Рішення № 35605863, 26.11.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/10441/13-ц

Провадження №2/592/2798/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді - Черних О.М., при секретарі - П'янтківському А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом і просив ухвалити рішення про стягнення з ПАТ «Сумське машинобудівне НВО ім. М.В. Фрунзе» на його користь моральної шкоди в розмірі 7000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що працював у відповідача. Вказує, що відповідач не забезпечив вимог охорони праці, не створив безпечних умов праці, в результаті чого він отримав професійне захворювання: «Хронічне обструктивне захворювання легень пилової етнології 1 стадії, фаза нестійкої ремісії. Емфізема легень першого ступеня. Легенева недостатність першого ступеня. Захворювання професійні (вперше встановлено ППЛЕК НДІ ГП та ПЗ ХНМУ 03.07.2013 p.). Вегетативно-сенсорна полі невропатія верхніх кінцівок з вираженими вегетативно-трофічними порушеннями на кистях і ангіоспазмами пальців рук. міофіброз м'язів надлопаткової області і передпліч: двосторонній плече-лопаїковий периартроз, двосторонній деформуючий остеоартроз ліктьових і променево-зап'ястних суглобів зі стійким больовим синдромом і порушеннями функції верхніх кінцівок. Захворювання професійне від тривалої дії локальної вібрації і фізичного перенапруження (вперше встановлено ППЛЕК НДІ ГП та ПЗ ХНМУ 03.07.2013 p.). Хронічна двостороння сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (третій ступень). Захворювання професійне від тривалої дії шуму на виробництві (вперше встановлено ППЛЕК НДІ ГП та ПЗ ХНМУ 03.07.2013 р.)».

Відповідно до акту огляду МСЕК від 09.09.2013 року йому встановлено 35% втрати професійної працездатності. При цьому, позивач вказує, що шкідливі виробничі фактори призвели до заподіяння йому моральної шкоди, яка полягає в стражданнях у зв'язку з професійним, порушення нормальних життєвих зв'язків, обмеженні життєдіяльності, що потребує додаткових зусиль по організації свого життя та призводить до переживань, яку він оцінює в 8000 грн.

Представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

Представник відповідача Гоч В.М. позов не визнав та заперечував проти його задоволення у повному обсязі, вважає його не обґрунтованим. Пояснив, що ПАТ «Сумське машинобудівне НВО ім. М.В. Фрунзе» вважає, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, не надано доказів, які підтверджують глибину фізичних та моральних страждань, погіршення його здібностей. При цьому, позивач також не обґрунтував розмір заподіяної моральної шкоди. Зазначив, що з матеріалів, доданих до позовної заяви не вбачається, що позивач зазнав стресу, депресії чи інших негативних виявів стану свого здоров'я в результаті трудового каліцтва. Позивач не надав доказів, які б підтверджували факт спричинення моральної шкоди, наявність, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких він зазнав, характеру немайнових втрат, а також - про зміну образу і якості життя в зв'язку з трудовим каліцтвом. Також зазначає, що позивач погоджувався на запропоновані йому умови праці, усвідомлював негативні наслідки для свого здоров'я і в повній мірі несе відповідальність за їх настання.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. До 2008 року обов'язок відшкодування моральної шкоди, заподіяної, зокрема, внаслідок професійного захворювання, покладався на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні, та відповідні норми закону були зупинені законами про Державний бюджет відповідно за 2006 та 2007 роки.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що трудове законодавство встановлює права, обов'язки, відповідальність робітника та роботодавця у сфері трудових відносин, зокрема, роботодавець зобов'язаний створити безпечні та нешкідливі умови праці найманому працівникові, а завдання каліцтва або іншого ушкодження здоров'я працівникові під час виконання ним трудових обов'язків та відповідальність за таку шкоду роботодавця, за наявності вини, знаходяться поза межами регулювання нормами трудового законодавства, і така відповідальність наступає відповідно до норм ЦК України.

При обговоренні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, інвалідність, вину підприємства в заподіянні шкоди, матеріальну шкоду, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.

Так, з трудової книжки позивача вбачається, що позивач в період з 14.05.1995 року по 19.04.2013 року працював на ВАТ «Сумське машинобудівне НВО ім. М.В. Фрунзе» (а.с. 3-4).

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання №43 від 01 серпня 2013 року у позивача встановлено наступне професійне захворювання: «Хронічне обструктивне захворювання легень пилової етнології 1 стадії, фаза нестійкої ремісії. Емфізема легень першого ступеня. Легенева недостатність першого ступеня. Захворювання професійні (вперше встановлено ППЛЕК НДІ ГП та ПЗ ХНМУ 03.07.2013 p.). Вегетативно-сенсорна полі невропатія верхніх кінцівок з вираженими вегетативно-трофічними порушеннями на кистях і ангіоспазмами пальців рук. міофіброз м'язів надлопаткової області і передпліч: двосторонній плече-лопаїковий периартроз, двосторонній деформуючий остеоартроз ліктьових і променево-зап'ястних суглобів зі стійким больовим синдромом і порушеннями функції верхніх кінцівок. Захворювання професійне від тривалої дії локальної вібрації і фізичного перенапруження (вперше встановлено ППЛЕК НДІ ГП та ПЗ ХНМУ 03.07.2013 p.). Хронічна двостороння сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (третій ступень). Захворювання професійне від тривалої дії шуму на виробництві (вперше встановлено ППЛЕК НДІ ГП та ПЗ ХНМУ 03.07.2013 р.)» (а.с. 10).

За висновком медико-соціальної експертної комісії від 09.09.2013 року позивачеві встановлено 35% втрати професіональної працездатності внаслідок професійного захворювання (а.с. 11).

Суд не може погодитися із запереченнями представника відповідача. В судовому засіданні встановлено, що при виконанні саме трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода, внаслідок порушення відповідачем безпечних умов праці в результаті чого позивач отримав професійне захворювання зі стійкою втратою працездатності, що призвело до його моральних страждань та є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що спричинена моральна шкода підлягає компенсації.

Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд виходить із суми, яку визначив позивач, тобто - 7000 грн., також, суд враховує, характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаної травми, тривалість лікування, втрату можливості його повної трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, а саме 35% втрати професійної працездатності, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. А також вину підприємства у отримані позивачем професійного захворювання під час виконання роботи.

Зважаючи на вищевикладене, а також ступінь втрати професійної працездатності позивача - 35%, стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяні моральні страждання слід призначити у розмірі 5250 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які зазнає позивач, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

Представник відповідача, заперечуючи проти заявленого позову, у судовому засіданні, на підставі ст. 60 ЦПК України не надав доказів на спростування тверджень позивача. З урахуванням викладених обставин та наданих в порядку ст. 60 ЦПК України доказів, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, пропорційно до розміру позовних вимог, що задоволені судом 114 грн.70 коп.

Керуючись рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008 р., ст.ст. 7, 8, 10, 11, 27, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 23, 268, 1167 ЦК України, ст. ст. 21, 153, 173, 237-1 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5250 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на користь держави судовий збір в розмірі - 114 грн. 70 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Черних