ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2013 року Справа № 925/716/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора м. Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р.у справігосподарського суду Черкаської областіза позовомКанівського міжрайонного прокурора в інтересах держави до1) Канівської районної державної адміністрації; 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський"третя особаУправління Держземагентства у Канівському районі провизнання недійсними розпорядження та договору оренди землі та зобов'язання вчинити дії за участю представників сторін:
прокуратури: Томчук М.О. (прокурор ГПУ, посв. №000606 дійсне до 01.08.2017р.),
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: Кучеренко С.П. (представник за дов. від 20.05.2013р. б/н),
третьої особи: Гаврищук В.Б. (представник за дов. від 17.09.2013р. №7-693)
(в судовому засіданні 26.11.2013р. оголошувалась перерва до 11 години 50 хвилин)
ВСТАНОВИВ:
Канівський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся з позовною заявою до Канівської районної державної адміністрації та ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" про визнання недійсним розпорядження Канівської районної державної адміністрації від 18.04.2007р. №279 "Про надання земельної ділянки в оренду"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 227,0817 га, що знаходиться в адміністративних межах Прохорівської сільської ради, укладеного між Канівською РДА та ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" від 18.04.2007 та зобов'язання ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" повернути земельну ділянку до земель державної власності Прохорівської сільської ради.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.06.2013р. у справі №925/716/13 позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. рішення господарського суду Черкаської області від 14.06.2013р. з даної справи скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, заступник прокурора м. Києва звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу тим, що судом апеляційної інстанції порушено та невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.
У відзиві ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" просить залишити постанову без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2007р. розпорядженням Канівської районної державної адміністрації №279 ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 227,0817 га, із них: земель запасу - 100,00 га, вид угідь - рілля, земель резервного фонду - 127,0817га, в тому числі: ріллі - 123,7684 га, під господарськими шляхами - 3,3133 га, за рахунок земель Прохорівської сільської ради Канівського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 10 років.
В цей же день, 18.04.2007р., на підставі зазначеного розпорядження сторони уклали договір оренди вказаної у розпорядженні земельної ділянки, який зареєстрований у Канівському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.05.2007 №040778600013.
Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.02.2013р., складеного державною інспекцією сільського господарства у Черкаській області, встановлено порушення вимог земельного законодавства ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський", що і стало підставою звернення прокурора до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 124 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ч. 4 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення, тобто не потребує розроблення проекту відведення земельна ділянка межі якої є встановленими.
Постановою КМ України, від 26.05.2004р. №677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" (яка була чинною на час спірних правовідносин) визначено механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Проект відведення земельної ділянки розробляється у разі, зокрема, надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості). Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі, зокрема, рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи слідує, що 10.02.2007р. розпорядженням Канівської районної державної адміністрації №73 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельних ділянок в оренду, що знаходяться в адміністративних межах Прохорівської сільради" ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" було рекомендовано підготувати проект землеустрою земельних ділянок загальною площею 225,73 га для надання в оренду терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Доказів виконання чи доказів скасування розпорядження Канівської районної державної адміністрації №73 матеріали справи не містять.
Згідно акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області від 04.02.2013р., на час надання дозволу Канівською РДА (розпорядження № 73) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлені не були.
Натомість, як встановлено судом 1-ї інстанції, всупереч розпорядження №73 та за відсутності проекту відведення земельної ділянки Канівською районною державною адміністрацією було прийнято спірне розпорядження №279, яким ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 227,0817 га та укладено відповідний договір оренди на підставі технічної документації із землеустрою незважаючи на те, що спірна земельна ділянка не була сформована як об'єкт земельної власності, тобто не було визначено її технічні і економічні характеристики, правовий статус та опис, що в цілому дає можливість виділити її серед інших земельних ділянок.
Згідно ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, розпорядження Канівської районної державної адміністрації від 18.04.2007р. №279 "Про надання земельної ділянки в оренду" прийнято з порушенням встановленого Земельним кодексом України порядку передачі земельних ділянок в оренду, що є підставою для визнання його недійсним.
За змістом ч.1 ст.116, ч.1ст. 124 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування (оренди) земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 ЗК України).
Аналіз наведених норм свідчить, що визначальним у правовідносинах із надання земельної ділянки в оренду є волевиявлення власника землі здійснене у формі відповідного рішення, яке в подальшому реалізується шляхом оформлення похідного документа у вигляді договору оренди, укладеного на підставі рішення власника землі.
Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Отже, визнання розпорядження Канівської районної державної адміністрації від 18.04.2007р. № 279 про надання ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" в оренду земельної ділянки недійсним, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства, робить подальше існування спірного договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі цього розпорядження, суперечним вимогам законодавства (ст. 116, 124 ЗК України), та дає підстави для визнання його недійсним у відповідності до ст. 203, 215 ЦК України із зобов'язанням відповідача 2 повернути предмет оренди власнику.
Крім цього судом 1-ї інстанції встановлено відсутність додатків до договору оренди від 18.04.2007р., а саме: акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та проекту відведення земельної ділянки, наявність яких згідно пунктів 16,41 договору оренди та вимог ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" є обов'язковими, що також свідчить про невідповідність даного договору оренди вимогам чинного законодавства.
Звідси, враховуючи недійсність розпорядження Канівської районної державної адміністрації № 279 та встановлену судом невідповідність договору оренди від 18.04.2007р. вимогам закону, а також те, що договір оренди є похідним документом, який не може існувати за умови визнання недійсним рішення органу виконавчої влади, на підставі якого цей договір укладався, висновок суду першої інстанції про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.04.2007р. та, як наслідок, про зобов'язання ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" повернути земельну ділянку до земель державної власності, колегія визнає правомірним.
В свою чергу висновки суду 2-ї інстанції колегія вважає помилковими та необґрунтованими, оскільки відмовляючи у задоволенні позову та стверджуючи, що спірне розпорядження і договір оренди землі не порушують прав та охоронюваних законом інтересів прокурора як позивача у справі, який не є стороною спірного договору оренди землі і не відноситься до тих державних органів, через які держава реалізує повноваження власника земельних ділянок, апеляційний господарський суд не врахував положення ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 2, 29 ГПК України, ст.6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", положення Указу Президента України від 13.04.2011 №459/2011 "Про Державну інспекцію сільського господарства України", а також те, що об'єктом договору оренди землі від 18.04.2007р. є земельна ділянка, яка відноситься до земель державної власності.
За таких обставин, колегія вважає, що апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови із залишенням рішення місцевого господарського суду в силі, оскільки воно відповідає чинному законодавству України та обставинам справи.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2408,7 грн. згідно ст. 49, 11111 ГПК України покладаються на відповідача 2.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. у справі № 925/716/13 скасувати.
Рішення господарського суду Черкаської області від 14.06.2013р. у справі № 925/716/13 залишити в силі.
Стягнути з ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський" до спеціального фонду Державного бюджету, символ звітності 254, на рахунок: отримувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код 38004897, рахунок 31211254700007, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 2408,7 грн.
На виконання даної постанови доручити господарському суду Черкаської області видати відповідні накази.
Головуючий суддя: Н.Г. Ткаченко
Судді: Л.Й. Катеринчук
Г.П. Коробенко
Судове рішення № 35591692, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 26.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 925/716/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: