Рішення № 35601304, 22.10.2013, Єнакіївський міський суд Донецької області

22.10.2013 Справа № 230/6809/13-ц

№ провадження: 2/230/1813/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року. Єнакіївській міський суд Донецької області у складі: судді Подколзіна В.М. при секретарі Маліхової Н.П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Єнакієве справу за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах виробничої одиниці "Єнакієветепломережа" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 "Про стягнення заборгованості за теплоенергію"

В С Т А Н О В И В:

Позивач уточнивши позовні вимоги просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання в сумі 5255грн.85коп, індекс інфляції у розмірі 4868 грн.18 коп., три відсотка річних в сумі 1645грн. 54коп.. В обґрунтування позову посилаючись на те, що відповідачі користуються теплоенергією проживаючи у квартирі АДРЕСА_1 але вартість використаної теплоенергії не оплачує в наслідок чого утворилася вказана сума боргу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, просила суд застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1, яка належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, до суду не з'явилася, її інтереси у судовому засіданні у відповідності із дорученням представляє відповідач ОСОБА_2

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1, та э споживачами теплоенергії яка постачається позивачем.

Всупереч вимогам ст.ст.10,11,60 ЦПК України відповідачі не надали суду доказів про те, що відмовилися від отримання послуг з теплопостачання які надає позивач, Між сторонами фактично склались відносини, які регулюються нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги", тобто позивач фактично надавав відповідачеві послуги з теплопостачання, а відповідач зобов'язаний такі послуги оплатити.

Ст. 20 Закону України " Про житлово-комунальні послуги " передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 цього Закону встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

Крім того, відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за надання послуг з теплопостачання встановлена у п. 23 Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

За вказаних обставин суд прийшов до висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

В наслідок вказаних обставин на правовідношення між сторонами поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином відповідачі повинні сплачувати на користь позивача вартість спожитої теплоенергії з урахуванням індексу інфляції, та 3% річних, що передбачено ст. 625 ЦК України.

Разом з тим оскільки річні відсотки і інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а є способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних відсотків і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3 % річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання. Оскільки застосування санкції у вигляді сплати 3 % річних не є неустойкою, підстав для застосування спеціальних (скорочених) строків відповідно до ст. 258 ЦК України немає.

У ст. 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Оскільки відповідачі частково сплачують заборгованість з теплопостачання, чим визнали свій борг, суд прийшов до висновку, що перебіг позовної давності перервався.

Таким чином, суд перевіривши правильність нарахування заборгованості вважає необхідним задовольнити позов частково у сумі 5570грн.06коп. за період з 1 березня 2007 року по 1 травня 20910 року

Відповідно із ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст.ст.257,258, 267,509,526,625,901,903 ЦК України, ст. ст.68, 67 ЖК України, ст. 20 Закону України " Про житлово-комунальні послуги ", ст. ст. 10,11, 88,209,212,213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах виробничої одиниці "Єнакієветепломережа" задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1,і.н.НОМЕР_1 ОСОБА_2, проживаючих АДРЕСА_1 на користь виробничої одиниці "Єнакієветепломережа", розташованої за адресою: м. Єнакієве Донецької області, пр-т Гірників, 33; розрахунковий рахунок 26009000105895 в ПАТ Укрсоцбанк Донецької обласної філії, МФО 300023, ЗКПО 05540925, заборгованість з послуг теплопостачання у сумі 5570грн.06коп. та судові витрати з кожного у сумі по 114грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області, через Єнакіївський місцевий в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Подколзін В.М.