Постанова № 35591835, 28.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 5023/5219/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.09.13у справі№5023/5219/12господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПервомайського комунального підприємства "Тепломережі"простягнення сумиза участю представників від:позивачаВознюк Є.В. (дов. від 22.03.13)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення із Первомайського комунального підприємства "Тепломережі" 89500,00грн. заборгованості, 38864,33 грн. 105934,29 грн. 7% штрафу, 8010,07 грн. 3% річних, 8 389,62 грн. інфляційних.

Справа розглядалася не одноразово. За результатом останнього судового розгляду, предметом якого було стягнення пені та 7% штрафу, рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.13 (суддя Суслова В.В.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто пеню у розмірі 10 493,37 грн., 7% штрафу у розмірі 28 602,26 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.13 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Бондаренко В.П., судді: Ільїн О.В., Россолов В.В.) рішення суду змінено в частині нарахування пені та 7% штрафу і викладено мотивувальну частину в іншій редакції, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 17 488,95 грн. та 7% штрафу у розмірі 47 670,43 грн. В іншій частині рішення залишено без змін. Резолютивна частина постанови містить суму нарахувань пені та 7% штрафу ідентичні рішенню місцевого суду, однак дана технічна помилка не вплинула на суть рішення, зважаючи на таке. Судовий акт апеляційної інстанції мотивований тим, що незважаючи на правильність вирішення справи по суті місцевим судом, дає правові підстави для викладення апеляційній інстанції рішення суду в іншій редакції, оскільки розмір пені та 7%-го штрафу надмірно зменшений, що суперечить загальним принципам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ст.3 ЦК України).

Не погоджуючись із судовими актами, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України зі скаргою, в якій просить скасувати судові акти в частині зменшення розміру пені та 7%-го штрафу. Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.233 ГК України, ст.ст.549-552 ЦК України) та процесуального права (ст.ст.42, 43, 83-84 ГПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 30.09.11 між позивачем та відповідачем був укладений договір №115 купівлі-продажу природного газу. Пунктом 7.2 Договору сторони визначили, що у разі невиконання покупцем п.6.1 договору, останній у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу. Крім того, п.7.2 Договору, сторони обумовили, що за прострочення платежу понад 30 днів покупець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Між тим, відповідач покладені на нього зобов'язання з оплати природного газу належним чином не виконав, ним були порушені умови п.1.1 та п.6.1 договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 89 500,00 грн. Також позивачем нараховано пеню - 38 864,33 грн., 7% штрафу у розмірі 105 934,29 грн., 3% річних - 8 010,07 грн., а також інфляційні витрати - 8 389,62 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.12 позовні вимоги задоволені частково; припинено провадження відносно стягнення суми основного боргу в розмірі 89500 грн. та 5013,97 грн. судового збору, оскільки у ході судового процесу по даній справі сума основного боргу та судовий збір були сплачені відповідачем в повному обсязі. Також стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 3 886,43 грн., 7 % штрафу в сумі 10593,43 грн., 3 % річних - 8010,07 грн., а також інфляційні витрати - 8 389,62 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Справа не одноразово розглядалася і предметом останнього судового перегляду стало питання щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 34 977,90 грн. та 7% штрафу у розмірі 95 340,86 грн. Скарга стосується правомірності зменшення судами пені і 7%-го штрафу, враховуючи положення ст.83 ГПК України. При цьому скаржник вказує на те, що судами безпідставно використано такі свої права на зменшення фінансових санкцій на 55%, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові.

Місцевий суд зменшуючи пеню і 7% штраф на 73% прийняв до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, його тяжкий матеріальний стан та те, що на момент розгляду справи відповідачем сплачено основний борг за договором і те, що на сьогодні рішення господарського суду Харківської області від 17.12.12 відповідачем виконано в повному обсязі.

Апеляційний суд, виклавши рішення місцевого суду в іншій редакції (мотивувальна частина постанови) і зменшуючи розмір пені і 7% штрафу на 55% прийняв до уваги майновий стан обох сторін, звернув увагу на необхідність придбання позивачем газу, який споживається відповідачем, із-за кордону і ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання зобов'язання, незначне прострочення виконання, наслідки порушення зобов'язання, поведінку винної сторони, у тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків, а тому, зменшення місцевим судом суми пені та штрафу на понад 70% є надмірно великим при цьому достатнім, розумним та справедливим буде зменшення сум пені та штрафу на 50%. Вірно виклавши свою позицію в мотивувальній частині, припустився технічної помилки в сумі стягнення у резолютивній частині постанови, однак, колегія суддів касаційного суду вважає, що дана технічна описка не вплинула на вірність рішення по суті та бачить своїм обов'язком підтримати правову позицію суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру фінансових санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду. На підставі аналізу поданих доказів суд другої інстанції дійшов висновку про необхідність використання такого права суду, через що колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок правомірним. Касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова апеляційної інстанції має бути залишеною без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.13 у справі №5023/5219/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій