Постанова № 35583374, 19.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 р. Справа №805/8479/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09 год. 50 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

судді Бєломєстнова О.Ю.

за участі секретаря Сімонова Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця»

до Державної фінансової інспекції в Донецькій області

про часткове скасування п. 66 вимоги від 09.04.2013р.

за участі представників позивача - Чухно Д.В., Манєрової Ю.В.

представника відповідача Дмитроняк А.С.

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулося державне підприємство «Донецька залізниця» з адміністративним позовом до державної фінансової інспекції в Донецькій області, у якому просило скасувати вимогу від 09.04.2013р. №05-05.1-10-14/3915 у частині п. 3, 6, 7, 9, 10, 13, 15, 19, 20, 22, 23, 27, 28, 33, 34, 36 37, 38, 39, 40, 41, 43, 45, 48, 51, 53, 54, 58, 61, 62, 64, 67, 68, 70, 71, 82 у повному обсязі, п. 55, 63, 66 - частково.

Ухвалою від 30.05.2013 позовні вимоги у справі було роз'єднано, вимогу у частині скасування п. 66 вимоги відносно нестачі на загальну суму 819 926,47 грн. виділено у окреме провадження, справі у цій частині наданий №805/8479/13-а. Заявою від 13.11.2013 позивач зменшив позовні вимоги та остаточно просив суд скасувати вимогу №05-05.1-10-14/3915 у частині нестачі на суму 55 729,97 грн. за порушеннями, викладеними по структурним одиницям залізниці: локомотивне депо Красноармійськ - 7 201,37 грн., вагонне депо Донецьк - 42 157,63 грн., служба матеріально-технічного забезпечення - 6 370,97 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість та неправомірність висновків ревізії, на підставі яких була прийнята спірна вимога. Зокрема позивач посилається на безпідставність твердження відповідача про нестачу за структурними підрозділами вагонне депо Донецьк на суму 42 157,63 грн. та локомотивне депо Красноармійськ на суму 7 201,37 грн. Документи, що підтверджують таке твердження, були наявні, але знищені за закінченням строків зберігання (т.1 а.с. 56-57). Що стосується нестачі у структурному підрозділі служба матеріально-технічного забезпечення на суму 6 370,97 грн. позивач вказує на вимушеність розбирання будівлі до одержання дозволу на її списання у зв'язку з реконструкцією бази ПММ, на якій вона знаходилася (т.1 а.с. 58).

Представники позивача у судове засідання з'явилися, просили задовольнити вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та наданих у подальшому поясненнях.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, адміністративний позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, що наведені у запереченнях без дати та номеру (т.1 а.с. 146). За змістом заперечення повторюють акт ревізії, на підставі якого прийнята спірна вимога.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Позивач - державне підприємство «Донецька залізниця» є суб'єктом господарювання - юридичною особою, код ЄДРПОУ 01074957.

Відповідачем - державною фінансовою інспекцією у Донецькій області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 року по 01.10.2012 року. За результатами проведеної ревізії відповідачем був складений акт №05.1-16/01 від 26.02.2013 (надалі - Акт ревізії, т.1 а.с. 169-184 ).

На підставі цього акту відповідачем 09.04.2013р. була прийнята вимога №05-05.1-10-14/3915 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності (надалі - Вимога, т.1 а.с. 76-79). Пунктом 66 даної вимоги встановлено, що в ході проведення вибіркових інвентаризацій основних засобів та ТМЦ в структурних підрозділах ДП «Донецька залізниця» встановлено їх нестачу на загальну суму 841 155,34 грн. та лишків основних засобів та ТМЦ на суму 311 050,81 грн. У зв'язку з цим позивача зобов'язано: відобразити в бухгалтерському обліку вартість не оприбуткованих матеріальних цінностей, які встановлені під час інвентаризації на загальну суму 311 050,81 грн.; стягнути з осіб, винних у нестачі основних засобів та ТМЦ матеріальну шкоду в порядку та розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116, з яких у визначеному вказаною постановою порядку перерахувати кошти в дохід Державного бюджету.

Позивач оскаржує дану вимогу у частині, яка стосується нестачі на суму 55 729,97 грн., що у свою чергу складається з нестач за трьома структурними підрозділами: локомотивне депо Красноармійськ - 7 201,37 грн., вагонне депо Донецьк - 42 157,63 грн., служба матеріально-технічного забезпечення - 6 370,97 грн.

При вирішенні питання щодо правомірності та обґрунтованості спірної частини Вимоги суд виходить з наступного.

У Акті перевірки відповідачем відображена зокрема нестача станом на 22.01.2013 р. будівлі розподілення бензину і керосину (інв.. №300010) залишковою вартістю 6 370,97 грн. (т.1 а.с. 179).

Судом встановлено, що позивач мав у власності будівлю роздавальної бензину і керосину площею 25,8 кв.м. за адресою м. Ясинувата, вул.. Складська, буд. 1в, літ. А-1 (надалі - Будівля), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.09.2007р. (т.1 а.с. 111).

Згідно інвентарної картки №94, акту інвентаризації основних засобів від 19.11.2012, вказана будівля обліковувалася як основний засіб на рахунку 10 (т.1 а.с. 110).

У зв'язку з економічною недоцільністю утримання на балансі непридатного до експлуатації майна позивач листом від 22.11.2012р. з додаванням необхідних документів звернувся до генерального директора Укрзалізниці з проханням надати дозвіл на списання Будівлі (т.1 а.с. 80-115).

Втім такий дозвіл на момент проведення спірної ревізії одержаний позивачем не був.

Під час ревізії була проведена інвентаризація, за результатами якої був складений інвентаризаційний опис від 22.01.2013 (т.2 а.с. 240). Згідно з ним будівля роздавальної бензину та керосину фактично відсутня, у той час як рахується за даними бухгалтерського обліку станом на 22.01.2013р. Таким чином мається нестача на суму 6 370,97 грн.

Позивачем такі фактичні обставини не спростовуються. Згідно з наданих письмових пояснень будівля була розібрана у січні 2013 року у зв'язку з тим, що вона заважала проведенню робіт з реконструкції складу ПММ (т.3 а.с. 2).

Зв'язок розібрання з вказаною реконструкцією підтверджується Висновком за результатами дослідження та оцінки технічного стану конструкцій (т.1 а.с. 221-250, т.2 а.с. 1-3), Проектом реконструкції складу ПММ та кошторисом до нього (т.2 а.с. 229-239), Проектом плану капітальних вкладень по службі МТП Донецької залізниці на 2012 рік (т.2 а.с. 79-80), Актами приймання виконаних робіт фори КБ-3 за грудень 2012 року (т.3 а.с.102-110).

Крім того, позивач посилається на оприбуткування матеріалів, одержаних від розбирання Будівлі, що підтверджується прибутковими ордерами № 1/1/ та №15/5/1 від 15.01.2013р. на суму 1482,60 грн. та 470 грн.(т.1 а.с. 117-118). За твердженням позивача будівля фактично існує, але у формі будівельних матеріалів, одержаних від її розбирання.

Суд не приймає до уваги такі пояснення та вважає, що вони не спростовують встановленого під час ревізії порушення з наступних підстав.

Як вже зазначалося, спірна будівля обліковувалася у бухгалтерському обліку позивача як окремий об'єкт основних засобів - нерухоме майно, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.09.2007р. та інвентарною карткою №94 від 19.11.2012.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч.1 ст. 182 ЦК України).

У відповідності до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. N92, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за N 288/4509 об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.

Пунктом 5 цього Положення передбачено, що для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за групами, зокрема п.5.1.3. - «Будівлі, споруди та передавальні пристрої».

З наведеного слідує, що будівля та одержані від її розбирання матеріали не є тотожними об'єктами при їх відображенні у бухгалтерському обліку. Тому наявність вказаних матеріалів не свідчить про відсутність нестачі Будівлі як окремого об'єкта основних засобів - нерухомої речі.

Що стосується причини розібрання Будівлі до її списання, суд зауважує, що це не може впливати на об'єктиву невідповідність між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю (відсутністю) спірного об'єкту.

При цьому суд враховує, що відповідно до п. 3.8 Порядку розгляду звернень щодо розпорядження майном залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, який затверджений наказом Укрзалізниці №535-24 від 20.09.2011 підприємства не можуть здійснювати демонтаж та розбирання майна (основних засобів) до отримання дозволу на його списання, крім випадків, які потребують термінового проведення таких дій з метою недопущення аварії та усунення пошкоджень, що заподіяні внаслідок аварії, стихійного лиха з обов'язковим оформленням відповідних документів (акти, технічні висновки, тощо) (т.1 а.с.154).

Порядком списання об'єктів державної власності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 1314 (п. 21) також встановлено, що розбирання та демонтаж майна, що пропонується до списання, проводиться тільки після прийняття відповідним суб'єктом управління рішення про надання згоди (згідно з цим Порядком) на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха).

Судом не встановлено факту розбирання Будівлі у зв'язку з недопущенням аварії, усуненням пошкоджень, що заподіяні внаслідок аварії, стихійного лиха. Тому таке розбирання є неправомірним та не може прийматися судом до уваги у якості обґрунтування поважності причин нестачі.

Таким чином, позивачем не спростовані висновки відповідача щодо нестачі станом на 22.01.2013 р. будівлі розподілення бензину і керосину залишковою вартістю 6 370,97грн., що обумовлює відмову у задоволенні вимог про скасування п. 66 вимоги від 09.04.2013р. у частині цієї суми.

Також відповідачем у Акті ревізії відображено, що наказом Укрзалізниці від 07.12.2012 №398-Ц3 затверджено списання з балансу підприємства тепловозу 2ТЕ116 - 845 первісною вартістю 2765963,15 гривень (т.1 а.с. 174).

