Рішення № 35602883, 27.11.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/ 13946/13-ц

Провадження № 2/521/6101/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Святецькій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУМВС України в Одеській області про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ГУМВС України в Одеській області, уточнивши який, просить виключити з-під арешту, накладеного постановою б/н слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області, від 10.02.2011 року Гаврилюк Д.В., в межах розгляду кримінальної справи № 74201000001, порушеної за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ст. ч.4 ст.190, ч.2 ст.358 КК України, 2/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить їй на праві приватної власності. В своєму позові ОСОБА_1 вказує, що у 2013 році, дізнавшись про арешт своєї частини квартири від нотаріуса, звернулася з заявою до СУ ГУМВС України в Одеській області, в якій просила скасувати цей арешт частково, тільки з належної їй частини квартири. У листі-відповіді від 08.01.2013 року, перший заступник начальника - начальник слідчого управління, Сакал В.М., повідомив, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 накладався слідчим Гаврилюком Д.В. під час проведення досудового слідства по кримінальній справі № 01200900052. Кримінальна справа № 01200900052 по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.4, 358 ч.1 КК України спрямована з обвинувальним вироком до Суворовського районного суду міста Одеси. Оскільки, враховуючи викладене, начальник СВ ГМВС України в Одеській області, порадив їй вирішити питання щодо виключення квартири зі списку майна, на яке накладено арешт, вона звернулася з наступним позовом до суду. В ході розгляду даної справи, судом за її клопотанням із ДП «Інформаційний Центр» Міністерства юстиції України, витребувана постанова слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області № б/н від 10.02.2011 року, згідно з якою арешт на квартиру накладений в межах розслідування кримінальної справи №74201000001, порушеної за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ст. ч.4 ст.190, ч.2 ст.358 КК України. Оскілки вона не є підозрюваною, обвинуваченою, потерпілою по даній справі, квартира не є об'єктом злочинних посягань по кримінальній справі, то вважає, що арешт накладений на належні їй 2/3 частини квартири є незаконним, перешкоджає їй у здійсненні правомочностей власниці майна, тому просить суд ухвалити рішення про звільнення її майна з під - арешту.

Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, просила суд звільнити з-під арешту накладеного постановою слідчого № б/н від 10 лютого 2011 року СУ ГУМВД України в Одеській області Гаврилюка Д.В., належні їй на праві власності 2/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Представник ГУМВС України в Одеській області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, у зв'язку з тим, що згідно з законодавством слідчий має право накласти арешт на будь-яке та будь чиє майно, якщо для цього існують підстави. Арешт на квартиру АДРЕСА_1 накладений правомірно, тому ця квартира належить на праві власності одному із обвинувачуваних по справі - ОСОБА_7

Вислухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради 25 жовтня 2000 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності : ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_7 в рівних частках. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням № 156033 зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 6-11001.

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24 січня 2007 року, Данкогло В.В., державним нотаріусом П'ятої Одеської державної нотаріальної контори, спадкоємицею майна ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є її дочка ОСОБА_1. Спадкове майно на яке видане свідоцтво складається з 1/3 частини квартири номер АДРЕСА_1.

З цих підстав суд робить висновок про те, що ОСОБА_1 належить на праві власності 2/3 частини квартири АДРЕСА_1.

В ході розгляду справи також встановлено, що 10 лютого 2011 року слідчий відділу по розслідуванню особливо важливих справ СУ ГУМВС України в Одеській області Д.В. Гаврилюк, розглянувши матеріали кримінальної справи № 74201000001, встановив, що в провадженні СУ ГУМВС України в Одеській області знаходиться кримінальна справа, порушена у відношенні ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та невстановлених слідством осіб за ознаками злочинів передбачених ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України. В ході розслідування кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_7 являється власником квартири АДРЕСА_1. Виходячи з вищезазначеного, керуючись ст.ст. 29,114,125,126,130 КПК України, слідчий прийняв постанову про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, сформованого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13, з вказаними параметрами запиту в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна знайдено:

Запис № 1, тип обтяження - арешт нерухомого майна, зареєстровано 09.02.2010 року 14:15:41 за № 9500074 реєстратором : Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження - постанова про накладення арешту,31/4-10 СО ,04.02.2010 року,СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, слідчий Даменцов Р.В. Об'єкт обтяження - 1/3 частина квартири , АДРЕСА_1. Власник - ОСОБА_7, Обтяжувач: СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, код:08674407, Одеська область,м. Одеса, вулиця Преображенська,44, Заявник - СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Запис № 2, тип обтяження - арешт нерухомого майна, зареєстровано 14.02.2011 року 15:49:43 за № 10829811 реєстратором: Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження - постанова ,СУ ГУМВС України в Одеській області, б/н,10.02.2011,СУ ГУМВС України в Одеській області слідчий Гаврилюк Д.В. Об'єкт обтяження - квартира, АДРЕСА_1. Власник - ОСОБА_7, Обтяжувач: СУ ГУМВС України в Одеській області, код: 08592268, Одеська область,м. Одеса, пр-кт Шевченка, будинок 8, Заявник - Слідче управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.

З цих підстав суд робить висновок про те, що слідчим Слідчого Управління Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 з врахуванням того, що власником всієї квартири є ОСОБА_7. Таким чином, слідчий СУ ГУМВС України в Одеській області Гаврилюк Д.В. не переконавшись кому на праві власності належить вся квартира, наклав арешт в тому числі і на майно ОСОБА_1, яка є власницею 2/3 частин квартири АДРЕСА_1.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 на ім'я начальника СУ ГУМВС України в Одеській області Сакал В.М., позивачка просить скасувати постанову слідчого про накладення арешту на належні їй 2/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Згідно листа-повідомлення № 4-К-1 від 18.01.2013 року, підписаного Першим заступником начальника - начальником слідчого управління ГУМВС України в Одеській області Сакал В.М., ОСОБА_1 повідомлено, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 накладався слідчим Гаврилюком Д.В. під час проведення досудового слідства по кримінальній справі № 01200900052. Кримінальна справа № 01200900052 по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.; та 358 ч.1 КК України, 26.02.2010 року спрямована з обвинувальним вироком до Суворовського районного суду міста Одеси. Враховуючи викладене, роз'яснює про необхідність звернутися із відповідним запитом до суду щодо виключення квартир із списку майна на яке накладено арешт.

Суворовський районний суд міста Одеси на запит Малиновського районного суду м. Одеси повідомив, що згідно перевірки алфавітних покажчиків реєстрації кримінальних справ за 2009 - 2013 роки данні відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у архіві та кримінальній канцелярії суду відсутні.

На адресу Малиновського районного суду м. Одеси на № с-24 від 29.03.2013 року, заступником начальника відділу СУ ГУМВС України в Одеській області Ревенко Г.М. направлена відповідь, що кримінальна справа № 01200900052 по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190 ч.1, ст.358 КК України відповідно до ст.225 КПК України 26.02.2010 року з обвинувальним висновком спрямована до Приморського районного суду м. Одеси.

Як вбачається з відповіді підписаної керівником апарату Приморського районного суду м. Одеси кримінальна справа № 01200900052 по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190 ч.1, ст.358 КК України протягом 2009 -2010 років на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси не надходила.

Відповідно до кримінально-процесуального законодавства (в редакції 1960 року), діючого на час накладення арешту на спірну частину квартири, арешт на нерухоме майно міг бути накладений тільки на підставі статей 78 КПК України та ст.126 КПК України. Згідно ст.78 КПК України, на нерухоме мав би бути накладений арешт, якщо б квартира АДРЕСА_1 мала правовий статус речового доказу по порушеній кримінальній справі , а згідно зі ст. 126 КПК України якщо б була арештована з метою забезпечення виконання цивільного позову у кримінальній справі або можливої конфіскації майна за вироком суду.

Відповідно до статті 29 КПК України при наявності достатніх даних про те, що злочином завдана матеріальна шкода, або понесені витрати закладом охорони здоров'я нестаціонарне лікування потерпілого від злочину, орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані вжити заходів до забезпечення цивільного позову. При провадженні в кримінальній справі про злочин, за який може бути застосована додаткова міра покарання у вигляді конфіскації майна, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані вжити заходів до забезпечення можливої конфіскації майна обвинуваченого. В контексті даної статті вказані заходи полягають: - у здійсненні активних розшукових слідчих дій по виявленню майна підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які за законом несуть відповідальність за його дії; - у накладенні арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого або підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилося; у вилученні майна, на яке накладено арешт; у складанні опису майна, на яке накладено арешт; - при необхідності - у передачі майна на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого або іншими особам.

В контексті статті 29 КПК України заяви осіб про виключення майна з акту описи розглядаються в порядку цивільного судочинства і заявник має подати докази про його право власності на відповідне майно.

Згідно діючого на час накладення арешту законодавства, арешт міг бути накладений тільки майно підозрюваного або обвинуваченого чи на майно осіб, які за законом несуть майнову відповідальність за винну особу.

Аналіз досліджених в ході судового розгляду справи документів, дозволяє суду зробити висновок, що ОСОБА_1 по кримінальній справі № 74201000001, порушеної за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ст. ч.4 ст.190, ч.2 ст.358 КК України в межах розслідування якої накладався арешт, до участі в кримінальному провадженні в якості підозрюваної, потерпілої або свідка не залучалася.

Досліджені право встановлювальні документи на квартиру АДРЕСА_1 підтверджують право власності ОСОБА_1 на 2/3 частини даної квартири. Свідоцтво про право власності на 1/3 частину квартири та свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину квартири за ОСОБА_1 не скасовані, її право власності ніким навіть не оспорюється.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, за ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи те, що 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, належить позивачці, суд вважає можливим захистити її право власності, задовольнити позовні вимоги, виключивши з-під арешту спірну частину нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 16, 209, 212- 215, ЦПК України, ст.ст. 16, 321, 391 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУМВС України в Одеській області про виключення майна з-під арешту - задовольнити.

Виключити з-під арешту, накладеного постановою від 10.02.2011 року б/н, слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області Гаврилюк Д.В., в межах розслідування кримінальної справи № 74201000001, порушеної за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ст. ч.4 ст.190, ч.2 ст.358 КК України, 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, належної на праві приватної власності ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі десяти днів.

Головуючий: