Вирок № 35601953, 12.11.2013, Семенівський районний суд Полтавської області

Справа № 547/1069/13-к

Провадження по справі 1кп/547/51/13 р.

Семенівський районний суд Полтавської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2013

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Халявки В.І.

при секретарях - Козулі Н.П., Михасько Н.В.

з участю прокурорів - Попка О.В., Гнатенка С.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Воркути Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, працюючого маляром в ТОВ «Дністер - Фасад», зареєстрованого у АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 222 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с.Вербки Семенівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, перебуваючого в фактичному шлюбі, жителя АДРЕСА_3, працюючого інженером-механіком в ПСП «Дружба» Семенівського району, не судимого,

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с.Покровська Багачка Хорольського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого заввідділом по незаразних хворобах тварин Семенівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, жителя АДРЕСА_4, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.. 222 ч.2 КК України, а обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочин, передбачений ст.. 367 ч.2 КК України, за таких обставин.

ОСОБА_1 відповідно до наказу №1 від 14 вересня 2010 року був призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівська молочна компанія» з юридичною адресою в с.Очеретувате Семенівського району Полтавської області вул..Леніна,33-Б. Згідно із статутом товариства директор є службовою особою суб'єкта господарської діяльності, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зокрема : здійснювати управління поточною діяльністю товариства, відкривати рахунки в установах банків, приймати на роботу та звільняти з роботи працівників, укладати угоди та господарські договори, представляти інтереси підприємства в державних органах, установах, підприємствах та організаціях.

Використовуючи своє службове становище директора Товариства, з метою отримання незаконної пільги зі сплати підприємством податку на додану вартість, яке фактично не являлося сільськогосподарським товаровиробником, бо займалося лише закупівлею молока через сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи у населення району та поставкою його переробленим підприємствам, ОСОБА_1 10 грудня 2010 року подав до Семенівського відділення Хорольської МДПІ заяву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та отримав 20 грудня 2010 року свідоцтво № 100314659 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з приписами ст.. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство , основною діяльностю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше як 75 % вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з п.209.7 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, які вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб).

Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства. Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків.

На підставі незаконно отриманого свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 100314659 за період з 1 січня 2011 року по 1 квітня 2012 року ТОВ «Семенівська молочна компанія» безпідставно не перерахувало до бюджету 1441737 грн. ПДВ, які акумулювало на спеціальному рахунку № 2604214123 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та використовувало переважно на придбання паливно-пастильних матеріалів, запасних частин до автомобілів, оплату ветеринарних свідоцтв.

Для отримання свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість обвинувачений ОСОБА_7 вносив недостовірні дані в звіти про наявність та рух поголів'я ВРХ (форма 24- СК) «Стан тваринництва» , відомості про переміщення тварин від власників- фізичних осіб до підприємства, укладав фіктивні договори оренди ВРХ підприємством.

Своїми діями, що виразилися у наданні службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади з метою одержання пільги зі сплати ПДВ, що завдало великої матеріальної шкоди у виді ненадходження до бюджету ПДВ у розмірі 1441737 грн, ОСОБА_1 винив злочин, передбачений ч.2 ст. 222 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи службовою особою суб'єкта господарської діяльності , а саме виконуючим обов'язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівська молочна компанія» та будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, в тому числі з контролю за повнотою і своєчасністю сплати податків та інших платежів, допустив службову недбалість, тобто неналежно виконував свої обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки у виді ненадходження до бюджету податку на додану вартість за квітень -червень 2012 року у розмірі 405633 грн.

Так ОСОБА_2 згідно з наказом № 11 від 12 березня 2012 року, працюючи на посаді виконуючого обов'язки директора ТОВ «Семенівська молочка компанія» та будучи наділеним організаційно - розпорядчими і адміністративно - господарськими функціями із здійснення поточної діяльності товариства, будучи відповідальним за достовірне відображення показників фінансово-господарської діяльності, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, покладаючись на правомірність дій попереднього директора та бухгалтера товариства, не здійснив контроль за відображенням у заяві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, форми 1-РС від 26 березня 2012 року достовірних відомостей про фінансово-господарську діяльність, що потягло за собою незаконну видачу 4 квітня 2012 року свідоцтва № 200039257 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

На підставі незаконно отриманого свідоцтва за період часу з 9 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року від товариства до бюджету не надійшло 405633 грн податку на додану вартість.

Вказані кошти були акумульовані на спеціальному рахунку підприємства та використовувалися на його виробничі потреби.

Очолюване обвинуваченим ОСОБА_2 товариство насправді не було сільськогосподарським підприємством в розумінні ст.. 209 Податкового кодексу України однак у заяві, заповненій бухгалтером підприємства, були зазначені види діяльності, які підпадають під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, та визначені статтею 209 Податкового кодексу України. В цій же заяві було неправильно відображено вартість сільськогосподарських товарів (послуг) за видами діяльності, вказаними в цій заяві, які насправді не здійснювалися.

Своїми умисними діями, що виразилися у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки у виді ненадходження до бюджету ПДВ у розмірі 405633 грн, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 367 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , працюючи завідуючим відділом Семенівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, будучи наділеним організаційно - розпорядчими і адміністративно - господарськими функціями, зокрема з контролю за переміщенням тварин, в тому числі і ВРХ, в господарствах району, тобто являючись службовою особою, впродовж 2010-2011 років неналежно виконував службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість виконувати свої обов'язки , посвідчив відомості про переміщення тварин від громадян - власників корів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівська молочна компанія», хоч насправді такого переміщення не було і корови залишалися у власності та на утриманні їх господарів громадян.

Внаслідок посвідчення обвинуваченим ОСОБА_3 відомостей про переміщення тварин від громадян до підприємства службові особи ТОВ «Семенівська молочна компанія» у звітах та інших документах представляли своє підприємство як сільськогосподарське в розумінні ст.. 209 Податкового кодексу України та на підставі цих даних неодноразово отримували свідоцтва про реєстрацію підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В результаті незаконно отриманих свідоцтв за період часу з 1 січня 2011 року по 1 квітня 2012 року та з 9 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року ТОВ «Семенівська молочна компанія» не перерахувала до бюджету 1847370 грн ПДВ, що є тяжкими наслідками злочинної недбалості. Недбалість обвинуваченого проявилася в тому, що він всупереч своїм посадовим обов'язкам не перевірив фактичне переміщення тварин від громадян - власників корів до ТОВ «СМК», а обмежився лише підписом відомостей переміщення тварин та скріплено їх печаткою, вчиненим у своєму службовому кабінеті.

Своїми умисними діями, що виразилися у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до бюджету ПДВ у розмірі 1847370 грн, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст.. 367 ч.2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що він дійсно, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Семенівська молочна компанія», з метою отримання пільг зі сплати податку на додану вартість подав до ДПІ заяву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, хоч товариство насправді сільгосппідприємством не було, бо не займалося вирощуванням та виробництвом сільськогосподарської продукції, а лише скуповувало та перепродувало молоко, заготовлене сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами у населення.

Для створення видимості сільгосппідприємства кооперативи укладали фіктивні договори оренди корів з громадянами, а товариство укладало такі ж договори із кооперативами. Насправді корови залишалися у їх власників - громадян, а товариство звітувало про наявність у нього на утриманні дійного стада. Обвинувачений показав, що він дійсно подавав до Семенівської районної державної лікарні ветеринарної медицини фальшиві відомості про переміщення тварин від громадян до товариства, що ці відомості були підставою для звітів про наявність у товаристві дійного стада та виробництво молока.

Після отримання товариством статусу сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість до бюджету не перераховувався, а акумулювався на спеціальному рахунку в банку. Кошти з цього рахунку використовувалися на потреби підприємства.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_2 вину у службовій недбалості визнав, розкаявся у скоєному та показав, що він не має спеціальної економічної чи бухгалтерської освіти. За керівництва товариством ОСОБА_1 він працював на посаді завгоспа, а після звільнення ОСОБА_1 з роботи його призначили виконувачем обов'язків директора. В зміст заяви, заповненої бухгалтером, про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування він не вникав, а підписав її не читаючи.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину не визнав та показав, що він дійсно у 2010 та 2011 роках підписував відомості про переміщення корів від населення до ТОВ «Семенівська молочна компанія» але при цьому не зобов'язаний був перевіряти на місці чи відбулося насправді таке переміщення тварин, бо жодним законом чи іншим нормативним документом це не передбачено. Обвинувачений вважає, що він належним чином виконував свої службові обов'язки, в тому числі і за переміщенням тварин.

Вина обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст..ст. 222 ч.2 та 367 ч.2 КК України підтверджується показаннями свідків, іншими доказами в їх сукупності.

Так свідок ОСОБА_8 показав, що він як працівник Державної фінансової інспекції у квітні 2012 року був залучений до перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Семенівська молочна компанія» .

В ході перевірки було встановлено, що вказане підприємство не було включене до реєстру товаровиробників молока. Підприємство не мало права на пільги з ПДВ, бо насправді не мало статусу сільськогосподарського підприємства, не здійснювало діяльності з виробництва молока. В штаті підприємства не було працівників, які б займалися вирощуванням та утриманням корів, виробництвом молока. Придбані товариством корми продавалися населенню, а не списувалися на виробництво. В ході перевірки було виявлено більше 200 договорів оренди корів з орендною платою за місяць в одну копійку. Такі договори укладалися між фізичними особами - власниками корів та сільськогосподарськими кооперативами, а також між останніми та товариством. Товариство не було товаровиробником, тому не мало права на пільги з ПДВ в розумінні ст.. 209 Податкового кодексу України.

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона також брала участь у перевірці діяльності підприємства. В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «СМК» щоб отримати статус сільгосппідприємства уклало договори оренди корів. При цьому корови фактично залишалися у власності та на утриманні у їх господарів - фізичних осіб. На підставі таких договорів оренди корови були зареєстровані у державному реєстрі за товариством. Однак на балансі підприємства корови, як основні засоби, не обліковувалися. Договори оренди між фізичними особами та обслуговуючими кооперативами, а також договори суборенди між кооперативами та товариством мали ціну в одну копійку.

Свідок ОСОБА_10 показав, що він як головний державний ревізор-інспектор приймав участь у перевірці діяльності товариства. В ході перевірки досліджувалися питання оподаткування. Було встановлено, що підприємство незаконно отримало пільги зі сплати ПДВ у розмірі приблизно 1800000 грн. Насправді підприємство не було сільськогосподарським, виробництвом молока не займалося, витрат на утримання корів не було. Куплені товариством корми для худоби продавалися її власникам за кошти або в рахунок оплати за здане молоко.

Свідок ОСОБА_11 показав, що вона з травня 2011 року до жовтня 2012 року працювала в товаристві рядовим бухгалтером. В її обов'язки входило нарахування заробітної плати, здавання звітів, нарахування плати за заготовлене молоко. Директором товариства ОСОБА_1 укладалися договори оренди корів, але худоба залишалася у населення. Виробничих приміщень у товаристві для утримання корів не було, штату працівників теж. Коли вона прийшла працювати підприємство вже мало свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Заяву подавав та отримував свідоцтво сам директор товариства ОСОБА_1.

Заяву на продовження дії свідоцтва заповнювала вона, а підписав її виконувач обов'язків директора товариства ОСОБА_2

Факт незаконного отримання підприємством свідоцтв про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та факт несплати ПДВ до бюджету підтверджуються:

· свідоцтвами про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 200039257 та № 100314659 (а.с.76,108 Т.2);

· заявами про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування , підписаними директором ТОВ «СМК» ОСОБА_1 та виконувачем обов'язків директора товариства ОСОБА_2 (а.с.84-86, 98-100 Т.2);

· атом від 13,08,2012 року Про результат позапланової виїзної перевірки ТОВ «Семенівська молочна компанія» за період з 17 вересня 2010 року по 30 червня 2012 року з питань податкового законодавства (а.с.35-125 Т.4) згідно з яким перевіркою встановлено порушення п.187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 та ст..209 Податкового кодексу України, що привело до завищення податку на додану вартість скороченої Декларації спеціального режиму оподаткування, що залишається у власності сільськогосподарського підприємства та не підлягає сплаті до бюджету у сумі 1847370 грн;

· висновком № 126 від 21 березня 2013 року судово-економічної експертизи, згідно з яким в ході проведеного дослідження встановлено, що дані у довідці ДФІ в Полтавській області від 13 квітня 2012 року щодо безпідставного відшкодування за період з 01,01,2010 року по 01,04,2012 року на спеціальний рахунок ТОВ «СМК» податку на додану вартість на загальну суму 1344499 підтверджується документально .

Згідно з цим же висновком наведені у акті Хорольської МДПІ від 13,08,2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «СМК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17 вересня 2010 року по 30 червня 2012 року» щодо завищення податку на додану вартість, що залишається у власності сільськогосподарського підприємства та не підлягає сплаті до бюджету в сумі 1847370 грн документально підтверджується (а.с.13-17 Т.11);

· протоколом № 6 зборів засновників ТОВ «Семенівська молочна компанія» від 12 березня 2012 року та наказом № 11 від 12 березня 2012 року про призначення виконуючим обов'язки директора ОСОБА_2 (а.с. 62-65 Т.11) ;

· статутом ТОВ «Семенівська молочна компанія», де в п.п. 9.6.1- 9.6.4 йдеться про повноваження директора (ас. 3-10 Т.7);

· протоколом зборів засновників ТОВ «Семенівська молочна компанія» від 14,09,2010 року про призначення директором ОСОБА_1 (а.с.16 Т.7).

Вина ОСОБА_3 у вчиненні службової недбалості підтверджується :

· посадовими обов'язками завідуючого відділом - лікаря ветмедицини по незаразних хворобах та неплідності тварин Семенівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, затвердженої начальником лікарні 10,07,2010 року, де зазначено про контроль за рухом поголів'я тварин в господарствах району (а.с. 95-96 Т.11);

· відомостями переміщення тварин в кількості 38 штук, вивчених в судовому засіданні, підписаними та скріпленими печаткою підприємства ОСОБА_3 у 2010 та 2011 роках.

З показань обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що таких відомостей переміщення тварин він підписав значно більше.

Суд не зважає на твердження ОСОБА_3 про те, що в його обов'язки не входила перевірка на місці фактичного переміщення тварин, а його дії зводилися лише до реєстрації вказаного факту.

Суд вважає, що зазначений в посадових обов'язках обвинуваченого контроль за рухом поголів'я в господарствах району включає в себе не тільки підписання посадовою особою відомості про переміщення тварин, як документа, а й активні дії з перевірки фактичного переміщення тварин від одного власника до іншого.

Контроль в розумінні обов'язку обвинуваченого, передбаченого в посадовій інструкції (посадовими обов'язками) слід розуміти як перевірку, постійне спостерігання (нагляд) за переміщенням тварин.

Перевірити - значить впевнитися в правильності чого-небудь.

Невизнання своєї вину у вчиненні злочину ОСОБА_3 суд розцінює як обраний спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Таким чином вина всіх трьох обвинувачених знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 222 КК України кваліфіковано вірно за ознакою завдання великої матеріальної шкоди.

Дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 367 КК України за ознакою спричинення тяжких наслідків.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд в якості обставини, що пом'якшує покарання, визнає щире каяття та активне сприяння у розслідування злочину.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності, до вчинення злочину характеризувався позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

При призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд зважає не те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризувався за місцем роботи та проживання, вчинив злочин з необережності.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, до вчинення злочину характеризувався позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вчинив злочин з необережності.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, не встановлено.

З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вперше притягаються до кримінальної відповідності , до вчинення злочину характеризувалися виключно позитивно, суд вважає, що їх виправлення можливе без відбування ними призначеного покарання.

Суд вважає за можливе і необхідне відповідно до ст..75 КК України звільнити обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням.

Підстав для застосування до всіх трьох обвинувачених запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не мається.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до приписів ст.. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у розмірі 4416 грн, понесені на проведення судово-економічної експертизи, слід стягти з обвинувачених на користь держави у рівних частках по 1472 грн з кожного.

Керуючись ст..ст. 373,374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 222 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн., з позбавленням права обіймати посади керівників та їх заступників в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності , а також інші посади, пов'язані з виконанням владних організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 (два) роки.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох ) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади керівників та їх заступників в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності , а також інші посади пов'язані з виконанням владних організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 (два) роки та зі штрафом у розмірі 250 (двохсот п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.

Відповідно до ст.. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік.

Додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та у виді штрафу виконувати самостійно.

Відповідно до п.2 та 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох ) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням владних організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 (два) роки та зі штрафом у розмірі 250 (двохсот п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.

Відповідно до ст.. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

Додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та у виді штрафу виконувати самостійно.

Відповідно до п.2 та 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Процесуальні витрати на проведення судово-економічної експертизи покласти на всіх трьох обвинувачених у рівних частках та стягти з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1472 (одній тисячі чотириста сімдесят дві) гривні на користь держави на рахунок № 31119115700442 в УДКС у Семенівському районі Полтавської області, код ЄДРПОУ 37541502, код бюджетної класифікації 240603300 символ 115 «інші надходження» банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області м.Полтава, МФО 831019.

Речові докази - оригінали документів , а саме : відомості про переміщення тварин на 76 аркушах, ветеринарних карток до паспорта великої рогатої худоби, а також заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, свідоцтв про реєстрацію підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, корінців до вказаних свідоцтв, зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Інші речові докази - документи, вилучені в ТОВ «Семенівська молочна компанія», ПСП «Дружба», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Хорольській МДПІ, ПАТ «КБ «Приватбанк»», сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах «Перспектива», «Горизонт-2009» та «Добробут Плюс», копії яких знаходяться в матеріалах кримінального провадження, та які зберігаються в камері зберігання речових доказів в СУ УМВС України в Полтавській області в м.Полтава, вул..Григорія Сковороди, 2-Б повернути зазначеним підприємствам, організаціям та установам за належністю (а.с.109-201 Т.11).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд.

Головуючий - підпис

ВІРНО

Суддя Семенівського районного суду

Полтавської області В.І.Халявка