Ухвала суду № 35587312, 18.11.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 684/425/13-ц

Провадження № 22-ц/792/2143/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Харчука В.М.,

суддів - Спірідонової Т.В., Переверзєвої Н.І.,

при секретарі - Чебан О.М.,

за участю: представника апелянта - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою його представником ОСОБА_1, на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 06 вересня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

В червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом та після уточнення позовних вимог просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитом у сумі 43233,23 доларів США, що еквівалентно 345563грн.21коп. та судовий збір. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 04.12.2007 року між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №47/МК/2007-840, відповідно до умов якого відповідач отримав у тимчасове користування грошові кошти в сумі 42500 доларів США зі сплатою 14,4% річних за користування кредитними коштами з кінцевим терміном погашення кредиту до 02.12.2014 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору 04.12.2007 року між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №47/1, згідно якого ОСОБА_3 поручилась перед позивачем за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що виникають з кредитного договору від 04.12.2007 року. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору станом на 15.05.2013 року загальна заборгованість по кредиту становить 43233,23 доларів США, що еквівалентно 345563грн.21коп.

Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 06 вересня 2013 року позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором у сумі 42309,16 доларів США, що еквівалентно

_______________

Головуюча в першій інстанції - Галиш І.Б.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія 27

338177грн.16коп., пеню у сумі 3562грн.48коп., штраф у сумі 3823грн.56коп. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права. Апелянт зазначає, що кредитний договір від 04.12.2007 року втратив свою дію з 19.04.2012 року, коли сторонами був підписаний договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №47/МК/2007-840 від 04.12.2007 року, в якому кредитний договір викладений в новій редакції. При цьому безпідставним є посилання на рішення Старосинявського районного суду від 15.05.2013 року, яким встановлено, що договір від 19.04.2012 року є неукладеним, оскільки цей висновок суду відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не має преюдиційного значення по даній справі. Вважає також, що одночасне стягнення судом з відповідача штрафу та пені свідчить про застосування до боржника подвійної цивільно-правової відповідальності за порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Крім того суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки крім коштів, строк сплати по яких минув, стягнув фактично достроково залишок кредиту та нараховані відсотки.

Представник апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Позивач- представник ПАТ КБ «Надра» та відповідач ОСОБА_3 повідомлені належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.

Заслухавши учасника процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що 4 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», і ОСОБА_2 укладено кредитний договір №47/МК/2007-840, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав у кредит кошти у сумі 42500 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4% річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 2 грудня 2014 року.

Відповідно до п.2.1 вказаного кредитного договору надання кредиту проводиться шляхом видачі готівки позичальнику через касу Банку, або перерахунку коштів за реквізитами, вказаними позичальником, або шляхом оплати платіжних документів, які виписані на позичальника. Надання кредиту відбувається лише за умови надання позичальником відповідного забезпечення виконання своїх зобов'язань по цьому договорі.

04.12.2007 року кредитні кошти у сумі 42500,00 доларів США були видані ОСОБА_2, що підтверджується заявою на видачу готівки (а.с.10,11).

04.12.2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №47/1, відповідно до п.1.1 якого, поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору №47/МК/2007-840 від 04.12.2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054, ч.1 ст.554 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Свої зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_2 належним чином не виконував та станом на 15 травня 2013 року заборгованість по тілу кредиту становить 36736,19 доларів США, що еквівалентно 293632грн.37коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 5572,97 доларів США, що еквівалентно 44544грн.80коп., пеня за прострочення сплати кредиту - 445,70 доларів США, що еквівалентно 3562грн.48коп., штраф - 478,36 доларів США, що еквівалентно 3823грн.56коп.

Оскільки виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима. Тому, пеня та штраф, оскільки це є фінансовою санкцією за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору, підлягають стягненню у гривні.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки, надані банком (а.с.51), є чіткими, зрозумілими та завірені печаткою. Разом з тим, іншою стороною - відповідачем ОСОБА_2 не надано своїх розрахунків, які б спростовували розрахунки заборгованості по кредиту, надані позивачем. Крім того, посилання представника відповідача ОСОБА_5 на те, що при внесенні плати за користування кредитом 16.05.2013 року кошти в сумі 1632грн. не були включені при розрахунках заборгованості є безпідставними та спростовуються доданим до матеріалів справи розрахунком ПАТ КБ «Надра»(а.с.51).

Посилання представника апелянта ОСОБА_2 на те, що одночасне стягнення з відповідача штрафу та пені свідчить про застосування до боржника подвійної цивільно - правової відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч.1 ст.611ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а й від часу такого невиконання.

Тобто, пеня та штраф є різними видами неустойки як засобу юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

Відповідно до п.9.2 вищевказаного договору штраф застосовується за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

Пеня ж, в свою чергу, відповідно до п. 9.1, 9.2 вказаного договору сплачується у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом, порушення строків повернення кредиту у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язаньза кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин суд правомірно встановив, що штраф та пеня, відповідно до умов кредитного договору, настають при різних обставинах порушення зобов'язання зі сторони боржника, а відтак є різними видами відповідальності за порушення зобов'язань боржником.

Вказана правова позиція передбачена також постановою Верховного Суду України від 31.12.2012р. №6-47 цс 12, яка відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування.

Безпідставними є твердження ОСОБА_2 щодо того, що кредитний договір від 04.12.2007 року втратив свою дію, оскільки 19.04.2012 року було підписано сторонами договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №47/МК/2007-840 від 04.12.2007 року. Так, рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, виходячи з того, що договір від 19.04.2013 року про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №47/МК/2007-840 від 04.12.2007 року є неукладеним.

Відповідно до п.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язанні виконувати умови кредитного договору №47/МК/2007-840 від 04.12.2007 року належним чином.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції, в межах заявлених вимог обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_2 не виконав грошового зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого банк вправі стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 неповернутий кредит, відсотки за користування кредитом, пеню та штраф. При цьому суд правильно визначив розмір стягуваних з відповідача коштів.

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1, поданою в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 06 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:/підпис/ Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова