Ухвала суду № 35596909, 27.11.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/3117/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 46 Казидуб О.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Бородійчук В. Г. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бородійчук В. Г. суддів Подорога В. М. , Демченко В. А. при секретаріКотолуп А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розподіл спільного майна подружжя.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

19 березня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 про розподіл спільного майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 29 серпня 1998 року між ним та відповідачкою ОСОБА_7 укладено шлюб. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 квітня 2011 року вищевказаний шлюб розірвано. 18 квітня 2002 року ОСОБА_7 за спільні кошти подружжя придбала автомобіль «SEAT TOLEDO» 1993 року випуску вартістю 8 000 дол. США.

В теперішній час, відповідачка не бажає добровільно розділити сумісно придбаний автомобіль, внаслідок чого він вимушений звернутися до суду з позовом про вирішення майнового спору. На сьогоднішній день ринкова вартість автомобіля складає 3 200 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 15 березня 2013 року складає 25 568 грн. (3 200 дол. США х 7,99 грн. = 12 784 грн.).

Просив визнати за ним право власності на ? частину спільно придбаного автомобіля «SEAT TOLEDO» 1993 року випуску.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_9 уточнили позовні вимоги, вказавши, що автомобіль «SEAT TOLEDO» 1993 року випуску об'єктом розподілу не був при ухваленні 24 травня 2012 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

На період вересня 1993 року середня ринкова вартість автомобіля складала 4 888,88 дол. США, що за офіційним курсом НБУ від 16 вересня 2013 року складає 39 062 грн., тому просили визнати за позивачем право власності на ? частину спільно придбаного автомобіля «SEAT TOLEDO» 1993 року випуску вартістю 19 531 грн. та стягнути їх з відповідачки.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким визнати причини пропуску строків позовної давності поважними та уточнені позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 квітня 2011 року (а.с. 6) вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвали шлюб та вказаним рішенням встановлено, що сім'я фактично розпалась 25 листопада 2010 року. Дане рішення вступило в законну силу і ніким не скасоване.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2012 року (а.с. 44-46) було визначено обсяг спільного майна подружжя і все майно, яке було наявне на момент розпаду сім'ї ОСОБА_7 враховано при його поділі. Вказане рішення також вступило в законну силу і є чинним на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції.

Судом встановлено, що автомобіль «SEAT TOLEDO» 1993 року випуску був придбаний ОСОБА_7 на початку 2002 року та відчужений за час шлюбних відносин в 2003 році.

Відповідно до листа Управління ДАІ МВС України в Черкаській області № 13/14-347 від 17 червня 2013 року (а.с. 72) вбачається, що автомобіль «SEAT TOLEDO» 1993 року випуску згідно з АІПС «ДАІ-2000» у Черкаському відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи при Управлінню ДАІ МВС України в Черкаській області 18 квітня 2002 року був зареєстрований за ОСОБА_7. 18 квітня 2003 року вказаний автомобіль знятий з обліку для реалізації. 09 квітня 2003 року автомобіль перереєстрований за ОСОБА_10, а 06 серпня 2005 року він знятий з обліку для реалізації.

Згідно довідки Управління УДАІ від 15 липня 2013 року за № 13/14-591 від 26 червня 2013 року (а.с. 72) вищевказаний автомобіль знято з обліку для реалізації та востаннє зареєстровано в ДАІ Волинської області.

Відповідно до довідки Черкаського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС від 17 квітня 2013 року № 13/11-314 (а.с. 17) вбачається, що станом на 16 квітня 2013 року за ОСОБА_7 транспортні не зареєстровані.

П. 23 постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року № 11 «Про судову практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначає, що вирішуючи спори між подружжями про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Також, в п. 24 даної постанови зазначено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Позивачем та його представником не було надано суду доказів, що ОСОБА_6 оскаржував дії своєї колишньої дружини щодо відчуження автомобіля та не надав будь-яких доказів, що таке відчуження автомобіля за час спільного проживання подружжя було визнано незаконним.

За таких обставин, достовірно було встановлено і дана обставина підтверджена наявними матеріалами справи, що спірний автомобіль «SEAT TOLEDO» 1993 року випуску був відчужений за час шлюбних відносин і колегія суддів розглядає таку обставину як доказ презумпції на згоду подружжя щодо розпорядження відчуженим майном в інтересах сім'ї відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України.

Позивачем не було спростовано доводів того, що кошти, отримані за автомобіль були повністю витрачені на придбання квартири в АДРЕСА_1, а зазначена вище квартира вже розділена при поділі майна спільно нажитого подружжям та виділено у власність ОСОБА_6 ? її частини.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що позивач не довів обґрунтованість своїх позовних вимог та не підтвердив їх наданими по справі доказами, а тому його позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження колегії суддів, суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розподіл спільного майна подружжя залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :