Ухвала суду № 35586338, 27.11.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25120/13-ц

У Х В А Л А

27 листопада 2013 року суддя Печерського районного суду м. Києва, ОСОБА_1, розглянувши заяву позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», далі ПАТ КБ «Надра», про забезпечення позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №192/АПМК/39/2007/840 від 20.09.2007,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду з 27.11.2013 знаходиться вищевказана цивільна справа. Позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» (к/р 32002180102, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість кредитним договором №192/АПМК/39/2007/840 від 20.09.2007 в сумі 79 586,84 грн. 84 коп.

13.11.2013 позивач в особі представника ОСОБА_5 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належить ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_6, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, в обґрунтування заяви посилаючись на те, що метою вжиття таких заходів є необхідність попередити можливе відчуження наявного у відповідачів майна, що матиме наслідком неможливість та утруднення виконання рішення суду у разі задоволення вимог за даним позовом.

На підставі ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву без повідомлення та у відсутність осіб у справі.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими вимогами.

Відповідно до ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог бо заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття судом обраних позивачем заходів забезпечення позову, оскільки позивачем необґрунтовано та не доведено наявності підстав для вжиття таких заходів.

Зокрема, виходячи з розміру вимог, обраний позивачем спосіб шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти відповідачів не є співмірним з заявленими вимогами, а також позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, які б вказували на неможливість виконання відповідачами рішення суду у разі задоволення вимог шляхом сплати грошової заборгованості, а також на вчинення відповідачами дій щодо зменьшення своїх активів чи відчуження майна, на яке може бути звернуто стягнення на стадії його виконання.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність достатніх даних вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення вимог позивача.

Відтак, заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.151-152, ст.153, ст.210, ст.293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про забезпечення позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №192/АПМК/39/2007/840 від 20.09.2007, - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції щодо забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення, а особами у справі, які не були присутні при її проголошенні, з дня отримання копії ухвали Апеляційному суду міста Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Печерського

районного суду міста Києва М.К. Пилаєва