Рішення № 35592868, 25.11.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/949/13-ц

Провадження № 2/395/760/2013

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2013 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Айрапетян Л.А., Ярмак М.І.,

за участю позивача за первісним позовом ОСОБА_1, представників позивача за первісним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна та встановлення факту проживання чоловіка, жінки однією сім'єю без шлюбу, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання права приватної власності, -

в с т а н о в и в:

06.02.2013 року позивач через свого представника звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що сторони спільно проживали однією сім?єю як подружжя, без реєстрації шлюбу, в період з 01.10.2008 року по жовтень місяць 2010 року. 28.01.2011 року офіційно укладено між нею та відповідачем ОСОБА_5 шлюб. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. В травні 2012 року відповідач вигнав позивача разом з їхньої донькою з квартири АДРЕСА_1, та змінив дверні замки в ній. Тому з 18.05.2012 року позивач ОСОБА_1 наймає квартиру для їх спільного проживання з донькою.

Згідно позовної заяви, за період спільного проживання без реєстрації шлюбу ними за спільні кошти придбано земельні ділянки, які розташовані в с. Жовтневе Бориспільського району площею 0,1100 га, 0,1338 га та 0, 1962 га., а також хатнє майно та обладнання для облаштування квартири, де вони мешкали спільно.

Також до майна, яке було придбане за спільні кошти під час шлюбу позивач відносить: легковий автомобіль типу хетчбек-В, марки MINI моделі COOPER 1.6, 2008 року випуску; легковий автомобіль універсал-В марки BMW, моделі Х6, 2008 року виписку; мотоцикл марки BMW, 2012 року випуску; земельну ділянку площею 0,0754 га кадастровий номер 0111645700:01:002:0673 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2, та земельну ділянку площею 0,0726 га кадастровий номер 0111645700:01:002:0674 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3; гідроцикл, та інше хатнє майно. В подальшому шлюбні стосунки були розірвані.

У зв'язку з цим позивач просила встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу її та відповідача в період 01.10.2008 року до 27.01.2011 року, тобто до моменту офіційної реєстрації шлюбу. Крім того, зважаючи на наявність спільної сумісної власності, набутої під час проживання однією сім?єю без шлюбу, та набутої під час офіційних шлюбних відносин, позивач просила визнати право власності в частину земельних ділянок та здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, стягнути судові витрати.

Протягом розгляду справи в суді, позивач, через свого представника, неодноразово уточнювала позовні вимоги, які остаточно сформовані в редакції 21.11.2013 року. При цьому позивач ОСОБА_1 посилається на подані до суду додаткові докази та документи.

Згідно змісту уточнення вимог до позову, ОСОБА_1 просила: встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу з 01.10.2008 року по 27.01.2011 року її та відповідача та здійснити поділ між нею та ОСОБА_5 спільно нажитого майна, а саме: виділити ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на: земельну ділянку, загальною площею 0,0754 га., із цільовим призначенням: будівництво та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 0111645700:01:002:0673; 768/1000 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0726 га., із цільовим призначенням: будівництво та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 0111645700:01:002:0674; легковий автомобіль хетчбек-В марки МІNI, моделі СООРЕК, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Виділити ОСОБА_5 та визнати за ним право власності на: легковий автомобіль універсал-В марки ВМW, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2; мотоцикл без бокового причіпу-А марки ВМW, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5; 232/1000 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0726 га., із цільовим призначенням: будівництво та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 0111645700:01:002:0674.

Крім того, позивач просила поділити хатнє майно, загальна вартість якого становить: 275 974 грн. 10 коп. Різницю вартості поділеного майна стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в якості грошової компенсації. Також просила стягнути на її користь з відповідача понесені нею судові витрати у порядку ст. 88 ЦПК України, в тому числі суми сплаченого судового збору за подання заяв про забезпечення позову та доказів, а також за проведення експертизи.

В свою чергу, 21.06.2013 року представником відповідача за первісним позовом ОСОБА_6 надіслано через поштове відділення зустрічну позовну заяву, в якій ОСОБА_5 просив визнати право власності за ОСОБА_1 на легковий автомобіль марки MINІ CLUBMAN S, 2008 року випуску. Указаний зустрічний позов прийнято судом до спільного з первісним позовом розгляду, а позивачу надано строк на усуненні недоліків позову. Після усуненні недоліків зміст вимог не змінився, та відповідач за первісним позовом просив виділили ОСОБА_1 лише зазначений транспортний засіб, проти задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_5 категорично заперечував.

В цивільній справі призначалась судова товарознавча експертиза, вартість якої склала 5950 грн. 00 коп., які сплачені позивачем ОСОБА_8 до її проведення.

Позивач в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги та пояснила, що в травні 2007 року вона познайомилась з відповідачем за місцем своєї роботи. На початку осені 2008 року, відповідач запропонував позивачці жити разом як одна сім'я та проживати у його квартирі. На таку пропозицію вона погодилась та з початку жовтня 2008 року вони почали фактично проживати разом як одна сім'я. Кошти у них були спільні, які витрачалась на майно та спільний відпочинок. 28.01.2011 року позивачка і відповідач одружились і у них народилась дитина. За весь період їхнього спільного проживання вели спільне господарство, разом витрачали прибутки на придбання майна необхідного в повсякденному побуті, в тому числі земельні ділянки і транспортні засоби.

Представники позивача в судовому засіданні первісний уточнений позов підтримали, зустрічну позовну заяву не визнали, просили відмовити в її задоволенні.

Відповідач та представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_6 первісні уточнені позовні вимоги визнали частково, зустрічну позовну заяву підтримали та просили задовольнити. ОСОБА_5 та його представник проти задоволення позовних вимог заперечили, зважаючи на те, що позивачем не надано доказів проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та наполягали на тому, що для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази. Відповідач із визначеним позивачем переліком спільного майна подружжя не погоджується, оскільки більша частина вищезазначеного майно або не перебуває у його власності або не містить індивідуально-визначених ознак. Зазначивши, що на земельні ділянки відсутні будь-які правовстановлюючі документи. Крім того особа стає власником земельної ділянки лише при одночасній обов'язковій наявності двох підстав: нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу та Державного акту на земельну ділянку з відміткою компетентного органом про проведення державної реєстрації права власності. Оскільки державна реєстрація права власності відсутня, а отже відсутній і факт переходу та відповідно набуття ним права власності на земельні ділянки, які позивачка просить поділити. Також просив звернути увагу, що жодної земельної ділянки в смт. Коктебель АР Крим за ОСОБА_5 не зареєстровано. Тому немає жодних законних підстав для визнання спільної сумісної власності і подальшого поділу майна, яке у власності жодного із подружжя не перебуває. Відносно поділу хатнього майна не наведено жодних індивідуально-визначених ознак такого майна, які б могли його відрізнити від іншого майна такого ж типу та те, що це майно було придбане колишнім подружжям. З оцінкою зазначеною в проведеній судовій експертизі автомобіля універсал - В марки ВМW і мотоцикла без бокового причіпу - А марки ВМW, які придбавались подружжям згоден, оскільки реальна і ринкова вартість співпадають. При цьому останній не погоджується з оцінкою легкового автомобіля MINI CLUBMAN S.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідач не заперечує проти позовних вимог позивачки в частині виділення останній легкового автомобіля марки MINI CLUBMAN S (спортивна версія), 2008 року випуску. В іншій частині позовних вимог позивача ОСОБА_1 відмовити із підстав зазначених вище.

Під час розгляду справи були допитані в якості свідків ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, які надали пояснення щодо обставин проживання позивача та відповідача протягом 2008-2011 років.

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача за первісним позовом, відповідача та його представника за зустрічним позовом, заслухавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов слід задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Спірні відносини між сторонами є сімейними та пов'язані з поділом спільного сумісного майна.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_5 знаходилися у фактичних шлюбних відносинах з 01.11.2008 року по 27.01.2011 року, сумісно жили, мешкаючи за однією адресою, вели загальне господарство, сумісно витрачаючи прибутки, постійно спілкувалися один з одним та підтримували спільний побут.

Суд дійшов такого висновку на підставі наданих документів та показів свідків, що останні вели спільний бюджет, були пов'язані спільним побутом, разом відпочивали, мали взаємні права та обов'язки. Під час спільного проживання позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_5 в іншому шлюбі не перебували.

Посилання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 на те, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не проживала разом з ним по місцю його реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1, до реєстрації шлюбу, оскільки за зазначеною адресою проживали інші особи і тому не могли спільно проживати, є безпідставними, що такими, що не знайшли свого підтвердження.

Згідно ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Про це додатково свідчать і надані позивачем фотокартки, що долучені до матеріалів цивільної справи (том 1, а. с. 155-161), які свідчать про перебування сторін разом у відповідний період часу.

Крім того, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_16 та ОСОБА_18 підтвердили, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_19 однією сім'єю, вели спільне господарство, а саме косметичний ремонт з 2008 року та в 2011 році офіційно зареєстрували шлюб. Також зазначили, що неодноразово їх бачили за період 2007-2010 роки разом в нормальних відносинах, які завжди все робили разом.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 вказали, що позивач фактично не проживала у спірний період з відповідачем та не вела з ним спільного господарства, оскільки вони лише спілкувались. Суд критично оцінює покази указаних свідків, оскільки останні не перебували у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, де проживали сторони у справі та бачились з ОСОБА_5 поза межами даної квартири, та перебували в квартирі поодинокі рази.

Свідок ОСОБА_17, який був заявлений стороною відповідача, вказав що відповідач у справі ОСОБА_5, в кінці 2008 року повідомив, що зустрічається з ОСОБА_1 та зазначив, що її бачив в період жовтня 2008 року по 2010 рік.

Суд також враховує особисті покази ОСОБА_1 з приводу обставин спільного проживання з ОСОБА_5, надані нею як свідком.

Крім того, суд враховує умови доручення, що передбачає право позивача керувати транспортним засобом, який зареєстровано на відповідача ОСОБА_5 (а.с. 149, том 1), згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей з 21.05.2009 року ОСОБА_1 мала право керування транспортним засобом Сітроєн С4.

Відповідно до довідки виданої ОСББ «Позняки-Добробут» від 20.05.2013 року автомобіль Сітроєн С4 з травня 2009 року перебував на охоронюваній стоянці будинку АДРЕСА_1. та ним керувала мешканка з будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_1. Указане також, на думку суду, є додатковим доказом спільного проживання позивача з відповідачем в тому числі починаючи з травня 2009 року.

Додатковими доказами спільного проживання сторін в спірний період, є листування на ім?я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 151 том 1), та новорічні вітальні листівки на адресу сторін (а.с. 152-154 том 1).

Виходячи з наведених вище доказів, та внаслідок їх оцінки та аналізу, суд вважає, що сторони проживали однією сім'єю в період, указаний позивачем, тобто з 01.11.2008 року до 27.01.2011 року. При цьому суд не може точно встановити дату початку спільного проживання в жовтні місяці, а тому відраховує цей термін з 01.11.2013 року.

Дані обставини, окрім всього іншого, також безспірно підтверджують факт ведення Позивачкою та Відповідачем спільного господарства, що в свою чергу є одною з головних ознак сімейно-шлюбних стосунків.

Судом встановлено, що 28.01.2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено шлюб у центральному відділі державної реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_6 та зроблений відповідний актовий запис №115 (а.с.16).

Таким чином вимоги позивача щодо встановлення факту спільного проживання однією сім?єю в період з 01.11.2008 року по 27.01.2011 року підлягають задоволенню.

При вирішення інших вимог позивача та відповідача майнового характеру суд виходить з наступного.

Так, відносини, що виникли між сторонами є відносинами власності, які виникають із сімейних правовідносин, і врегульовані нормами ЦК України та СК України, оскільки шлюб між сторонами розірвано та даний факт сторонами не оспорювався.

Як судом встановлено, за час шлюбу відповідач ОСОБА_5 придбав: земельну ділянку площею 0,0726 га кадастровий номер 0111645700:01:002:0674 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3, вартістю 268100 грн. 00 коп., що підтверджується договором купівлі - продажу від 07.12.2011 року, зареєстровано в реєстрі №1225 та земельну ділянку, площею 0,0754 га кадастровий номер 0111645700:01:002:0673 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі - продажу від 07.12.2011 року, зареєстровано в реєстрі №1228 (том.1 а.с.254-259). Вартість указаних земельних ділянок визначена умовами договору.

