Рішення № 35596858, 21.11.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2549/2013 Головуючий в І інстанції Гордимов А.В.

Категорія 05 Доповідач: Приходько Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року листопада місяця 21 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Приходько Л.А.Суддів:Бездрабко В.О. Борка А.Л.При секретарі:Романовій Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 15 листопада 2011 року у справі

за позовом

ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про виділ частки з житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2011 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про реальний розподіл домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що він є власником 1/2 частини домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Власником іншої 1/2 частин домоволодіння є ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, правонаступником ОСОБА_7 є його син ОСОБА_5 Спірний будинок розташований на земельній ділянці площею 450м?. Посилаючись на неможливість розпорядження належною йому частиною житлового будинку та земельною ділянкою, позивач просив суд виділити йому в натурі частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток в житловому будинку.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 15 листопада 2011 року позов ОСОБА_6 задоволено. Виділено у власність ОСОБА_6 частину домоволодіння АДРЕСА_1, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 140 від 13.10.2011 року, а саме: в житловому будинку літ. «А» з прибудовами: приміщення: 1-1 (житлове) площею 9,8м? вартістю 2642гривні, 1-3 (частина житлової кімнати розміром 2,75м.Х3,8м.) площею 10,4м? вартістю 2804гривень, сіни І площею 2,8м? вартістю 565гривень, сіни ІІ площею 3,1м? вартістю 625гривень, сіни ІІІ площею 5,8м? вартістю 1170гривень, сіни ІV площею 10,6м? вартістю 1429гривень; а також бесідка літ. «В» вартістю 57гривень; 1/2 частина водопроводу № 1 вартістю 101гривня; ворота № 2 вартістю 271гривня; огорожа № 3 вартістю 668гривень. Дійсна вартість виділеної частини складає сума 9903 гривень, що складає 60/100 частин домоволодіння.

Визначено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1, згідно першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи № 140 від 13.10.2011 року, виділивши у користування: ОСОБА_6 земельну ділянку площею 270,0 м? разом з площею під будівлями, з боку лівої бокової межі з існуючим виходом (входом) на АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі за обставинами викладеними у скарзі. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким виділити позивачу в натурі частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами відповідно до 4-го варіанту (висновок №4) судової будівельно-технічної експертизи №46/13 від 25.10.2013 року і визначити порядок користування земельною ділянкою між сторонами відповідно до відповідно до 4-го варіанту (висновок №8) судової будівельно-технічної експертизи №46/13 від 25.10.2013 року.

Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_6, зазначив, що на його думку рішення є законним та обґрунтованим. Проте не заперечував проти виділу йому в натурі частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами відповідно до 4-го варіанту (висновок №4) судової будівельно-технічної експертизи №46/13 від 25.10.2013 року та визначення порядку користування земельною ділянкою між сторонами відповідно до відповідно до 4-го варіанту (висновок №8) судової будівельно-технічної експертизи №46/13 від 25.10.2013 року.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Виділяючи ОСОБА_6 в натурі частину домоволодіння та визначаючи порядок користування земельною ділянкою відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №140 від 13.10.2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 свою частину спадщини належним чином не оформив і фактично не є співвласником домоволодіння.

Проте погодитися з таким висновком колегія суддів не може.

З матеріалів справи вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_1, відповідно Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 27.08.1963 року та Акту прийняття індивідуального домоволодіння, затвердженого рішенням Дніпровського райвиконкому від 12.11.2004 року за № 516 належало ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спірне домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 450м?, відповідно до рішення виконкому Херсонської міської ради від 14.08.1963 року за № 934.

Спадщину, після смерті власника домоволодіння, у встановленому законом порядку, що визнано сторонами у справі, прийняли: ОСОБА_6 (онук) та ОСОБА_5 (син).

Позивач, ОСОБА_6, 16.10.2006 року, відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України, отримав в нотаріальній конторі Свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину спірного домоволодіння та, на виконання вимог ст. 1299 ЦК України, зареєстрував право власності на вказане майно.

Відповідач, ОСОБА_5, свою частину спадщини (? частину спірного домоволодіння) не оформив, свідоцтво про право на спадщину за законом, на час розгляду справи, не отримав, право на спадщину, в органах які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, не зареєстрував. А отже, в силу вимог ст.ст. 1297,1299 ЦК України, право власності на ? частину спірного домоволодіння у відповідача не виникло.

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що позивачу можливо виділити належну йому частину домоволодіння та визначити порядок користування земельною ділянкою згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №140 від 13.10.2011 року

Відповідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ його частки майна , що є у спільній частковій власності, в натурі з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України. За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.п.6,7 постанови від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради (ст.152 ЖК України).

Вирішуючи такі спори, суд з урахуванням ст. 10 ЦПК України, з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи та забезпечення здійснення прав сторін на судовий захист повинен відповідно до заявлених вимог запропонувати сторонам подати або за їх клопотанням витребувати, зокрема, висновки технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі, а у необхідних випадках: висновки органів державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекції тощо, про допустимість пов'язаних з цим поділом переобладнань і перепланувань; дані про дозвіл виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання і перепланування жилого будинку; дані про характер робіт і їх вартість, які необхідно здійснити для відокремлення виділеної частки будинку або поділу будинку.

Судом першої інстанції виділено у власність позивача частину будинку, яка не відповідає розміру належної йому частки у праві власності, хоча, як вбачається з висновків додаткової судової будівельно-технічної експертизи №46/13 від 25.10.2013 року є технічна можливість виділити позивачу частину будинку , яка відповідає розміру його частки. Крім того, виділивши ОСОБА_6 частку, яка значно перевищує належну йому ідеальну частку, суд не вирішив питання щодо присудження іншому учаснику спільної власності грошової компенсації за зменшення його частки.

Також слід зазначити, що згідно прийнятого судом першої інстанції варіанту поділу будинку, для відокремлення виділеної позивачу частини будинку в окрему квартиру, необхідно провести роботи по переобладнанню та переплануванню жилого будинку у двоквартирний, проте дозвіл виконавчого комітету місцевої ради, відповідно до вимог ст. 152 ЖК України, на переобладнання та перепланування не надавався.

А отже, висновок суду першої інстанції щодо можливості виділу в натурі ОСОБА_6 належну йому частку у домоволодінні відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №140 від 13.10.2011 року, суперечить нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи №46/13 від 25.10.2013 року запропоновано чотири варіанти виділу ОСОБА_6 його частки домоволодіння. Всі запропоновані варіанти передбачають необхідність проведення робіт по переобладнанню і переплануванню будинку.

Проте, сторонами суду не надано висновки органів державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекції тощо, про допустимість переобладнань і перепланувань необхідних для відокремлення виділених сторонам частин будинку. Крім того, виконавчим комітетом Дніпровської районної у місті Херсоні ради відмовлено у погодженні перепланування спірного будинку за 4-им варіантом судової будівельно-технічної експертизи (обраний сторонами для поділу будинку), із посиланням на те, що експертизою не передбачене виконання вимоги п.п.2.14, 2.22, 2.24, 2.25 державно будівельних норм (ДБН В 2.2-15-205 «Житлові будинки. Основні положення»). Інші варіанти запропоновані експертизою також не передбачають виконання зазначених вимог ДБН.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що позовні вимоги про виділ в натурі ОСОБА_6 його частки з домоволодіння задоволенню не підлягають.

Частиною 3 ст. 88 ЗК України учаснику спільної часткової власності надано право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки , що відповідає розміру належної йому частки.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.21 постанови від 16.04.2004 року №7 (зі змінами) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі і споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Судом першої інстанції виділено у користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 270м? разом з площею під будівлями, що не відповідає розміру його частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час виникнення спільної часткової власності. Проте, як вбачається з висновків додаткової судової будівельно-технічної експертизи №46/13 від 25.10.2013 року існує технічна можливість виділити позивачу у користування земельну ділянку, яка б відповідала розміру його частки.

А отже, висновок суду першої інстанції щодо можливості визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №140 від 13.10.2011 року, також суперечить нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог про виділ частки з спірного домоволодіння відмовлено, у зв'язку з відсутністю дозволу виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання і перепланування жилого будинку за запропонованими варіантами поділу будинку, що не перешкоджає в майбутньому співвласникам звернутися з позовом про поділ будинку за іншими можливими варіантами поділу будинку за наявності дозволу виконкому місцевої ради на переобладнання та перепланування будинку, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

За таких обставин рішення, ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог про виділ частки з житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити..

Рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 15 листопада 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про виділ частки з житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: