Рішення № 35594708, 19.11.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/22/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 Справа № 908/3315/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора Агротрейд» (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, б. 38, кім. 12; адреса представника Подлужної Р.Г. - 69001, м. Запоріжжя, проїзд Леваневського, б. 3, кв. 26)

до відповідача: Приватного підприємства «Колос-техсервіс» (70650, Запорізька область, с. Кінські Роздори, вул. Ватутіна, буд.1)

про стягнення 91 823 грн. 94 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Подлужна Р.Г., довіреність № 15/6 від 02.01.2013 р., паспорт серії СА № 841746 від 01.08.1998 р.;

від відповідача - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Агротрейд" до Приватного підприємства "Колос-техсервіс" про стягнення 91 823 грн. 94 коп., з яких 35 783 грн. 70 коп. сума основного боргу, а 56 040 грн. 24 коп. сума річних за невиконання відповідачем у повному обсязі та у встановлені строки, на узгоджену сторонами суму поставки, зобов'язань щодо поставки пшениці за договором поставки № 19 від 25.06.2013 р. та додаткових угод до нього.

07.10.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 29.10.2013 р.

В судовому засіданні 29.10.2013 р. представник позивача підтримав доводи і вимоги, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях. Від представника позивача усних заяв та клопотань не надійшло.

Представник відповідача в судове засідання 29.10.2013 р. не з'явився. 28.10.2013 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на неможливість представника відповідача бути присутнім у судовому засіданні через відсутність юриста на підприємстві та знаходження керівника відповідача на лікарняному.

Позивач проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не заперечував та залишив вирішення цього питання на розсуд суду.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

На підставі викладеного, зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача та не виконання відповідачем ухвали суду, беручи до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судом розгляд справи було відкладено, про що представники сторін були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях та надав на огляд суду оригінали витребуваних документів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Жодних письмових пояснень та документів з приводу спірних відносин не надав. Правом на надання відзиву та документів в підтвердження відзиву та бути присутнім в судовому засіданні не скористався. За клопотанням відповідача розгляд справи відкладався, в межах строків, встановлених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Після чого відповідач в наступне судове засідання не з'явився і не подав ні відзиву ні інших документів, в спростування вимог позивача. Відповідач був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, приєднаним до матеріалів справи.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору. Матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора Агротрейд» (покупцем) та Приватним підприємством «Колос-техсервіс» (продавцем) було укладено договір поставки № 19 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується продати, а покупець придбати та оплатити "Зерно".

Згідно з п. 1.2. договору, "Зерно", згідно цього договору - пшениця м'яка 4 клас група Б, які використовуються для харчових, насіневих, кормових, та технічних цілей.

У п. 1.3. договору зазначено, що продавець гарантує, що зерно, яке постачається за цим договором є власністю виробника (продавця).

У розділі 2 та 3 договору сторони визначили загальну кількість та загальну вартість ціни зерна.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що розрахунок за товар відбувається шляхом перерахування 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до обов'язків сторін, встановлених розділами 6 та 7 договору, позивач зобов'язувався оплатити за зерно 100% передплатою 25.06.2012 р., а відповідач зобов'язувався передати покупцю зерно до 30.09.2012 р.

Пунктом 8.1 договору сторони визначили, що факт передачі зерна та отримання покупцем документів, вказаних в п.п.7.1.2 договору підтверджується сторонами шляхом підписання Акту прийому-передачі з зазначенням назви, загальної ваги та якісних показників зерна, його загальної вартості.

На виконання п. 4.3 договору, на підставі виставленого рахунку № 7 від 25.06.2012 р., позивач перерахував продавцю попередню оплату вартості зерна в розмірі 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 137 від 25.06.2012 р.

Враховуючи неможливість продавця виконати прийняті на себе зобов'язання з поставки зерна покупцю до 30.09.2012 р., сторони дійшли згоди про продовження терміну поставки зерна за договором до 28.02. 2013 р., про що було підписано додаткову угоду № 1 до договору поставки № 19 від 25.06.2012 р.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 сторонами було визначено, що у разі невиконання продавцем зобов'язань щодо поставки зерна у строк до 28 лютого 2013 р., останній зобов'язаний до 15 березня 2013 р. повернути на рахунок покупця суму отриманої попередньої оплати у розмірі 100000,00 грн. та сплатити штраф у розмірі 50000,00 грн. Після чого договір поставки припиняє свою дію, а повернення суми попередньої оплати та сплата штрафу є грошовими зобов'язаннями продавця.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди у разі несвоєчасного виконання продавцем п. 2 цієї угоди та прострочення повернення суми боргу 150000,00 грн., продавець зобов'язаний сплатити покупцю цю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 50% річних від простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Додатковою угодою № 2 від 26.02.2013 року до договору поставки № 19 від 25.06.2012 р. сторони продовжили строк поставки зерна - до 25 липня 2013 р. з таких умов: сторони визнають та констатують, що на день укладення цієї додаткової угоди продавець заборгував покупцю за договором поставки № 19 від 25.06.2012 р. 150 000 грн. 00 коп. та приймає зобов'язання поставити покупцю зерно до 25.07.13 р. на загальну суму 150 000 грн. 00 коп.; поставка зерна здійснюється за ціною згідно п. 3 цієї угоди на загальну суму поставки 150000,00 грн. у відповідній кількості; у разі не виконання продавцем зобов'язань по поставці у встановлений строк, він зобов'язаний на наступний день (26 липня 2013 р.) повернути на рахунок покупця залишок заборгованості та сплатити покупцю річні в розмірі 72% за період з 01.03.2013 р. по день фактичного повернення зазначених коштів.

Відповідач прийняті на себе зобов'язання з поставки зерна у обумовленій сумі та у встановлений у додатковій угоді № 2 строк - до 25 липня 2013 р., не виконав.

Додатковою угодою № 1 від 29.08.2013 р. сторони узгодили, що продавець продає, а покупець придбаває пшеницю м'яку 6 класу, врожаю 2013 р. в кількості 113.250 тон на загальну суму 100 000 грн. 00 коп.

Згідно накладної № 8 від 29.08.2013 р., згідно договору поставки, відповідач поставив позивачу пшеницю м'яку 6 класу на загальну уму 100 000 грн. 00 коп.

Додатковою угодою № 2 від 29.08.2013 р. сторони узгодили, що продавець продає, а покупець придбаває пшеницю м'яку 6 класу, врожаю 2013 р. в кількості 16,100 тон на загальну суму 14 216 грн. 30 коп.

Згідно накладної № 9 від 29.08.2013 р., згідно договору поставки, відповідач поставив позивачу пшеницю м'яку 6 класу на загальну суму 14 216 грн. 30 коп.

Станом на 31.08.2013 р. сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків за договором № 19 від 25.06.2012 р. (за період з 21.05.2012 р. по 31.08.2013 р.), в якому продавець підтвердив наявності у відповідача перед позивачем заборгованості на 26.02.2013 р. у сумі 150 000 грн. 00 коп. основного боргу та нарахованої згідно додаткової угоди № 2 від 26.02.2013 р. суми - 54 000 грн. 00 коп., поставку відповідачем позивачу в рахунок цієї заборгованості пшениці на суму 114 216 грн. 30 коп. та залишок заборгованості станом на 31.08.2013 р. в сумі 89 783 грн. 70 коп.

Враховуючи, що відповідач підтвердив розмір свого основного боргу перед позивачем за цим договором в сумі 35 783 грн. 70 коп. та річних від цієї суми, нарахованих за період з 01.03.13 по день складення акту звірки в сумі 54 000 грн. 00 коп., всього суму боргу в розмірі

89 783 грн. 70 коп., але відповідні розрахунки не провів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 35 783 грн. 70 коп. залишку основного боргу та 56 040 грн. 24 коп. річних за період з 01.03.2013 р. по 30.09.2013 р. було предметом судового позову у цій справі.

Суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наступного:

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Нормами ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України:

1. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

2. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом правовідносини сторін було врегульовано договором поставки № 19 від 25.06.2012 р. та додатковими угодами до цього договору № 1 від 28.09.2012 р., № 2 від 26.02.2013 р., № 1 від 29.08.2013 р., № 2 від 29.08.2013 р.

Додатковою угодою № 2 від 26.02.2013 року до договору поставки № 19 від 25.06.2012 р. сторони продовжили строк поставки зерна - до 25 липня 2013 р. на загальну суму 150000,00 грн. Поставка зерна здійснюється за ціною згідно п. 3 цієї угоди на загальну суму поставки 150000,00 грн. у відповідній кількості. У разі не виконання продавцем зобов'язань по поставці у встановлений строк, він зобов'язаний на наступний день (26 липня 2013 р.) повернути на рахунок покупця залишок заборгованості та сплатити покупцю річні в розмірі 72% за період з 01.03.2013 р. по день фактичного повернення зазначених коштів.

За пропозицією відповідача, позивач погодився прийняти від відповідача в рахунок погашення боргу в сумі 150 000 грн. 00 коп. пшеницю м'яку 6 класу. Додатковою угодою № 1 від 29.08.2013 р. сторони узгодили, що продавець продає, а покупець придбаває пшеницю м'яку 6 класу, врожаю 2013 р. в кількості 113.250 тон на загальну суму 100 000 грн. 00 коп. Згідно накладної № 8 від 29.08.2013 р., згідно договору поставки, відповідач поставив позивачу пшеницю м'яку 6 класу на загальну суму 100 000 грн. 00 коп. Додатковою угодою № 2 від 29.08.2013 р. сторони узгодили, що продавець продає, а покупець придбаває пшеницю м'яку 6 класу, врожаю 2013 р. в кількості 16, 100 тон на загальну суму 14 216 грн. 30 коп. Згідно накладної № 9 від 29.08.2013 р., згідно договору поставки, відповідач поставив позивачу пшеницю м'яку 6 класу на загальну суму 14 216 грн. 30 коп.

Станом на 31.08.2013 р. сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків за договором № 19 від 25.06.2012 р. (за період з 21.05.2012 р. по 31.08.2013 р.), в якому продавець підтвердив наявності у відповідача перед позивачем заборгованості станом на 26.02.2013 р. у сумі 150 000 грн. 00 коп. основного боргу та нарахованої згідно додаткової угоди № 2 від 26.02.2013 р. суми - 54 000 грн. 00 коп., поставку відповідачем позивачу в рахунок заборгованості в сумі 150 000 грн. 00 коп. пшениці на суму 114 216 грн. 30 коп. та залишок основної заборгованості в сумі 35 783 грн. 70 коп. і 53 852 грн. 05 коп. - 72 % від боргу в сумі 150 000 грн. 00 коп. за період з 01.03.2013 р. по 29.08.2013 р.

Підприємницька діяльність є діяльністю на власний ризик і сторони вільні у здійсненні ними своїх господарських відносин та укладенні договорів.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 35 783 грн. 70 коп. підтверджений матеріалами справи.

Відповідачем доказів поставки пшениці на суму 35 783 грн. 70 коп. чи повернення позивачу цієї суми надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 35 783 грн. 70 коп. основного боргу документально підтвердженими та нормативно обґрунтованими.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 35 783 грн. 70 коп.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Угодою сторони визначили інший розмір процентів.

Пунктом 5 додаткової угоди № 2 до договору сторони дійшли до згоди, що у разі не виконання продавцем зобов'язань по поставці у встановлений строк, він зобов'язаний на наступний день (26 липня 2013 р.) повернути на рахунок покупця залишок заборгованості та сплатити покупцю річні в розмірі 72% за період з 01.03.2013 р. по день фактичного повернення зазначених коштів.

Судом перевірено розрахунок суми 72% річних, з урахуванням визначеного додатковою угодою періоду нарахування та часткових поставок пшениці, та визнано правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 72% річних за період з 01.03.2013 р. по 30.09.2013 р. в сумі 56 040 грн. 24 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 35 783 грн. 70 коп. боргу та 56 040 грн. 24 коп. річних.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Колос-техсервіс» (70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Ватутіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25478211, з усіх рахунків, встановлених державним виконавцем при виконанні рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора Агротрейд» (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 38, кім. 12, код ЄДРПОУ 37243169, р/р 26008500052127 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) 35 783 (тридцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 70 коп. основного боргу, 56 040 (п'ятдесят шість тисяч сорок) грн. 24 коп. річних, 1 836 (одна тисяча вісімсот тридцять шість) грн. 48 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «26» листопада 2013 року.