Ухвала суду № 35591248, 19.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року м. Київ К/800/27347/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової службина постанову та ухвалуЛуганського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 рокуу справі№ 812/1367/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вагер»до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової службипровизнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року у справі № 812/1367/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 04.01.2013 року № 7.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, п. 59.1 ст. 59, пп. 129.1.2 п. 129.1, п. п. 129.4, 129.5 ст. 129 Податкового кодексу України, наказ ДПА України від 22.12.2010 року № 985, Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюється органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 року № 953.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ «Вагер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року, складено акт від 05.08.2011 року № 345/23-00/21756498.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 08.08.2011 року № 0000531710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 9 562,50 грн., у тому числі за основним платежем 7 650,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 912,50 грн.; від 15.08.2011 року № 0000612300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 161 720,00 грн., у тому числі за основним платежем 129 376,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 32 344,00 грн.

В подальшому податковим органом позивачу нараховано пеню: за податковим повідомленням-рішенням від 08.08.2011 року № 0000531710 в розмірі 3 033,62 грн., за податковим повідомленням-рішенням від 15.08.2011 року № 0000612300 в розмірі 14 258,61 грн.

04.01.2013 року Державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби винесено податкову вимогу № 7, якою позивачу визначено борг у загальному розмірі 17 291,23 грн., у тому числі з податку на додану вартість 14 257,61 грн., у тому числі основний платіж - 1 731,00 грн., пеня - 12 526,61 грн., з податку на доходи фізичних осіб - 3 033,62 грн., у тому числі пеня - 3 033,62 грн. Сума боргу з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 731,00 грн. виникла у зв'язку з тим, що поточні платежі зі вказаного податку частково зараховано в порядку календарної черговості в рахунок погашення пені.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Згідно із пп. 2.1.1 п. 2.1 розділу ІІ Інструкції № 953 про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом.

На підставі підпункту 2.1.2 цього пункту нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що сума податку на доходи фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням від 08.08.2011 року № 0000531710 сплачена позивачем 15.08.2011 року за платіжним дорученням № 1319. Податкове зобов'язання зі сплати донарахованого податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 15.08.2011 року № 0000612300 виконано шляхом: сплати 20 000,00 грн. за платіжним дорученням від 22.08.2011 року № 1366, сплати 20 000,00 грн. за платіжним дорученням від 23.08.2011 року № 1374, поглинанням 121 720,00 за рахунок від'ємного значення в декларації за липень 2011 року.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що узгоджені грошові зобов'язання, визначені позивачу контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями, сплачені платником до державного бюджету у повному обсязі та у строк, установлений законом та визначений у самому податковому повідомлені-рішенні, колегія суддів вважає, що у податкового органу не було жодних правових підстав для визначення та встановлення ТОВ «Вагер» міри відповідальності у вигляді пені, яка може бути нарахована за несплату суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки.

Крім того, судами встановлено, що нарахування пені відповідачем було відображено в облікових картках платника. Згідно з даними облікової картки платника з податку на додану вартість податковим органом було частково зараховано в порядку календарної черговості суму сплачених поточних платежів з ПДВ у розмірі 1 731,00 грн. в рахунок пені, що мало наслідком виникнення заборгованість з основного платежу в сумі 1731 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що судами встановлено факт своєчасного погашення позивачем узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 08.08.2011 року № 0000531710 та від 15.08.2011 року № 0000612300, колегія суддів вважає, що у відповідача відсутні підстави для надсилання спірної податкової вимоги.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції. .

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 року у справі № 812/1367/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак