Рішення № 35594783, 14.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18832/13 14.11.13

За позовом Головного управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"Еліт Сервіс"

Про відшкодування завданих збитків.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Турчинський В.Є. (дов. №04-26/539 від 04.02.2013)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Головне управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"Еліт Сервіс" про відшкодування завданих збитків у розмірі 3324,01грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що неправомірність дій та бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс» щодо не повернення майна переданого на зберігання спричинили збитки Головному управлінню юстиції у Волинській області у розмірі 3324,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 порушено провадження за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду на 31.10.2013 року.

У зв'язку із неявкою відповідача, належним чином повідомленого, розгляд справи відкладений на 14.11.13, про що судом винесено відповідну ухвалу.

Під час судового засідання 14.11.13 представник позивача надав додаткові письмові та усні пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явились на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України № 1724 від 26 грудня 2001 року «Про порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним» спеціалізована торгівельна організація зобов'язана прийняти конфісковане майно від митного органу в присутності державного виконавця.

У ході виконання виконавчого провадження з виконання постанови Любомльського районного суду № 3м/0310/923/11 від 12.05.2011, представнику ТОВ «ТД Еліт Сервіс» Петріщевій О.С. передано на зберігання та для проведення подальшої реалізації конфісковане майно, а саме: механічні коробки передач, бувші у використанні, до легкових автомобілів в кількості 6 (шести) штук, вагою 257 (двісті п'ятдесят сім) кг, про що складено відповідний акт опису та арешту майна від 12 жовтня 2010 року.

Із вказаного акту опису й арешту майна вбачається, що на описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним: всі види відчуження, приховування, підміни, пошкодження, користування, а також попереджено зберігача майна під розписку про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

На виконання вищезазначених вимог законодавства між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс», в особі директора Волинської філії М.П.Созонік було укладено договір про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації конфіскованого рухомого майна, а саме 03-00134/11 від 07.11.2011 року.

Згідно умов даного договору, у відповідності до Генерального договору № 2 від 06.01.2012, позивач доручив ТОВ «ТД Еліт Сервіс» здійснити дії по організації і проведенню аукціону по реалізації конфіскованого рухомого майна у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», іншими Законами України, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 14.07.1999 р. №42/5, та іншими нормативно - правовими актами України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна. В подальшому якщо майно не реалізовано, спеціалізована організація повертає матеріали виконавчого провадження, з метою подальшого розпорядження майном відповідно до вимог чинного законодавства.

На адресу відділу надійшов лист ТОВ "ТД Еліт Сервіс" № 618 від 25.04.12, у якому зазначено, що реалізація зазначеного майна з урахуванням преоцінки не відбулась у зв'язку з відсутністю купівельного попиту та на виконання вимог п.6.4. Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження порядку реалізації арештованого майна" від 15.07.1999 № 42/5, документи щодо реалізації майна підлягають поверненню державному виконавцю.

До управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області надійшов лист Державної виконавчої служби України від 28.01.13, у якому зазначено, що Наказом Державної виконавчої служби України від 28.01.13 № 7/2 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс» виключено з переліку спеціалізованих організацій, з якими органами державної виконавчої служби можуть укладатися договори про реалізацію арештованого майна, за порушення вимог Генерального договору № 2 про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, від 06.01.2012. Даний договір розірвано Державною виконавчою службою України в односторонньому порядку.

На підставі вищенаведеного в порядку ст. 5, 11 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем направлено лист вих. № 04- 32/1035 від 08.02.2013, у якому зобов'язано ТОВ «ТД Еліт Сервіс» повернути все майно, яке перебуває на зберіганні у зазначеного товариства.

З метою проведення інвентаризації, усього конфіскованого майна переданого на зберігання та реалізацію спеціалізованим організаціям у всіх місцях його зберігання та встановлено нестачу майна, а саме коробок передач механічних, бувших у використанні, до легкових автомобілів в кількості 6 (шести) штук, вагою 257 (двісті п'ятдесят сім) кг., про що складено відповідний акт від 25.02.2013.

Оскільки, як стверджує позивач, ТОВ «ТД Еліт Сервіс», у порушення вимог договору № 03-00134/11 від 07.11.2011 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації конфіскованого майна та Порядку реалізації арештованого майна, розтрачено арештоване майно, яке було прийнято товариством на зберігання, Головному управлінню юстиції у Волинській області завдано збитків на суму - 3324,01 грн., у зв'язку із чим останній звернувся із даним позовом до суду.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГКУкраїни підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком невиконання зобов'язань, а не причиною.

Оскільки Товариством з додатковою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс» не виконувались належним чином взяті на себе зобов'язання, щодо повернення майна, переданого на зберігання, то Головному управлінню юстиції у Волинській області, дійсно спричинено збитків відповідачем у вигляді вартості переданого на зберігання майна, яку позивач міг би реально одержати на користь держави за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги Головного управління юстиції у Волинській області визнані судом правомірними, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління юстиції у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс» про відшкодування збитків - задольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс» (03040, місто Київ, вулиця Бурмистенко, 11 к. 1; ідентифікаційний код 35911358) на користь Головного управління юстиції у Волинській області (43000, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 1; ідентифікаційний код 34827061) 3324 (три тисячі триста двадцять чотири) гривні 01 копійку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс» (03040, місто Київ, вулиця Бурмистенко, 11 к. 1; ідентифікаційний код 35911358) на користь Державного бюджету України 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 14.11.13 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 19.11.13 року.

Суддя К.В.Полякова