Факт придбання земельних ділянок свідчить про перехід власності до ОСОБА_5, незважаючи на відсутність відповідних державних актів та нотаріальних відміток на державних актах попереднього власника. Перебування їх у власності сторін також підтверджується ухвалою апеляційного суду Київської області від 24.10.2013 року про забезпечення позову. З цього приводу суд критично відноситься до тверджень представника відповідача за первісним позовом щодо не виникнення у ОСОБА_5 на указані земельні ділянки права власності.

Згідно листа управління державної автомобільної інспекції від 22.05.2013 року №10/1671 вх за позивачем ОСОБА_1 02.09.2011 року зареєстрована легковий автомобіль типу хетчбек-В, марки MINI моделі COOPER 1.6, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, колір коричневий, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки від 02.11.2013 року виданої ФОП ОСОБА_20, середня ринкова вартість легковий автомобіль типу хетчбек-В, марки MINI моделі COOPER, 2008 року випуску, становить 264 010 грн.00 коп. Суд бере до уваги саме цю оціночну вартість автомобіля, зважаючи на те, що позивач самостійно пропонувала продаж його в Інтернет мережі за 279755 грн. (а.с. 102-103, том 3). Таким чином суд погоджується з позицією відповідача за первісним позовом, що вартість автомобіля згідно висновку експерта Українського центру судових експертиз ОСОБА_21 від 30.10.2013 року є заниженою.

Згідно з вищезазначеним земельні ділянки, легковий автомобіль типу хетчбек-В, марки MINI моделі COOPER, а також додатково (а.с. 107-109 том 1) автомобіль універсал - В марки ВМW і мотоцикл без бокового причіпу - А марки ВМW (оскільки реєстрація права власності здійснена на них 03.03.2012 року та 19.04.2012 року відповідно), належать позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності.

Проте суд враховує, що останні два транспортні засоби зняті з реєстрації за ОСОБА_5 09.04.2013 року для реалізації. Дійсних власників указаних транспортних засобів суду невідомо, відомостей щодо перебування їх у власності ОСОБА_5 немає. Тому у суду немає підстав для їх поділу та стягнення грошової компенсації, оскільки щодо останнього не заявлено самостійних вимог.

Крім того у відповідності до ч. 2 ст. 71 Сімейного кодексу України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Частиною 5 ст. 71 Сімейного кодексу України визначено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Крім того відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Згідно ч.2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ набута, за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Керуючись нормами ч.1 ст. 70 СК України, яка передбачає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Домовленостей між ними судом не встановлено, як відсутні і будь-які правочини з цього приводу. При цьому суд вважає за доцільне поділ майна здійснювати з прив'язкою до його вартості, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини справи.

З урахуванням викладеного та зважаючи, що транспортний засіб автомобіль типу хетчбек-В, марки MINI моделі COOPER, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є неподільною річчю, а також відсутність відомостей про внесення одним із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду для визначення судом ідеальної частки подружжя та заявлений зустрічний позов ОСОБА_5 в частині визнання права власності на даний транспортний засіб за позивачем, суд дійшов висновку про визнання права власності за ОСОБА_1 на транспортний засіб автомобіль типу хетчбек-В, марки MINI моделі COOPER, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 264010 грн. 00 коп., (зважаючи на позицію сторін у справі відносно даного автомобіля).

В той же час, за відповідачем ОСОБА_5 слід визнати право власності на земельну ділянку площею 0,0726 га кадастровий номер 0111645700:01:002:0674 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3, вартістю 268100 грн. 00 коп. (за ціною наближена до вартості автомобіля ОСОБА_1.).

У зв'язку з тим, що відповідачу ОСОБА_5 виділяється в натурі майна на 4 090 грн. 00 більше ніж позивачу ОСОБА_22, тому різниця вартості присудженого майна підлягає стягненню на користь позивача за первісним позовом.

Згідно ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності невстановлена судом.

Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частки у праві спільної часткової власності визнаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласниками або законом, ст. 357 ЦК України.

Відповідно ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Суд вважає, що так як майно набуте під час перебування сторін у шлюбі необхідно визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0754 га кадастровий номер 0111645700:01:002:0673 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2, вартістю 297100 грн. 00 коп. та за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0754 га кадастровий номер 0111645700:01:002:0673 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2, вартістю 297100 грн. 00 коп.

Указана земельна ділянка набута подружжям під час шлюбу, і є єдиним об'єктом нерухомості, який підлягає поділу з урахуванням зазначеного вище. Тому частки подружжя на такий об'єкт нерухомості повинні бути рівними.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити зважаючи на те, що встановити перелік хатнього майно зазначеного позивачем за первісним позовом, який входить до обсягу спільно нажитого майна не можливо, оскільки останньою не надано доказів на підтвердження своїх вимог в порядку ч.1 ст. 60 ЦПК України. Подані товарні чеки та накладні не співпадають з указаним в позові переліком такого майна. Крім того суду не надано доказів його наявності чи відсутності.

Також в переліку відсутні індивідуалізуючи ознаки такого майна, що також позбавляє можливості суд здійснити його поділ в натурі. Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Щодо відшкодування вартості проведеної експертизи, слід зазначити, що останні є обґрунтованими на суму 5950 грн. 00 коп. відповідно до вимоги ст. 88 ЦПК України. Судові витрати у виді сплаченого судового збору за розгляд позовних вимог майнового характеру ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в розмірі 3441 грн.00 коп. покласти на останніх.

Слід також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір за розгляд немайнових вимог в сумі 114 грн. 70 коп. судового збору, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

У задоволенні стягнення іншої частини сплаченого судового збору за подання заяв про забезпечення позову та забезпечення доказів позивачу слід відмовити, зважаючи на відсутність на те законних підстав.

Заходи забезпечення позову запроваджені судом першої інстанції щодо майна, яке не є об'єктом поділу, - підлягають скасуванню за набранням рішенням суду законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 60, 69, 70, 71 СК України, ст. ст. ч. 2 ст. 328, 355-357 ЦК України, ст. 81, ч. 1 ст. 125 ЗК України, ст.ст. 4, 10, 58, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в період 01.11.2008 року до 27.01.2011 року.

Визнати за ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на легковий автомобіль типу хетчбек-В, марки MINI моделі COOPER 1.6, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, колір коричневий, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 264010 грн. 00 коп.

Визнати за ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0754 га кадастровий номер 0111645700:01:002:0673 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2, вартістю 297100 грн. 00 коп.

Визнати за ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0754 га кадастровий номер 0111645700:01:002:0673 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2, вартістю 297100 грн. 00 коп.

Визнати за ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) право власності на земельну ділянку площею 0,0726 га кадастровий номер 0111645700:01:002:0674 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3, вартістю 268100 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 4090 (чотири тисячі дев'яносто) грн. 00 коп. різниці вартості виділеного майна.

Стягнути з ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) - 5950 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат на проведення експертизи.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати у виді сплаченого судового збору за розгляд позовних вимог майнового характеру ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в розмірі 3441 грн.00 коп. покласти на останніх.

Стягнути з ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) сплачений нею судовий збір за розгляд немайнових вимог в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Після набрання рішенням суду законної сили скасувати встановлені заходи забезпечення позову згідно ухвали суду від 04.04.2013 року у виді арешту на рухоме майно: автомобіль BMW, універсал-В, модель Х-6, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8, н.з. НОМЕР_2, та мотоцикл BMW, модель R1200GS, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9, н.з НОМЕР_5, що належить ОСОБА_5 (проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1); арешту на земельну ділянку площею 0,1100 га, яка знаходиться на с. Жовтневе, Бориспільського району, Київської області та має кадастровий номер 3220881702:02:002:0067 й належать ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВД №058341, виданого управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 08.10.2010 року та зареєстрованому в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, а також заборони ОСОБА_5 самостійного чи через представника здійснювати продаж чи інше розпорядження указаного рухомого та нерухомого майна.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний тексту рішення суду виготовлено 25.11.2013 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк