Ухвала суду № 35587856, 22.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р.

справа № 0870/2929/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 12327» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Південний районний центр зайнятості м. Запоріжжя звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму недоїмки по сплаті страхових внесків у розмірі 72820 грн. 03 коп. на р/р 37173301900003, код платежу 50040100, банк одержувача Головне управління державної казначейської служби у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач Південний центр зайнятості м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20482573;

- суму пені у розмірі 7289 грн. 26 коп. на р/р 3717930590003 код платежу 50040500, банк одержувача Головне управління державної казначейської служби у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач Південний центр зайнятості м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20482573.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду у розмірі 80109 грн. 29 коп., яка складається з недоїмки у розмірі 72820 грн. 03коп. та пені у розмірі 7289 грн. 26 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у задоволенні позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі Південний районний центр зайнятості м. Запоріжжя просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що порушення відповідачем п.п. 1,2 п. 2 ст. 6 Закону № 2464 мало місце до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.02.2012 на підставі направлення №15 від 24.01.2012, виданого директором Південного районного центру зайнятості, фахівцями центру зайнятості була проведена планова перевірка ВАТ «Автотранспортне підприємство №12327», за результатами якої винесено рішення №2 від 20.02.2012. Проведеною перевіркою було виявлено недоїмку зі сплати страхових внесків у розмірі 72820 грн. 03 коп. У зв'язку із несвоєчасною сплатою та не в повному обсязі страхових внесків відповідачу донарахована пеня в розмірі 7289 грн. 26 коп.

З урахуванням матеріалів перевірки позивачем було прийнято рішення від 20.02.2012 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, в тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу, відповідно до якого з відповідача було стягнуто заборгованість зі сплати страхових внесків (недоїмку) в розмірі 72820 грн. 03 коп. пеню в розмірі 7289 грн. 26коп. та відповідачу було запропоновано сплатити заборгованість самостійно в 10-денний термін з дня отримання рішення.

В добровільному порядку відповідач суму заборгованості не сплатив,

Відповідно до ст. 8 Закону №1533-ІІІ Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону №1533-ІІІ визначено, що функції робочих органів Виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду, що передбачено п. 5 частини 2 ст. 12 Закону.

Відповідно до ч. 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 2 ст. 4 Закону №1533-ІІІ роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації у виконавчій дирекції Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб територіального органу Пенсійного фонду до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за наявності направлення на перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

Відповідно до п. 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464-VI суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 35 Закону №1533-ІІІ роботодавець зобов'язаний подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: прийняття на роботу працівників; розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.

Згідно з приписами ст. 38 Закону №1533-ІІІ роботодавець несе відповідальність за: порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду.

За порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням.

Своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду - центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2009 по справі №19/133/09 порушено провадження про банкрутство у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства №12327» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як зазначено в апеляційній скарзі порушення відповідачем п. 1,2 п. 2 ст. 6 Закону № 2464 мало місце до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини четвертої статті 12 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання, зокрема грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Застосування положень зазначеної норми можливе з урахуванням змісту поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, який у статті 1 зазначеного Закону визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

Отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя оскільки порушення мало місце до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова