Постанова № 35591757, 26.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 906/827/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І., Поляк О.І. (доповідач)розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України; ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2013у справі № 906/827/13господарського судуЖитомирської областіза позовомКоростенського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України; ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"доРегіонального відділення ФДМУ по Житомирській області; Горщиківської сільської ради Коростенського районутретя особа ТОВ "Омелянівський кар'єр"провизнання частково недійсним наказу заступника начальника РВ ФДМУ по Житомирській області № 124-АОУ від 31.08.1995; визнання частково недійсним наказу РВ ФДМУ по Житомирській області № 335-ВАТ від 04.09.1995 та додатку до листа РВ ФДМУ по Житомирській області № 04/657 від 14.02.2013; визнання частково незаконним та скасування рішень виконкому Горщиківської сільської ради від 09.02.2011 № 24 та від 10.10.2012 № 46за участю представників: від прокуратури - Жук І.К.від позивачів -1.Вербицький Д.В. 2.Норець Н.О.від відповідачів -1.Козак О.О. 2.не з'явивсявід третьої особи - Кравченко Р.М.

В С Т А Н О В И В:

Коростенський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області та Горщиківської сільської ради Коростенського району, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Омелянівський кар'єр", у якій (з урахуванням заяви від 03.07.2013 № 3Г) просить визнати частково недійсним наказ заступника начальника РВ ФДМ України по Житомирській області від 31.08.1995 № 124-АОУ "Про затвердження акта оцінки вартості майна Омелянівського кар`єру Коростенського району" та акт оцінки цілісного майнового комплексу в частині включення до них будки вагонних ваг 75,3 кв.м., залізничних колій № 1, 2, 3, залізничної колії № 1 та залізничної колії № 6, які в подальшому увійшли до переліку майна, приватизованого ВАТ "Омелянівський кар`єр"; визнати частково недійсним наказ РВ ФДМ України № 335-ВАТ від 04.09.1995 та додаток до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013 № 04/657 у частині передачі до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" будки вагонних ваг 75,3 кв.м. (№ 34, інвентарний номер 87), залізничних колій № 1,2,3 (№ 53, інвентарний номер 215), залізничної колії № 1 (№ 54, інвентарний номер 211) та залізничної колії № 6 (№ 55, інвентарний номер 213), що розташовані при станції "Гранітний" с. Горщик, Коростенського району, Житомирської області; визнати частково незаконними та скасувати рішення виконкому Горщиківської сільради Коростенського району Житомирської області від 09.02.2011 № 24 та від 10.10.2012 № 46 у частині реєстрації права власності на будку вагонний вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції "Гранітний" с. Горщик, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр"; визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції "Гранітний", с.Горщики, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" та визнати частково недійсною державну реєстрацію права власності.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.07.13 у справі № 906/827/13 (суддя - Шніт А.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 (головуючий суддя - Бучинська Г.Б., судді - Саврій В.А., Павлюк І. Ю.), провадження у справі в частині визнання частково незаконними та скасування рішень виконкому Горщиківської сільради Коростенського району Житомирської області від 09.02.2011 № 24 та від 10.10.2012 № 46 в частині реєстрації права власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції "Гранітний" с. Горщик, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр", в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції "Гранітний", с. Горщик, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" та визнання частково недійсною державної реєстрації права власності припинено. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою у справі, заступник прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти у справі нове рішення про задоволення позову повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме ст. ст. 1, 12, 34, 43 ГПК України, а також неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, ст. 268 ЦК України і ст. 76 ЦК УРСР.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 07.11.2013 № 03-05/2551 для розгляду касаційної скарги у даній справі було сформовано судову колегію у складі головуючого судді - Бакуліної С.В., суддів - Глос О.І., Поляк О.І.

07.11.2013 до Вищого господарського суду України представником ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" були подані письмові пояснення у справі, у яких він просив касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позову.

11.11.2013 до Вищого господарського суду України представником ТОВ "Омелянівський кар'єр" було подано відзив на касаційну скаргу, у якому він проти доводів касаційного оскарження заперечував та просив оскаржувані судові акти у даній справі залишити без змін.

12.11.2013 до Вищого господарського суду України представником РВ ФДМУ по Житомирській області було подано відзив на касаційну скаргу, у якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції у даній справі - без змін.

12.11.2013 до Вищого господарського суду України представником Міністерства інфраструктури України були подані письмові пояснення у справі, у яких він зазначав про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржуваних судових актах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.11.2013 на підставі ст. 77 ГПК України розгляд касаційної скарги у даній справі було відкладено на 26.11.2013.

26.11.2013 до Вищого господарського суду України представником Міністерства інфраструктури України були подані додаткові письмові пояснення, долучені до матеріалів справи.

У судове засідання 26.11.2013 з'явився прокурор, а також представники позивачів, відповідача-1 та третьої особи у справі. Представник відповідача-2 своїм процесуальним правом на участь у призначеному судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представників позивачів, відповідача-1 та третьої особи у справі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до відомості основних засобів, належних Омелянівському кар'єру об'єднання "Житомирнерудпром", до передання Київ-Дніпровському ППЗТ А.П. "Укрпромжелдортранс" підлягає майно загальною балансовою вартістю 9948932 карбованців та зносом 5207460 карбованців, до складу якого входить стрілочна будка, будка вагонних ваг, ваги залізничні, тепловоз ТЭМ 2 УМ № 018, під'їзні залізничні шляхи.

Згідно з протоколом передачі основних засобів від Омелянівського кар'єру об'єднання "Житомирнерудпром" до Київ-Дніпровського ППЗТ А.П. "Укрпромжелдортранс" (том 1, а. с. 82) на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 20.07.1987 № 253 у зв'язку з передачею робіт по перевезенню вантажів Київ-Дніпровському ППЗТ А.П. "Укрпромжелдортранс" від Омелянівського кар'єру об'єднання "Житомирнерудпром" з балансу на баланс передаються основні засоби у відповідності з відомістю передання станом на 01.07.1992, загальною балансовою вартістю 9948932 карбованців, загальною сумою зносу 5207460 карбованців. Під'їздні залізничні шляхи будуть прийняті після приведення їх у технічний стан у відповідності із вимогами постанови Ради Міністрів УРСР від 20.07.1987 № 253.

Комісією, створеною згідно з наказом начальника РВ ФДМУ по Житомирській області від 09.08.1995 № 238 ПКУ, було підготовлено акт оцінки цілісного майнового комплексу Омелянівського кар'єру Коростенського району (т. 1, а. с.167-169), яким станом на 01.01.1995 визначена оціночна вартість майна згідно з передавальним балансом, документами, необхідними для здійснення оцінки, документацією про результати інвентаризації.

Зазначений акт оцінки затверджений наказом РВ ФДМУ по Житомирській області № 124-ОАУ від 31.08.1995 (т. 1, а. с. 166).

Згідно з наказом РВ ФДМУ по Житомирській області № 335-ВАТ від 04.09.1995 (т. 1, а. с. 20) було створено ВАТ "Омелянівський кар'єр" шляхом перетворення державного підприємства "Омелянівський кар'єр" у відкрите акціонерне товариство. Затверджено статут вищезазначеного ВАТ. Призначено голову правління ВАТ "Омелянівський кар'єр".

Згідно з інвентарними картками від 31.08.2001 або без зазначення дати складання №№ 11, 25, 26, 10, 9 (т. 1, а. с. 49-58) ваги залізничні "Омелянівка", під'їздні залізничні шляхи Омелянівка 3,5 км, будка ваг "Омелянівка", стрілочна будка "Омелянівка" обліковуються на балансі Київ-Дніпровського ППЗТ, інвентарні №№ 12, 26, 11, 10.

