Рішення № 35601446, 01.11.2013, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 231/2303/13-ц

Провадження № 2/231/385/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2013 року Жданівський міський суд Донецької області,

у складі:

головуючого судді Бузанова П.М.

при секретарі Широковій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000 гри.

В обгрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

так, з 10.12.1977 року по 30.08.2008 року, він працював на підземних роботах на ПАТ ОП «Шахта «Жданівська».

У липні 2008 року він знаходився на обстеженні в Донецькій обласній клінічній лікарні професійних захворювань, де комісією йому було встановлено первинно діагноз профзахворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології, легенева недостатність другого ступеню.

Згідно виписки МСЕК № 012915 від 26.08.2008 року йому було встановлено 45 % втрати працездатності з наступним переглядом у 2009 році. У тому ж 2008 році він був визнаний інвалідом 3 групи безстроково.

При повторному переосвідченні 20.10.2009 році йому було встановлено 65 % безстроково.

Хронічним професійним захворюванням та втратою здоров'я йому нанесено значну моральну шкоду, яка виражається в позбавленні можливості реалізувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв'язку з цим захворюванням.

Ступень втрати працездатності значна, він інвалід 3 групи. Через отримане профзахворювання та втрату працездатності він постійно хворіє, відчуває фізичний біль у грудній клітині, має сухий кашель, задишку, загальну слабкість. Мучить безсоння, відчуття нехватки повітря. Хвороба постійно прогресує, що його дуже турбує. Він вимушений постійно приймати ліки та невідомо що буде в майбутньому.

Він не може вести повноцінний образ життя, відчуває фізичні страждання, фізичний біль, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу тривоги, у почуттях страху та поганому сні. Все це постійно і негативно позначалося та позначається сьогодні на його душевному стані.

Тому й просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 25000 грн. на його користь.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав повністю, просив його задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» в судовому засіданні позов визнала частково на суму 10 000 грн., пояснивши тим, що до позовної заяви позивачем не було надано жодного доказу факту спричинення моральної шкоди, та розрахунку суми моральної шкоди - 25 000 грн.

Відповідно до «Аналізу судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ від 01.09.11 р. право на виплати компенсації за моральну шкоду, як і право на отримання страхових виплат у потерпілого виникає з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком медіко - соціальної комісії.

Позивачу було вперше встановлено 40 % втрати працездатності 26.08.2008 року, згідно виписки МСЕК № 012915, було встановлено 45% втрати працездатності по сукупності 40 % - вперше професійне захворювання та 5 % - повторно по трудовому каліцтву 1978 року. У 1978 році відповідно до копії трудової книжки позивач працював у ш/у ім.. 60 - річчя Великої Октябрської соціалістичної революції. Згідно з історичною довідкою шахта «Жданівська» була виділена із складу шахтоуправління ім.. 60- річчя ВОСР у 1985 році. Таким чином, відповідач не є винним у трудовому каліцтві позивача, яке сталося у 1978 році.

У медичному висновку лікарсько - експертної комісії № 2514 від 04.07.2008 року, вказано, що відповідальною за виникнення професійного захворювання є професія ГРП по РГВ ( крепільщик). Позивач працює у відповідача - ЗАТ «ОП «Шахта Жданівська» з 03.01.05 року про що свідчить запис у трудовій книжці за № 21. До цього часу позивач працював у ДП «Шахтарськантрацит», яке є правонаступником ДВАТ Шахта «Жданівська» ДП ДХК «Жовтеньвугілля».

На підставі наданих позивачем, та відповідачем доказів, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 працював в шкідливих умовах на підземних роботах ГРП по РГВ в тому числі у відповідача по справі - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» з 10.12.1977 року по 30.08.2008 року, (а.с. ), тобто більше 30 років.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 21.07.2008 року (а.с. ), висновку ЛЕК від 04.07.2008 року (а.с. ), професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології, легенева недостатність другого ступеню у ОСОБА_1 виникло під час роботи у відповідача у якості ГРП по РГВ через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривалу роботу в умовах дії шкідливих чинників виробництва, важку фізичну працю, несприятливий мікроклімат.

Висновком МСЕК № 012915 від 26.08.2008 року йому було встановлено 45 % втрати працездатності по сукупності 40 % перше професійне захворювання, та 5 % повторно по трудовому каліцтву 1978 року, з наступним переглядом у 2009 році, та він був визнаний інвалідом 3 групи безстроково.

При повторному переосвідченні 20.10.2009 році йому було встановлено вже 65 % безстроково.

В результаті чого йому було рекомендоване санаторно-курортне й медикаментозне лікування.

Відповідно до виписок з історій хвороб карти ОСОБА_1 (а.с. ) видно, що він систематично проходить лікування та обстеження з приводу отриманого професійного захворювання.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу, покладено па власника або уповноважений ним орган.

3 гідно зі ст. 173 КЗиП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійсненні - щомісячних платежів.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві у відповідача по справі - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська», яке створене для підземного видобутку вугілля ГРП по РГВ, і умови прані під землею є небезпечними та категорично шкідливими. Професійне захворювання позивач отримав під час роботи у відповідача через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривалу роботу в умовах дії шкідливих чинників виробництва, важку фізичну працю, несприятливий мікроклімат.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких вій зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушення нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя на належному рівні, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: висновками МСЕК, тяжкістю захворювання та його тривалістю, що привело до необхідності неодноразово від двох до трьох разів у рік проходити лікування, в зв'язку з проф. захворюванням та свідчить про виникнення необхідності витрат значних додаткових зусиль з боку позивача для організації свого звичайного способу життя.

Відповідно до роз'яснень, які викладено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, для забезпечення свого життя.

При вирішенні питання про встановлення розміру моральної шкоди судом враховано ті обставини, що він працював не тільки у відповідача а й на інших підприємствах.

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному лікуванні по проф. захворюванню, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи в умовах дії шкідливих факторів виробництва у відповідача.

Виходячи з вищевикладеного на думку суду вказаний позивачем розмір моральної шкоди суд вважає не обґрунтованим та значно завищеним.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, позов таким, що підлягає задоволенню, у вигляді стягнення суми, достатньої і необхідної для задоволення причиненої шкоди, а тому таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сіпати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 153, ст. 173, ст. 237-1 КЗпП України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 23, ч. 2 ст. 1167, ч. 1 ст. 1168 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство шахта «Жданівська» про стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 114,70 грн. ( сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ 37980638, МФО 834016, отримувач: Кіровське УК ( м. Жданівка) Назва ККД- Судовий збір ( Державна судова адміністрація України, 050).

Стягнуті суми вказані без стягнення обов'язкових платежів.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жданівського міського

суду Донецької області П.М. Бузанов