Ухвала суду № 35601976, 27.11.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді: - Ковальчук Н.М.,

суддів - Бондаренко Н.В., Григоренка М.П.,

секретар судового засідання - Шпинта О.М.,

з участю позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика» на заочне рішення Березнівського районного суду від 09 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Березнівського районного суду від 09 липня 2013 року вказаний позов задоволено.Стягнуто з ТзОВ «Моквинська паперова фабрика» на користь ОСОБА_2, 24 356 грн. 43 коп. за час затримки розрахунку при звільненні. Вирішено питання про судові витрати.

Вважаючи рішенням суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального права, ТзОВ «Моквинська паперова фабрика» оскаржило його в апеляційному порядку.

В поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що станом до червня 2013 року позивач жодного разу не звернувся до каси підприємства для отримання належних йому сум і взагалі не повідомив директора про своє звільнення з роботи. Стверджує, що заборгованість по виплаті заробітку була штучно створена самим позивачем, оскільки заборгованість в сумі 8778,00 грн. станом на час звільнення була задепонована в касі підприємства, проте він за її отриманням свідомо не звертався. Пояснює, що між підприємством і позивачем існувала усна домовленість про отримання належних йому виплат при звільненні його дружиною, у зв'язку з тим, що сам він перебував за кордоном, і внаслідок чого він зі свого боку зобов'язався не заявляти жодних претензій до підприємства. Визнає, що такий розрахунок був здійснений 22.05.2013р., що підтверджується розпискою.Вказує, що позивач був матеріально відповідальною особою і за ним по даний час рахується ряд матеріальних цінностей, проте на спроби врегулювати спірні питання він ухиляється від контакту. З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку

____________________

Справа № 555/115/13-ц Головуючий у 1 інстанції - Старовецька Ю.В.

Провадження № 22-ц 787/2105/2013 Доповідач - Ковальчук Н.М.

апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із передбаченого законом обов'язку підприємства, установи, організації провести з працівником повний розрахунок в день звільнення, а також врахував, що вимоги позивача підтверджені належними доказами.

З даним висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що позивач перебував із відповідачем у трудових відносинах, працюючи на посаді головного механіка.

Відповідно до наказу № 97-К від 27.08.2012р. ОСОБА_2 було звільнено із займаної посади за угодою сторін на п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.15). Із наказом про звільнення позивач був ознайомлений під розписку 27 серпня 2012 року.

Згідно довідки ТзОВ «Моквинська паперова фабрика» № 185 від 22.04.2013 року ОСОБА_2 не виплачено заробітну плату в сумі 8 778,00 грн. (а.с. 16). Вказана сума стягнута з відповідача на користь позивача рішенням Березнівського районного суду від 23 квітня 2013 року (а.с. 4).

З матеріалів справи вбачається, і це встановлено судом, що остаточний розрахунок з позивачем відповідач провів 21 травня 2013 року, про що свідчить розписка ОСОБА_2 від 22.05.2013р. про отримання заборгованості по заробітній платі в сумі 8788 грн. (а.с 29). Даний факт визнаний обома сторонами.

Положеннями ч. 1 ст.116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Виходячи з того, що звільнення позивача відбулося 27.08.2012 року, а остаточний розрахунок проведений лише 21 травня 2013 року, та враховуючи середньоденний заробіток в сумі 128,87 грн, підтверджений довідкою ТзОВ «Моквинська паперова фабрика» від 22.04.2013 № 184, колегія суддів приходить до переконання про правомірність стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та погоджується із сумою, визначеною місцевим судом.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що позивач жодного разу не звернувся до каси підприємства для отримання належних йому сум, чим штучно створив заборгованість по виплаті заробітку, оскільки вони суперечать нормам закону. Так, відповідно до ст. 116 КЗпП України, про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Відповідачем не надано жодних належних та достовірних доказів того, що таке письмове повідомлення ним надсилалось позивачу, і судом їх також не здобуто. Окрім того, чинне трудове законодавство визначає проведення розрахунку із звільнюваним працівником як безумовний обов'язок підприємства, установи, організації, якому не протистоять будь які попередні дії працівника чи його попередня ініціатива в отриманні розрахункових коштів.

Колегія суддів відхиляє пояснення відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо існування усної домовленості з позивачем про отримання коштів позивачем та його зобов'язання не пред'являти до ТзОВ «Моквинська паперова фабрика» жодних претензій майнового чи морального характеру, оскільки таке зобов'язання є нікчемним в силу того, що звужує конституційне право особи на захист своїх трудових прав.

Посилання апеляційної скарги на те, що на даний час за позивачем рахується ряд матеріальних цінностей як за матеріально відповідальною особою колегія суддів до уваги не бере, оскільки зазначене питання не є предметом розгляду даного спору.

Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, будь-яких доказів, які б заслуговували на увагу і спростовували висновки місцевого суду ТзОВ «Моквинська паперова фабрика» апеляційному суду не надала.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог та безпідставність доводів апеляційної скарги, які не спростовують висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика» відхилити.

Заочне рішення Березнівського районного суду від 09 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді: підпис Бондаренко Н.В.

підпис Григоренко М.П.

Згідно:суддя-доповідач Ковальчук Н.М.