Згідно з наказом Міністерства транспорту України № 746 від 30.10.2001 (т. 1, а. с. 28) Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту було перетворено у відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту". Затверджено статут ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". Затверджено акт передачі нерухомого майна до статутного фонду ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Відповідно до акта передачі нерухомого майна у власність ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" від 30.10.2001 (т. 1, а. с. 30-33) Міністерством транспорту України було передано ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", зокрема, стрілочну будку "Омелянівка", будку вагонних вантажів "Омелянівка", залізничну колію Омелянівка 3,5 км.

У додатку до листа РВ ФДМУ по Житомирській області № 04/657 від 14.02.2013, адресованому ТОВ "Омелянівський кар'єр", наведено перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр", зокрема, у останньому значаться будка вагонних ваг 75,3 кв.м., залізничні колії № 1, 2, 3, залізничні колії № 1, залізничні колії № 5, 6, адреса об'єктів: Житомирська обл., Коростенський район, с. Горщик, вул. Центральна, 71.

Розглянувши подання ТОВ "Омелянівський кар'єр" та матеріали КП "Коростенське МБТІ", встановивши, що згідно з протоколом загальних зборів ВАТ "Омелянівський кар'єр" від 01.10.2004 № 8 було ухвалено передати об'єкти нерухомого майна у статутний фонд ТОВ "Омелянівський кар'єр", а відповідно до протоколу зборів учасників ТОВ "Омелянівський кар'єр" від 01.10.2004 було вирішено прийняти у статутний фонд майно ВАТ "Омелянівський кар'єр", приймання - передачу нежитлових будівель та споруд, розташованих по вул. Центральній, 71 в с. Горщик Коростенського району, проведено 01.10.2004 та оформлено відповідним актом, виконавчий комітет Горщиківської сільради Коростенського району Житомирської області прийняв рішення № 24 від 09.02.2011 та № 46 від 10.10.2012 про оформлення за ТОВ "Омелянівський кар'єр" права власності на нежитлові будівлі і споруди згідно з наведеними переліками, у яких, зокрема, значиться будка вагонних вагів площею 75,3 кв.м., про що були видані відповідні свідоцтва на нерухоме майно від 09.03.2011 та від 15.10.2012.

Встановивши вказані обставини справи, господарські суди дійшли висновку про часткову відмову у позові, вказавши про те, що корпоратизація ДП Омелянівський кар'єр була проведена у відповідності з вимогами чинного на той час законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним наказу РВ ФДМУ по Житомирській області від 31.08.1995 № 124-АОУ "Про затвердження акту оцінки вартості майна Омелянівського кар'єру Коростенського району" та акта оцінки цілісного майнового комплексу Омелянівського кар'єру Коростенського району в частині включення до них будки вагонних ваг 75,3 кв. м, залізничних колій № 1,2,3, залізничної колії № 1 та залізничної колії № 6, які в подальшому увійшли до переліку майна, приватизованого ВАТ "Омелянівський кар`єр". При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що перебування вказаного майна станом на 01.01.1995 на балансі ДП Омелянівський кар'єр підтверджується звітом незалежного аудитора про фактичні результати виконання узгоджених процедур стосовно фінансової інформації по ТОВ "Омелянівський кар`єр". Врахувавши, що наказ РВ ФДМУ по Житомирській області від 04.09.1995 № 335-ВАТ стосується лише створення ВАТ "Омелянівський кар`єр", проте не містить переліку нерухомого майна, переданого останньому, суди вказали про відсутність підстав для визнання його недійсним в частині передачі до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар`єр" будки вагонних ваг 75,3 кв. м, залізничних колій № 1,2,3, залізничної колії № 1 та залізничної колії № 6. Водночас зазначивши про те, що перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар`єр" (додаток до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013 № 04/657), не є правовстановлюючим документом, господарські суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання його недійним в частині включення до нього спірного майна. Крім цього, дійшовши висновків про відмову у позові у зв'язку з його необґрунтованістю, господарські суди, посилаючись на приписи як ст. ст. 76, 80 ЦК УРСР, так і ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України, одночасно застосували до зазначених вимог і наслідки спливу строку позовної давності. У іншій частині провадження у справі припинили.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки вони зроблені при неповному з'ясуванні ними фактичних обставин справи та без надання їм ґрунтовної правової оцінки, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, перетворення ДП Омелянівський кар'єр у ВАТ "Омелянівський кар`єр" відбулося в порядку та у відповідності, зокрема, з Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" від 26.11.1994 № 699/94.

Так, пунктом 7 названого Указу передбачено створення державними органами приватизації комісій з підготовки до приватизації відповідних об'єктів у складі керівника (голова комісії) та головного бухгалтера об'єкта, представника відповідного державного органу приватизації та, щодо підприємств-монополістів, представника Антимонопольного комітету України. Така комісія у місячний строк з дня її створення представляє на затвердження до відповідного державного органу приватизації проект статуту відкритого акціонерного товариства, що створюється відповідно до цього Указу, акт оцінки майна об'єкта, проект плану розміщення акцій та списки осіб, які мають згідно з чинним законодавством України пільги на придбання акцій об'єкта, що приватизується.

Пунктом 5 зазначеного Указу закріплено, що розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства, яке створюється відповідно до цього Указу, визначається на підставі балансу відповідного об'єкта за станом на 1 січня 1995 року та результатів останньої повної інвентаризації його майна.

Для визначення розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється у процесі приватизації чи корпоратизації, використовується Методика оцінки вартості об'єктів приватизації, затверджена постановою КМУ від 18.01.1995 № 36.

Так, згідно з п. 9 вказаної Методики розмір статутного фонду акціонерного товариства, що створюється в процесі приватизації чи корпоратизації, визначається як вартість цілісного майнового комплексу відповідно до розділу III та з дотриманням вимог розділу VI цієї Методики.

Відповідно до п. 12 названої Методики оцінка майна цілісних майнових комплексів здійснюється у такій послідовності: розроблення передаточного балансу; підготовка документів для оцінки вартості майна згідно з додатком N 1; визначення вартості об'єкта приватизації згідно з даними передаточного балансу та іншими документами; проведення дооцінки (експертної оцінки) об'єкта приватизації; визначення вартості майна, що приватизується; складання акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

Таким чином, з наведеного слідує, що складанню акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу обов'язково має передувати розроблення передаточного балансу підприємства, що здійснюється на підставі матеріалів повної інвентаризації майна останнього, тобто оформлених за результатами проведеної інвентаризації описів, актів, звіряльних відомостей, протоколів, один із примірників яких має бути поданий державному органу приватизації, як те передбачено п. 15 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розривання), затвердженого постановою КМУ від 02.03.1993 № 158.

Наявний у матеріалах справи баланс (передаточний баланс) Омелянівського кар'єру Коростенського району станом на 01.01.1995 (т. ІІ, а.с. 47-49) містить відомості лише про загальну вартість його активів і пасивів на початок року та на кінець звітного періоду за кодом рядка, так само як і в оскаржуваному акті оцінки цілісного майнового комплексу Омелянівського кар'єру Коростенського району значиться тільки загальна вартість майна підприємства за кожним із визначених у ньому показників, а відтак із вказаних документів не вбачається, чи увійшло спірне майно, а саме: будка вагонних ваг 75,3 кв. м, залізничні колії № 1, 2, 3, залізнична колія № 1, залізнична колія № 6, до складу того, яке було передане до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар`єр" при перетворенні державного підприємства.

Однак, документація про результати інвентаризації майна підприємства (зокрема, інвентаризаційні описи, зведений акт інвентаризації майна підприємства), яка значиться як необхідна на першій сторінці акта оцінки цілісного майнового комплексу Омелянівського кар'єру Коростенського району та є підставою для визначення переліку того майна, що підлягало приватизації, сама лише загальна вартість якого вказана у зазначеному акті, до останнього не додана та, як слідує з пояснень представника відповідача-1 у справі, взагалі не складалася.

Разом з тим, господарські суди, зазначивши, що будка вагонних ваг 75,3 кв. м, залізничні колії № 1, 2, 3, залізнична колія № 1, залізнична колія № 6 станом на 01.01.1995 перебували на балансі ДП Омелянівський кар'єр, залишили поза увагою вищенаведені обставини, у зв'язку з чим не надали власної оцінки долученим до матеріалів справи ТОВ "Омелянівський кар`єр" відновленим інвентаризаційним описам основних засобів та відомості вартості основних засобів та інших необоротних матеріальних активів Омелянівського кар`єру Об'єднання "Житомирнерудпром" (т. ІІ, а.с. 17-46), так само як і підставам їх відновлення товариством, вказаним у наказі останнього № 257 від 28.12.2012, враховуючи, що станом на дату оцінки цілісного майнового комплексу (01.01.1995) первинних примірників таких документів державний орган приватизації не мав, а також не звернули уваги та не навели власних висновків стосовно того, що наданий РВ ФДМУ по Житомирській області перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар`єр" згідно з наказом № 335-ВАТ від 04.09.1995 (додаток до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013 № 04/657), було складено виключно на підставі та виходячи з даних, що містилися у відновленій та наданій самим ТОВ "Омелянівський кар`єр" документації про результати інвентаризації майна державного підприємства.

До того ж, посилаючись у контексті наведеного висновку на звіт незалежного аудитора про фактичні результати виконання узгоджених процедур стосовно фінансової інформації по ТОВ "Омелянівський кар`єр", господарські суди припустилися порушення принципу належності і допустимості доказів, не взявши до уваги те, що вказаний звіт складений на підставі та з використанням відновлених примірників вищевказаних документів, а також у заключній частині містить застереження про те, що виконані при його складанні процедури не є аудитом або оглядом, проведеним відповідно до Міжнародних стандартів аудиту або Міжнародних стандартів завдань з огляду, у зв'язку з чим виконавець не висловлює впевненості, залишаючи керівництву товариства самостійно оцінювати результати виконаних погоджених процедур.

Крім цього, мотивуючи оскаржувані судові рішення, господарські суди також виходили з того, що майно, зазначене в акті передачі нерухомого майна у власність ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" від 30.10.2001, а саме: № 731 стрілочна будка "Омелянівна", № 732 будка вагонних ваг "Омелянівна", № 743 залізнична колія "Омелянівна" 3,5 км, та майно, зазначене в переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар`єр" (додаток до листа РВ ФДМУ по Житомирської області від 14.02.13 № 04/657), а саме: будка вагонних ваг 75,3 кв. м, залізничні колії № 1, 2, 3, залізнична колія № 1, залізнична колія № 6, що розташовані при станції Гранітний в с. Горщик Коростенського району Житомирської області, не є тотожним майном, оскільки протокол передачі основних засобів від Омелянівського кар'єру об'єднання "Житомирнерудпром" до Київ-Дніпровського ППЗТ А.П. "Укрпромжелдортранс" та відомість основних засобів, належних Омелянівському кар'єру об'єднання "Житомирнерудпром", що підлягали до передання Київ-Дніпровському ППЗТ А.П. "Укрпромжелдортранс", містять лише вказівку на загальну балансову вартість та знос майна, що передавалося Київ-Дніпровському ППЗТ А.П. "Укрпромжелдортранс", у той час як наведений перелік майна вказує тільки на його родові ознаки, проте не містить відомостей щодо адреси (місцезнаходження) цього майна чи будь-яких інших ідентифікуючих ознак, що давали б можливість встановити, яке саме майно передавалося.

При цьому у контексті наведеного висновку судами відхилені посилання прокурора та позивачів на наявні в матеріалах справи технічні паспорти спірних під'їзних колій, розроблені третьою особою та позивачем-2 у справі, як на докази тотожності останніх, з огляду на те, що технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, а відтак - і належним доказом на підтвердження права власності особи на зазначений у ньому об'єкт.

Однак, господарськими судами залишено поза увагою те, що не будучи правовстановлюючим документом, у розумінні п. 1.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 875/5096 (із змінами і доповненнями), технічний паспорт під'їзної колії містить ряд характеристик останньої, які дозволяють індивідуалізувати вказаний у ньому об'єкт з-поміж інших об'єктів цього ж роду, а відтак судами попередніх інстанцій безпідставно не взято до уваги та не проаналізовано наведених у технічних паспортах на під'їзні колії, розроблених ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" та ТОВ "Омелянівський кар'єр", загальних даних зазначених у них колій (їх довжини, меж та інших ідентифікуючих характеристик) в аспекті тотожності останніх.

До того ж, судами взагалі не надано висновків стосовно можливості ототожнення спірного майна з майном, зазначеним в акті передачі нерухомого майна у власність ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" від 30.10.2001, за роком його введення в експлуатацію (придбання), вказівка на який міститься як у відомості основних засобів, належних Омелянівському кар'єру об'єднання "Житомирнерудпром", що підлягали до передання Київ-Дніпровському ППЗТ А.П. "Укрпромжелдортранс", так і в матеріалах проекту передприватизаційної підготовки Київ-Дніпровського державного міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту (т. ІІ, а.с. 101-109).

Крім того, дійшовши висновків про відмову у позові саме у зв'язку з його необґрунтованістю, господарські суди, посилаючись на приписи як ст. ст. 76, 80 ЦК УРСР, так і ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України, також зазначили і про сплив позовної давності до заявлених прокурором вимог, що є неприпустимим, оскільки перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність для заявленої вимоги спливла, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності. У разі ж коли такі право чи інтерес не порушені, суд приймає рішення про відмову у позові саме з підстав його необґрунтованості.

Натомість одночасна відмова у позові і з підстав його необґрунтованості, і у зв'язку зі спливом строку позовної давності має своїм наслідком не лише неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а й унеможливлює з'ясування мотивів, доводів, підстав та приписів законодавства, якими керувалися суди, приймаючи рішення у даній справі.

Таким чином, приймаючи оскаржувані судові рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій не повно з'ясували фактичні обставини справи та не надали їм ґрунтовної правової оцінки, чим припустилися порушень вимог процесуального закону, а також дійшли суперечливих висновків щодо порушених прав позивачів спірними актами, застосувавши наслідки спливу строку позовної давності до всіх вимог останніх, що мало своїм наслідком порушення судами і норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, враховуючи при цьому, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень залишено поза увагою й положення п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012, згідно з якими рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, а також виходячи з приписів ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України, колегія суддів зазначає про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у даній справі з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції відповідно до ст. 111-9 ГПК України.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати вищевикладені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових актів, і з'ясувавши фактичні обставини справи належними та допустимими доказами з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, встановити, чи ввійшло спірне майно до складу приватизованого у 1995 році Омелянівським кар'єром об'єднання "Житомирнерудпром" та чи порушені у зв'язку з цим права позивачів спірними актами, а також чи породжують вони будь-які негативні наслідки для них, і вирішити спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга заступника прокурора Рівненської області, подана в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Житомирської області від 16.07.2013 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 у справі № 906/827/13 - скасуванню з передачею справи № 906/827/13 на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області, подану в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", задовольнити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 16.07.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 у справі № 906/827/13 скасувати, а справу № 906/827/13 передати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя С.В. Бакуліна

Судді О.І. Глос

О.І. Поляк