Ухвала суду № 35591563, 06.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/19001/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012

у справі № 2а/1770/2914/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свемон-Маркет»

до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свемон-Маркет» (надалі - позивач, ТОВ «Свемон-Маркет») до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області (надалі - відповідач, Дубенська ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2011 №0000312340.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками Дубенської ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Свемон-Маркет», якою було виявлено порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 51 256,44 грн., у тому числі: за IV кв. 2009 р. - 2869,97 грн., за ІІ кв. 2010 р. - 48 386,47 грн.

Вищевказані порушення були зафіксовані в акті від 01.06.2011 № 133/23/32297293.

Позиція податкового органу полягає в тому, що у рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємства «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» відображаються валові доходи, зокрема, авансові платежі, наростаючим підсумком, тобто, сума авансових платежів наступного періоду має додаватись до суми таких платежів попереднього періоду. Якщо ж було в подальшому здійснено поставку товару в рахунок сплаченого авансу, то такі суми повинні коригуватися у формі № 5 до Декларації з податку на прибуток підприємства. Позивачем цього зроблено не було, внаслідок чого ним безпідставно занижено скоригований валовий дохід за період з 01.10.2009 по 31.12.2010 на суму 11 479,89 грн. Крім того, Дубенська ОДПІ вважає неправомірними дії ТОВ «Свемон-Маркет» щодо віднесення до складу валових витрат загальної заборгованості в сумі 286 096,42 грн., оскільки відповідно до пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» необхідно було віднести до складу валових витрат не загальну заборгованість в сумі 286 096,42 грн., а лише 92 550,53 грн. (в частині, що не була віднесена до складу валових витрат, тобто сума торгівельної націнки, без коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість), оскільки при придбанні цього товару його вартість була вже віднесена до складу валових витрат. Віднесення ціни товару відповідно до пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону до валових витрат є подвійним включенням до витрат виробництва однієї й тієї ж суми.

16.06.2011 Дубенською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000312340, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Свемон-Маркет» з податку на прибуток на загальну суму 64 070,00 грн., з яких: 51 256,00 грн. - за основним платежем, 12 814,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

Тобто, подаючи декларацію з податку на прибуток за 2009 рік платник податку повинен врахувати показники попередньої декларації за 9 місяців 2009 року та отримані ним доходи в ІV кварталі 2009 року.

В декларації з податку на прибуток за 2009 рік позивачем в рядку 01.1 задекларовано доходів від продажу товарів в розмірі 13 972 553 грн. З урахуванням поданої декларації за 9 місяців 2009 року задекларовані позивачем доходи IV кварталу складали 5 030 084 грн. (13972 553 грн. - 8 942 449 грн.).

Так, відповідно до журналу-ордеру і відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за IV квартал 2009 року позивач по рахунку 702 отримав дохід від фактичної реалізації товарів на суму 4 825 680,58 грн. (без ПДВ). Відповідно до відомості по рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами (у розрізі замовлень)» позивач по рахунку 702 за IV квартал 2009 року отримав дохід в розмірі 7 083,33 грн. Загальний розмір такого доходу по рахунку 702 за IV квартал 2009 року складає 4 832 763,91 грн.

Судами встановлено, що з даних наведеного рахунку 702 реалізація товарів на суму 11 479,89 грн. здійснена позивачем в порядку поставки за попередньо отриманими авансовими платежами, що були включені до складу валового доходу позивача за 9 місяців 2009 року.

Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Виходячи з наведеного, відвантаження (реалізація) позивачем в IV кв. 2009 року товарів на суму 9 568,62 грн. (без ПДВ) не включається до складу валового доходу названого періоду, оскільки така реалізація не є першою подією, проте дохід від такої реалізації оподатковано по даті здійснення авансових платежів та відображено в рядку 01.01 декларації за 9 місяців 2009 року.

Крім обумовленого доходу, позивач у IV кв. 2009 року отримав доходи від реалізації товарів по рахунку 702 у вигляді авансів (відбулась перша подія) на суму 12 444,72 грн. (без ПДВ) без врахування авансових платежів, що були отримані раніше та які включено до складу доходів за 9 місяців 2009 року, поставка за якими в IV кварталі 2009 року не була здійснена. Відтак, така сума авансу підлягає включенню до складу валового доходу IV кварталу 2009 року.

Відповідно до відомості по рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами (у розрізі замовлень) за IV кв. 2009 року позивач по рахунку 703 (операції оренди) отримав дохід на суму 194 555,07 грн., який підлягає включенню до складу валового доходу IV кварталу 2009 року.

Таким чином, загальна сума отриманого доходу позивачем за IV кв. 2009 року складає 4 823 105,29 грн. + 12 444,72 грн. + 194 555,07 грн. = 5 030 105,08 грн. Названа сума підлягала відображенню у складі валового доходу рядка 01.1 при поданні декларації з податку на прибуток за 2009 рік.

Відтак, з урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем в повному обсязі та у встановленому порядку задекларовано отримані ним доходи у декларації за 2009 року.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із позицією судів першої та апеляційної інстанцій, що віднесення ТОВ «Свемон-Маркет» до валових витрат рядка 5.03 декларації з податку на прибуток підприємств за I півріччя 2010 року суми 286 096,42 грн. відповідно до пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є правомірним, виходячи з наступного.

11.01.2010 між ТОВ «Свемон-Маркет» та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 (надалі - СПД ОСОБА_4) було укладено договір поставки № 15/10-СМ, згідно якого останній придбав товар на суму 286 096,42 грн. з ПДВ на умовах відстрочки платежу на 15 календарних днів. Названий товар було поставлено у січні 2010 року позивачем для СПД ОСОБА_4, що підтверджено видатковими накладними.

Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума в розмірі 286 096,42 грн. була відображена в Декларації з податку на прибуток підприємства за I півріччя 2010 року у складі валових доходів (р.01.1). Названі обставини сторонами визнавались та не заперечувались.

Згідно абз. «а» пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону платник податку - продавець товарів має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, коли покупець таких товарів затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця.

Оскільки СПД ОСОБА_4 не здійснив оплату за товар у встановлені договором строки, ТОВ «Свемон-Маркет» у квітні 2010 року звернулося до суду з позовом про стягнення суми заборгованості, який задоволено рішенням Господарського суду Волинської області від 18.05.2010 у справі № 06/87-38. За названим рішенням відділом ДВС Луцького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою від 02.06.2010 № 19567105.

З наведеного вбачається, що, звернувшись із позовом до суду, позивач діяв у межах приписів, передбачених пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого у нього виникло право на збільшення суми валових витрат у такому звітному періоді на вартість відвантажених у попередньому звітному періоді товарів на суму 286 096,42 грн.

Крім того, слід наголосити на тому, що при продажу товарів позивачем сума (286096,42 грн.) була віднесена до валових доходів, а в спірному періоді позивач збільшив валові витрати на суму такої заборгованості, що спростовує доводи відповідача про повторне віднесення до складу валових витрат однієї і тієї ж суми.

Наведене свідчить про відсутність порушень позивачем правил ведення обліку валових витрат та валових доходів та відображення податкових зобов'язань у поданих податкових деклараціях з податку на прибуток.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень про задоволення позову повно встановили фактичні обставини справи та надали їм належну правову оцінку, внаслідок чого прийняли законні і обґрунтовані рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх скасування не вбачається.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 у справі № 2а/1770/2914/2011 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна