Постанова № 35591679, 12.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року (о 10 год. 50 хв.)Справа № 808/5318/13-а м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

до Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області

про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (далі - відповідач), в якому просить:

1. Визнати нечинним рішення Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області № 635047 від 28.02.2013.

2. Зобов'язати відповідача вчинити дії щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки, а саме: приватну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

3. Зобов'язати відповідача вчинити дії щодо видачі ПАТ КБ «Приватбанк» витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а саме: приватну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В позовній заяві зазначено, що 23.12.2009 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області винесено заочне рішення по справі № 2-3232/2009 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки. На виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області позивач звернувся з письмовою заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області для реєстрації прав на предмет іпотеки за ОСОБА_1 для подальшого продажу предмета іпотеки. 13.03.2013 на адресу Мелітопольського відділення Запорізького РУ ПАТ КБ «Приватбанк» надійшло рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 28.02.3013, яким позивачу відмовлено в державній реєстрації прав власності на предмет іпотеки за ОСОБА_1 Відмова мотивована п. 7 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме банк не є власником квартири, а тому є неналежною стороною при подачі заяви. Вказує, що оскільки ОСОБА_1 не здійснив реєстрацію права власності на предмет іпотеки і у позивача відсутній витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно - однокімнатну квартиру (предмет іпотеки), ПАТ КБ «Приватбанк» фактично позбавлений можливості реалізувати належне йому право на підставі заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23.12.2009 по справі № 2-3232/09 на укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 12.11.2013 надав до суду клопотання (вх. № 44131) про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 12.11.2013 надав до суду клопотання (вх. № 44132) про розгляд справи за його відсутності.

15.11.2013 представником відповідача надані заперечення на позовну заяву (вх.№29300). Вказує, що позивач всупереч вимогам чинного законодавства не надав документів, що підтверджують повноваження ПАТ КБ «Приватбанк» звертатися до органу державної реєстрації для проведення реєстраційних дій з нерухомим майном на ім'я іншої фізичної особи, тому ПАТ КБ «Приватбанк» не може бути заявником по зазначеній справі. Таким чином, керуючись ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» пунктами 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2011 № 703 державним реєстратором було прийнято вмотивоване законне рішення про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно. Вказує, що позивач, як іпотекодержатель, може отримати на законних підставах Витяг з Державного реєстру речових прав тільки щодо реєстрації іпотеки на нерухоме майно. Проведення реєстрації іпотеки на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав можливо лише після проведення реєстрації права власності на нерухоме майно. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код 14360570) є юридичною особою та зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 19.03.1992 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 054809 та Довідка АА № 827714 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.02.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір № ZPM0GI0000003363, з якого вбачається, що ОСОБА_1 одержав кредит на суму 124 000,00 грн. зі сплатою 15 відсотків річних за користування кредитом. Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: 1-кімнатна квартира зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном загальною площею 33,00 кв.м., житловою площею 15,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (предмет іпотеки). Предмет іпотеки належить Іпотекодавцеві на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2007.

23.12.2009 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області прийнято заочне рішення по справі № 2-3232/2009, яким позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки задоволено повністю. Зокрема, звернуто стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з нею, загальною площею 33,00 кв.м., житловою площею 15,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» за початковою ціною 98 420,00 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» для погашення заборгованості ОСОБА_1, загальний розмір якої складає 133 444,57 грн. з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Вказане рішення набрало законної сили 05.01.2010 року.

Судом встановлено, що 20.02.2013 о 15:27:38 відповідачем прийнята заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 247477, яка була подала Фіщук Ольгою Віталіївною, що діє на підставі довіреності, серія і номер: 270 Н, виданої 30.01.2013, видавник: ПАТ КБ «Приватбанк» для проведення державної реєстрації права власності - форма власності: приватна, на квартиру, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 229 від 24.04.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3, що розташована: АДРЕСА_1.

28.02.2013 Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Панасейко М.В. прийнято рішення № 635047 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено у державній реєстрації права власності - форма власності: приватна на квартиру, що розташована: АДРЕСА_1 за суб'єктом: ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1.

Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з посиланням на п. 7 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» мотивоване тим, що із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру, що розташована: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №229 від 24.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3, звернулася неналежна особа.

Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» звертався до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із заявою про роз'яснення рішення суду від 23.12.2009 по цивільній справі № 2а-3232/2009.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.06.2013 по справі № 2-3232/09 ПАТ КБ «Приватбанк» роз'яснено його право подавати від власного імені заяву до Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області для реєстрації дублікату договору купівлі-продажу № 2209 від 24.04.2007, що укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та отримувати витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що 21.10.2013 о 16:34:09 ПАТ КБ «Приватбанк» повторно звертався до Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 3512018.

07.11.2013 Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Шевченко О.В. прийнято рішення № 7713782 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено у державній реєстрації права власності - форма власності: приватна на квартиру, що розташована: АДРЕСА_1 за суб'єктом: ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1 у зв'язку з тим, що ПАТ КБ «Приватбанк» було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі п. 3 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що не передбачає повторного звернення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно з ст. 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4-1 цього Закону. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

За змістом ч. 7, 11 ст. 16 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи також - документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. У випадках, установлених законом, представник іноземної особи пред'являє документи, легалізовані в установленому нормативно-правовими актами порядку.

У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа (п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Із матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29.12.2009 по справі № 2-3232/2009, яке набрало законної сили 05.01.2010 звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» для погашення заборгованості ОСОБА_1 з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Крім того, ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.06.2013 по справі № 2-3232/09 ПАТ КБ «Приватбанк» роз'яснено його право здійснювати дії щодо продажу предмета іпотеки від свого імені, а саме: звертатись з заявою до реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області для реєстрації дублікату договору купівлі-продажу № 2209 від 24.04.2007 та отримувати витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Розділом 4 Іпотечного договору № ZPM0GI0000003363І від 12.08.2008 передбачено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, а саме:

4.1. Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань, вони не будуть виконані (виконані неналежним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані Іпотекодавцем при укладені цього Договору, виявляться недостовірними та/або недійсними, а також у випадках передбачених п. 5.2.4. Довору про іпотечний кредит.

4.2. Звернення стягнення за цим Договором здійснюється на підставі цього Договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.

4.3. Даний пункт цього Договору є застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього Договору, шляхом: продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Цим Договором Іпотекодавець уповноважує іпотекодержателя подавати та отримувати від імені Іпотекодавця довідки та документи, які необхідні для підготовки предмета іпотеки до продажу, (витяги з реєстру обтяжень, довідку з Бюро технічної інвентаризації інше), сплачувати всі необхідні платежі, підписати договір купівлі- продажу предмету іпотеки, а також виконувати всі інші дії, які пов'язані з продажем предмету іпотеки. У разі продажу Предмета іпотеки, Іпотекодавець доручає Іпотекодержателю отримати грошові кошти, виручені від продажу та спрямувати їх на погашення витрат Іпотекодержателя та заборгованості за Договором про іпотечний кредит. Якщо предмет іпотеки буде продано за суму більшу, ніж сума заборгованості та витрат Іпотекодержателя, залишок грошових коштів від його продажу Іпотекодержатель повертає Іпотекодавцю. Прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Таким чином, суд вважає, що ПАТ КБ «Приватбанк» є належною стороною відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на звернення із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру, що розташована: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №229 від 24.04.2007.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_1, видачі ПАТ КБ «Приватбанк» витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а саме: приватну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Отже, суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає, що права та інтереси позивача будуть захищені у разі зобов'язання Реєстраційну службу Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області розглянути повторно заяву ПАТ КБ «Приватбанк» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 20.02.2013 15:27:38 за реєстраційним номером 247477.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати нечинним рішення Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області № 635047 від 28.02.2013.

Зобов'язати Реєстраційну службу Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області розглянути повторно заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 20.02.2013 15:27:38 за реєстраційним номером 247477, яку подала Фіщук Ольга Віталіївна, що діє на підставі довіреності, серія і номер: 270 Н, виданої 30.01.2013, видавник: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», податковий номер 2909217162 для проведення державної реєстрації права власності - форма власності: приватна, на квартиру, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №229 від 24.04.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3, що розташована: АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак