Справа 545/2815/13-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" листопада 2013 р. м.Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області
у складі головуючого судді Стрюк Л.І.
при секретарі Недавній Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області про скасування постанов про накладення штрафу від 03.07.2013 року по виконавчому провадженню ВП №33142264, посилаючись на те, що штрафи були накладені за невиконання рішення суду, яким зобов'язано боржника здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, та провести відповідні виплати. Вважають, що відповідач неправомірно виніс постанову про накладення штрафу, оскільки Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі не являється розпорядником бюджетних коштів. Окрім того, посилаються на те, що відповідачем безпідставно відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа, відповідно, незаконно винесено постанова про накладення штрафу.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, проте його неявка, відповідно до вимог ч. 2 ст. 263 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною пятою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтями 76 та 87 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає борг на боржника у подвійному розмірі.
Встановлено, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області перебував виконавчий лист №2а-31/11, виданий 14.05.2012 року Полтавським районним судом Полтавської області, згідно з яким УПФ в Полтавському районі зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та провести відповідні виплати. У зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений строк, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. від 03.07.2013 винесено постанови про накладення штрафу в розмірі 680 грн.(а.с. 5).
Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України та частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського Суду з прав людини, що, згідно зі статтею 17 Закону України "про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та частиною національного законодавства кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов"язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Практика Європейського Суду з прав людини вказує на те, що у розумний строк розгляду справи включається період від надходження до суду заяви до закінчення виконання рішення суду.
Згідно з пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського Суду з прав людини, зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяє, щоб остаточне зобов"язання рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення винесеного будь-яким судом, має вважатися невід"ємною частиною цивільного процесу.
Листом Верховного суду України №1-5/400 від 14.07.2006 року визначено, що реалізація особою права, що пов"язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань, судами не повинні прийматися до уваги.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, надаючи оцінку діям та рішенням субєкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. діяла на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження". Відсутність коштів у боржника - державного органу, не може вважатись поважною причиною для невиконання судового рішення, що набрало законної сили та є порушенням прав стягувача громадянина України на судовий захист.
Також позивачем не надано доказів, які б підтверджували його посилання на те, що рішення суду на момент винесення постанови про накладення штрафу були виконані частково - в частині щодо здійснення перерахунку пенсії.
Не вбачається порушень вимог чинного законодавства в діях державного виконавця щодо відкриття самостійного виконавчого провадження по кожній з вимог, зазначених у виконавчому листі. При цьому суд враховує ту обставину, що постанови про відкриття виконавчих проваджень боржником у встановленому законом порядку не оскаржувались.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу від 03.07.2013 по виконавчому провадженню ВП №33142264, винесених головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області Пецяк Л.В. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Полтавський районний суд Полтавської області суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.
Головуючий: Л.І.Стрюк
Судове рішення № 35601946, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 20.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 545/2815/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: