Постанова № 35587878, 02.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р.

справа № 1170/2а-3707/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Ясенової Т.І. Головко О.В.

при секретарі судового засідання: Фірсіку Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі № 1170/2а-3707/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Петрол»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Формула Петрол» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.10.2012 року №0000770224 та №0000780224.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року справа № 1170/2а-3707/12 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Петрол» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено у повному обсязі.

Постанову суду мотивовано тим, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ «Росімпортторг» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку. Одним із видів діяльності ТОВ «Формула Петрол» є роздрібна торгівля пальним. Товарно матеріальні цінності придбані у ТОВ «Росімпортторг»позивачем були в подальшому використані в господарській діяльності.

Господарські операції ТОВ «Формула Петрол»з ТОВ «Росімпортторг» здійснювались в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та намірам сторін, підтверджені необхідними первинними, розрахунковими, платіжними документами та були використані у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року Справа № 1170/2а-3707/12, як таку що винесена, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В судове засідання представники сторін не з'явились. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Формула Петрол» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Росімпортторг» за листопад 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 20 вересня 2012 року №138/22-4/23678041

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення, в т.ч. п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 85557,00 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 17764,00 грн., внаслідок чого, підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 92553,00 грн., а також завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 10768,00 грн., у тому числі: за звітний період на суму 9461,00 грн. та залишок від'ємного значення минулих періодів на суму 1307,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.10.2012р. №0000770224, яким ТОВ «Формула Петрол» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 92553,00 грн. основного платежу, 46277,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та №0000780224 яким ТОВ «Формула Петрол» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10768,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Росімпортторг» (продавець) був укладений договір купівлі-продажу Бензину марки А-76, А-80, А-92, А-95 ти дизельного палива №11/11-11 від 11.11.2011 року, на виконання якого видані податкові накладні від 11.11.2011 року № 19 на суму податку на додану вартість 51670,67 грн., та від 11.11.2011 року № 21 на суму податку на додану вартість 51650,43 грн. Окрім податкових накладних були складені видаткові накладні № 115 від 11.11.2011 року на суму 310024,00 грн., з яких ПДВ 51670,67 грн., та № 116 від 11.11.2011 року на суму 309902,59 грн., з яких ПДВ 51650,43 грн. як підтвердження сплати товару за договором №11/11-11 від 11.11.2011 року.

Крім того, за результатами транспортування товару були складені товарно-транспортні накладі за формою №1-ТН: № 0115 від 11.11.2011р.,та № 0116 від 11.11.2011р., на суму 75356,76 грн., з яких ПДВ 12559,46 грн.

Наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція). Посилання на зазначену Інструкцію містяться у п.4.2 договору №11/11-11 від 11.11.2011 року.

Ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів.

Також Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Розділом 7.5 Інструкції встановлюється порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом.

Згідно п.7.5.6 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарною транспортною накладною (далі -ТТН) у чотирьох примірниках. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Судом першої інстанції зміст наданих позивачем ТТН не перевірено.

Так, згідно вимог абз. 2 п. 7.5.8 зазначеної Інструкції у ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства, та дата і час прибуття.

Колегією суду апеляційної інстанції встановлено, що надані позивачем ТТН не містять вищезазначених відомостей.

Крім того, абз.2. п. 5.4.1. Інструкції передбачено - прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Також, згідно п.3 (визначення термінів) Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 року N 271/121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2007 р. за N 762/14029 визначено Паспорт якості - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів. Абзацом 2 п. 6.1.3 якої передбачено, що за відсутності паспорта якості допускається приймання нафти та/або нафтопродукту лише до окремих зачищених резервуарів або на залишок однойменного нафтопродукту після встановлення відповідності його якості вимогам нормативних документів на підставі результатів лабораторних випробувань.

Так, всупереч вищезазначеним вимогам законодавства позивачем не надано ані паспортів якості на дизельне паливо, ані доказів встановлення відповідності якості палива вимогам нормативних документів на підставі результатів лабораторних випробувань.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З правового аналізу наведених положень вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приймаючи рішення колегія суддів зазначає, що обставини, досліджені при розгляді справи, не вивчалися відповідачем у такому обсязі при проведенні перевірки та складанні акту, але повинні бути враховані судом, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, навіть при відсутності дослідження ДПІ відповідних документів та обставин, суд не позбавлений за власною ініціативою, на підставі ч. 2 ст. 69 КАС України, збирати та досліджувати докази, необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач, через відсутність фактичного здійснення господарської операції, не мав права на формування податкового кредиту з ПДВ за укладеним з ТОВ «Росімпортторг» договором.

За таких підстав висновки відповідача про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є обґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення -рішення не є протиправним та не підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції неповно з’ясував всі обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого, керуючись положеннями ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року Справа № 1170/2а-3707/12 задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справа № 1170/2а-3707/12 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Петрол» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.10.2012р. №0000770224, та №0000780224 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова