Рішення № 35602823, 27.11.2013, Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 249/6200/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 листопада 2013 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого Стріжакової Г.В.

при секретарі Долинській Я.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Шахтарську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору МРЕВ м. Шахтарська при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області про встановлення факту сумісного проживання, про поділ спільного майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ спільного майна. Свої вимоги мотивував тим, що з листопада 2000 року сторони стали проживати разом у м. Ростов-на-Дону, Російської Федерації, вели сумісне господарство та бюджет. У період сумісного проживання придбали автомобіль ГАЗ-3110, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 11 000 грн. Після 05.09.2012 року з відповідачем переїхали на Україну і в АДРЕСА_1 придбали домобудівлю з надвірними спорудами, вартістю 16 000 грн. Також у період спільного проживання придбали телевізор VESTEL, вартістю 1500 грн., холодильну камеру, вартістю 1200 грн. і 2-х камерний холодильник вартістю 1000 грн. Просить встановити факт сумісного проживання та поділити майно, яке є спільною сумісною власністю, а саме автомобіль ГАЗ-3110, реєстраційний номер НОМЕР_1, домобудівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, телевізор VESTEL, вартістю 1500 грн., холодильну камеру, вартістю 1200 грн. і 2-х камерний холодильник вартістю 1000 грн.

Ухвалою від 27 листопада 2013 року провадження по справі закрито в частині поділу спільного майна автомобіля ГАЗ-3110, реєстраційний номер НОМЕР_1, домобудівні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач у судовому засіданні надала пояснення, що з листопада 2000 року по 22 вересня 2012 року проживала однією сім'єю із відповідачем, в період спільного проживання придбали спільне майно. Ними із відповідачем вже здійснювався усний поділ спільного майна подружжя: позивачу - автомобіль, відповідачу - будинок, однак відповідач все одно не віддає її автомобіль. Розписку від 30.10.2013 року , що мається в матеріалах справи, вона писала власноруч, але під тиском відповідача.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що зустрічався із позивачкою, однак спільно однією сім'єю не проживав, в кожного було окреме майно, спільного не було, що підтверджується записами, здійсненими позивачкою власноруч, де вона ділить кошти і майно, та розпискою від 30.10.2012 року.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав письмові пояснення по справі, згідно яких громадянці ОСОБА_1 рекомендовано звернутись в Амвросіївську митницю за порядком ввезення на територію України автомобіля ГАЗ 3110, державний номер НОМЕР_1, який зареєстрований в м. Нижній Новгород Російської Федерації на її ім'я згідно технічного паспорту НОМЕР_2 від 10.11.1999 року (а.с.20).

Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні обставини та відповідні правовідносини.

14 вересня 2012 року ОСОБА_2 придбав житловий будинок, що знаходиться у АДРЕСА_1 (а.с.9). В договорі вказано, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_1 Суд звертає увагу, що в договорі відсутні відомості щодо імені та по-батькові ОСОБА_1

Згідно товарного чеку № 5762 від 16.08.2004 року ТОВ «Техно-Дон» продав, а ОСОБА_1 придбав телевізор VR 54 TFF-2115, марки TV VESTER за 5990. Аналізуючи даний товарний чек в якості доказу, суд звертає увагу, що в товарному чеку не вказано грошову одиницю, в якій здійснено оплату товару і не вказано ім'я та по-батькові покупця (а.с.8).

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів придбання холодильної камери та двохкамерного холодильнику позивачем не надано.

В заявах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 03.10.2013 року вказано, що вони підтверджують, що громадянка ОСОБА_1, ОСОБА_1 проживала та вела спільне господарство із ОСОБА_2 в період з 21.09.2005 року по 05 вересня 2012 року.

Оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд враховує, що позивачем не надано доказів і в судовому засіданні не доведено самого факту придбання холодильної камери та двохкамерного холодильнику, не доведено дати їх придбання і доказів того, хто значиться власником цього майна.

Позивачем не надано доказів спільного проживання і ведення спільного господарства позивачем і відповідачем 16.08.2004 року в період придбання телевізору VR 54 TFF-2115, марки TV VESTER за 5990.

Позивачем надано заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 03.10.2013 року на підтвердження спільного проживання та ведення спільного господарства із ОСОБА_2 в період з 21.09.2005 року по 05 вересня 2012 року.

Суд вважає, що у задоволенні позову в частині встановлення факту спільного сумісного проживання однією сім'єю в період з листопада 2000 року по 22 вересня 2012 року слід відмовити виходячи з наступного.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.59 ЦПК України), показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (ч.1 ст.65 ЦПК України), перед допитом в якості свідка головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань (ч.5 ст.180 ЦПК України). Суд не приймає розписки ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в якості доказів по справі, оскільки дані особи не допитувались в судовому засіданні і не були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Інших доказів спільного проживання і ведення спільного господарства позивачем і відповідачем в період з листопада 2000 року по 22 вересня 2012 року не надано.

Крім того, відповідно до ст.ст.256-259 ЦПК України в судовому засіданні встановлюються лише ті факти, що мають юридичне значення. Позивачем не доведено, що встановлення факту спільного сумісного проживання із відповідачем в період з листопада 2000 року по липень 2004 року та з жовтня 2004 року по вересень 2012 року має для неї юридичне значення.

Керуючись ст. 60, 208-209, 212-215, 256-259 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору МРЕВ м. Шахтарська при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області про встановлення факту сумісного проживання, про поділ спільного майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.В. Стріжакова