Постанова № 35593260, 28.11.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4274/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Соломко І.І.,

за участю секретаря - Розмовенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2013 року Прилуцький міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 504,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в жовтня 2013 року під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» встановлено, що відповідач при зверненні в грудня 2012 року до Прилуцького міськрайонного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного не повідомив, що перебував у трудових відносинах з ПП «Маяк-ООК». У зв'язку з цим, в період з 11.02.2013 року по 27.02.2013 року відповідач незаконно отримав матеріальне забезпечення в розмірі 504,00 грн. Відповідно до статті 36 зазначеного Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до вимог чинного законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідач відмовився добровільно повернути кошти в розмірі 504,00 грн., тому позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В матеріалах справи міститься запит до міського відділу Прилуцького УДМС України в Чернігівській області про місце реєстрації (перереєстрації) відповідача. Повістка про виклик останньому направлялася за адресою, наданою міським відділом Прилуцького УДМС України в Чернігівській області (а.с.28), проте повернулась з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в інформації міського відділу Прилуцького УДМС України в Чернігівській області, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частин четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає розглянути справу у відсутності відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, (далі-Порядок № 307) Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-ХІІ.

Судом встановлено, що на підставі поданої заяви від 10.12.2012 року відповідач був зареєстрований в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу (а.с.10). При цьому в заяві зазначив, що трудовою діяльністю, в тому числі за договорами цивільно-правового характеру, не займається.

Прилуцьким міськрайонним центром зайнятості відповідачу було надано статус безробітного як такому, що шукає роботу, та призначено допомогу по безробіттю відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» та Порядку № 307.

27.02.2013 року відповідачем подано заяву про зняття останнього з обліку з 27.02.2013 року у зв'язку з відмовою від послуг служби зайнятості, оскільки бажає шукати роботу самостійно (а.с.16).

За період з 11.02.2013 року по 27.02.2013 року відповідачу виплачена допомога по безробіттю відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що підтверджується довідкою від 08.11.2013 року в сумі 504,00 грн. (а.с.6).

02.10.2013 року позивачем відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за результатами якого складено акт № 163, в якому зафіксовано, що в період перебування на обліку в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості та виплати допомоги по безробіттю відповідач з 11.02.2013 року по 31.05.2013 року виконував роботи у ПП «Маяк-ООК» згідно договору підряду №02/02 П-Т від 11.02.2013 року (а.с.23-24) та отримав грошову винагороду, що є порушенням частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до підпункту «б» частини третьої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, допомога по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема, контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до пункту 3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли: подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"; особа, яка одержує допомогу по безробіттю та не може бути працевлаштована у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, виявила бажання отримати залишок належної їй допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказами Державної податкової адміністрації України, Пенсійним фондом та Міністерством праці та соціальної політики України, від 13.02.2009 року № 7-1|60/62, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Відповідно до пунктів 5, 6, 7, 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. У разі неповернення коштів у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Аналізуючи вищезазначені нормативно-правові акти, суд приходить до висновку, що на позивача покладено обов'язок здійснювати контроль за правильністю та обґрунтованістю виплат на випадок безробіття шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Так, у жовтні 2013 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» позивачем було проведено перевірку достовірності даних, зазначених у заяві відповідачем від 10.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 163 від 02.10.2013 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (а.с.18-19).

Перевіркою встановлено, що відповідач перебував на обліку в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості та в період виплати допомоги по безробіттю виконував роботи у ПП «Маяк-ООК» з 11.02.2013 року по 31.05.2013 року, що є порушенням частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Даний факт підтверджується відповіддю на запит від 27.09.2013 року № 222/09, договором підряду № 02/02 П-Т від 11.02.2013 року та актами приймання-передачі робіт (а.с.21, 22).

Згідно із частинами другою та третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, обов'язок щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг покладено на осіб, які зареєстровані як безробітні, тобто на відповідача.

Пунктом 6.14 вищевказаного Порядку № 307 передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2013 року позивачем виданий наказ «Про повернення коштів гр. ОСОБА_1» № 255 та направлено лист від 11.10.2013 року № 01/2451 з вимогою повернути кошти на протязі 15 календарних днів з дня отримання повідомлення (а.с.26, 27).

Наказ від 11.10.2013 року № 255 відповідачем не оскаржено, кошти в розмірі 504,00грн. до Прилуцького міськрайонного центру зайнятості добровільно не повернуто.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано суду доказів, які б спростували позицію позивача.

Таким чином, суд вважає, що несплата відповідачем суми наносить суттєвої шкоди державі, так як перешкоджає у повному обсязі Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості забезпечувати соціальний захист громадян шляхом виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у передбачених законодавством випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прилуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 504,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Прилуцького міськрайонного центру зайнятості, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прилуцького міськрайонного центру зайнятості (р/р 37177300901006 в ГУДК у Чернігівській області, МФО 853592, код 14241641) кошти незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 504 (п'ятсот чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко