженням цих записів судом встановлено, що у них відсутнє зазначення щодо особи, яка їх склала, щодо дати складення цього тексту, його призначення, зокрема, і щодо наявності ознак цього тексту, які б дозволяли його визначити як зауваження до протоколу обшуку.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Вимогами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податку зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання.

Отже, судом встановлено, що по податковій декларації №9049835392 від 17.08.2012 граничний термін сплати самостійно узгодженого грошового зобов’язання припадає на 31.08.2012, а фактично позивачем сплачено грошове зобов’язання 03.09.2012, тобто з порушенням строку на 4 календарних дні, а по податкові декларації №9057152817 від 19.09.2012 граничний термін сплати самостійно узгодженого грошового зобов’язання припадає на 01.10.2012, а фактично грошове зобов’язання сплачено 02.10.2012, тобто з порушенням строку на 2 календарних дні. Наведені дати, строки і обставини не заперечуються представниками сторін.

Разом з тим, позивач стверджує, що несвоєчасна сплата ним узгодженого грошового зобов’язання здійснена з поважних причин та під впливом обставин, які не залежали від нього, а саме через проведення обшуку упродовж періоду з 22.08.2012 по 31.08.2012, який закінчився вночі 31.08.2012, у зв’язку з чим позивач не міг виконати ці зобов’язання.

Суд не бере до уваги та відкидає ці твердження позивача, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства та встановленим судом обставинам справи.

Так, суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить норм, згідно з якими проведення обшуку у приміщеннях підприємства надає підстави для несвоєчасної сплати підприємством сум самостійно визначеного податкового зобов’язання.

Крім того, суд бере до уваги, що приписами чинного на час проведення обшуку КПК України (ст.ст.177-189) передбачено, що обшуки і виїмки, крім невідкладних випадків, повинні провадитись удень. При обшуку або виїмці можуть бути вилучені лише предмети і документи, які мають значення для справи, а також цінності і майно обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна. Копії вилучених документів за клопотанням власника, а також інших осіб, які за законодавством мають право користуватися цими документами, можуть бути надані слідчим під час вилучення документів. У разі неможливості виготовлення копій вилучених документів або встановлення їх власника під час вилучення слідчий вносить до протоколу слідчої дії запис про клопотання щодо надання копій документів і в десятиденний строк з дня вилучення документів надає відповідним особам їх копії або виносить вмотивовану постанову про відмову у видачі копій документів, яка може бути оскаржена прокурору або до суду. В протокол обшуку або виїмки заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. При наявності в протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за слідством.

Суд враховує, що прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області за скаргою позивача на дії слідчого і працівників податкової міліції під час проведення обшуку порушень не встановлено. Суд зауважує, що під час проведення обшуку здійснювалась діяльність товариства, отже позивач мав можливість та був зобов’язаний здійснити сплату податкового зобов’язання вчасно.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що проведення обшуку і вилучення серверів та комп’ютерів позивача не є обставиною, яка унеможливлює своєчасну сплату підприємством задекларованих грошових зобов’язань, оскільки позивач не позбавлений можливості безпосередньо у банку шляхом перерахування коштів з рахунку чи внесенням готівки здійснити необхідні платежі до бюджету.

Суд також бере до уваги, що твердження позивача про те, що обшук закінчився вночі 31.08.2012, суперечать протоколу обшуку, згідно з яким цю слідчу дію закінчено о 14-00 год. Це означає, що позивач після закінчення обшуку о 14-00 год 31.08.2012 міг здійснити сплату сум самостійно визначеного податкового зобов’язання до закінчення передбаченого законодавством строку. При цьому суд визнає, що наданий позивачем рукописний текст із зауваженнями стосовно обшуку в силу приписів ч.3 ст.70 КАС України не є належним і допустимим доказом у справі, оскільки у вказаному тексті відсутні відомості щодо особи, якою його складено, дата його складання, а також відомості про те, до якого саме документа та кому подано ці зауваження.

Що стосується несвоєчасного опрацювання банком платіжних доручень позивача та їх виконання, то ця обставина, навіть у разі її підтвердження, згідно з вимогами Податкового кодексу України не звільняє платника податку від відповідальності за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого податкового зобов’язання. При цьому суд бере до уваги, що Податковий кодекс України визначає тривалий строк для сплати податкового зобов’язання, упродовж якого платник податку повинен здійснити платіж до бюджету. Відтак, дії платника податку щодо здійснення платежів до бюджету в останні дні визначеного законодавством строку та виникнення непередбаченої ним неможливості їх своєчасного здійснення з тих чи інших причин є ризиками, які несе безпосередньо такий платник податку.

Суд не бере до уваги наявні у справі скарги позивача до прокурора, податкового органу та до банків, оскільки у них викладено лише власну позицію позивача. При цьому позивачем не надано жодної відповіді вказаних компетентних органів, яка б підтвердила обґрунтованість цих скарг.

Отже, позивачем не надано до суду жодного належного і допустимого доказу неможливості здійснення сплати сум податкового зобов’язання до закінчення визначеного законодавством строку.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що податковим органом обґрунтовано визнано, що позивач сплатив суми податкового зобов’язання з порушенням встановленого строку. Отже, нарахування санкцій за це порушення є обов’язком податкового органу і ґрунтуються на приписах вказаних норм ПК України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що податковий орган довів як факт несвоєчасної сплати податкового зобов’язання позивачем, так і правомірність своїх дій при визначенні штрафних фінансових санкцій за ці дії. З урахуванням наведеного суд визнає, що ознак протиправності дій відповідача не встановлено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення податкового органу від 04.10.2013 є правомірним, викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судовий збір позивачем сплачено. Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 листопада 2013 р.