Станом на початок ревізії тепловоз 2ТЕ116 - 845 рахувався на балансі Локомотивного депо Красноармійськ та знаходиться в стадії розбирання (секція Б розібрана повністю).

В ході ревізії комісією у складі головного технолога Локомотивного депо Яковенко C. М., заступника начальника Локомотивного депо з експлуатації Махонько О.В. та в присутності завідувача сектору інспектування об'єктів комунальної і державної форм власності Добропілської об'єднаної держфінінспекції Ионенко Н.В. проведено вибіркове обстеження даного тепловозу розібраної секції «Б» на предмет наявності металобрухту та старопридатних запчастин, за результатами якого встановлена відсутність акумуляторної батареї.

Матеріали справи містять відповідний акт від 11.02.2013 (т.4 а.с. 19).

Як зазначено у Акті ревізії, дослідженням наданих документів, а саме формулярів тепловозів, паспортів, дефектних актів, вимог, актів прийому - передачі чорного лому, зняття, передачі на інший тепловоз, передачі в ремонт або списання акумуляторної батареї не встановлено. Таким чином, внаслідок документального не підтвердження та фактичної відсутності станом на 11.02.2013 акумуляторної батареї встановлена нестача, що є порушенням п.1 ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Згідно з розрахунку, наведеного у додатку 6 до Акту ревізії, вартість акумуляторної батареї 48ТН-450 (надалі - АКБ) склала 7 201,37 грн. (т.4 а.с. 18).

Щодо цієї частині спору судом встановлено, що згідно з формуляром тепловозу 2ТЕ116 845 у секції 2 даного тепловозу застосовується акумуляторна батарея 48ТН-450 (т.2 а.с. 205, т.4 а.с. 106).

Згідно з довідкою про дислокацію локомотиву 2ТЕ116 845б за період з 2009 по 2012 року (т.4 а.с. 122) у відповідності до наказів №127 ДЗН-1 Шатура від 16.01.2009 №136, 63 від 17.01.2009 він знаходився на ремонті, з 12.03.2009р. - у резерві, з 28.03.2009р. - після проведення ТО-5 (консервація, розекіпірування) по 20.04.2011р. - знаходиться у РУЗ (резерв управління залізниці), з 12.10.2011 по 20.12.2012 - на простої непридатних локомотивів, 20.12.2012 - виключений з парку локомотивів депо Красноармійськ.

Ці відомості підтверджуються оглянутими у судовому засіданні журналами чергового по депо, витягом з журналу реєстрації наказів (т.4 а.с. 99), журналами форми ТУ-27 «Добові пробіги» за 2009 рік (т.3 а.с. 78-80), 2010 рік (т.2 а.с. 201-203), 2011 рік (т.3 а.с. 75-77), 2012 рік (т.3 а.с. 72-74).

У відповідності до формуляру АКБ типу 48ТН-450-У2 (п. 11.2.2 т.2, а.с. 211) батарею з електролітом слід залишати на зберіганні у стані повного заряду у прохолодному приміщенні.

Резерв управління залізницею (РУЗ) у відповідності до п. 2.2.3.11 Інструкції щодо обліку наявності використання локомотивів та моторвагонного рухомого складу, яка затверджена наказом Укрзалізниці №72-Ц від 20.02.2002р. (ЦІС/ЦТ-0010) належить до неексплуатованого парку локомотивів. Отже під час знаходження у РУЗі має місце відставлення локомотива.

Згідно з п. 8.3.4 Інструкції з відставлення, консервації та утримання локомотивів і моторвагонного рухомого складу в запасі Укрзалізниці і резерві залізниці, що затверджена наказом Укрзалізниці від 23.06.2004 №489-ЦЗ (ЦТ-0100) акумуляторні батареї повинні зберігатися у відповідності до інструкції заводу - виробника.

На базах запасу, обладнаних розведенням кабелів для підзарядження на місцях відстою локомотивів, з дозволу служби локомотивного господарства залізниці допускається зберігання акумуляторних батарей у їхніх відсіках (ящиках) на локомотивах при постійному контролі за їхнім станом (т.2 а.с. 207).

Позивачем надана довідка Локомотивного депо Красноармійськ №132 від 31.10.2013 про те, що заряджання локомотивних АКБ в депо здійснюється у спеціально призначеному для цього відділенні. Заряджання АКБ за межами акумуляторного відділення неможливе через відсутність відповідного обладнання (т.4 а.с. 100-101).

Таким чином, зберігання АКБ локомотиву 2ТЕ116 845 після його відставлення в умовах депо Красноармійськ повинно було здійснюватися у спеціальному приміщенні, що вимагає її демонтажу з локомотиву.

Позивачем наданий акт №32 від 02.11.2009, згідно з яким працівниками локомотивного депо Красноармійськ встановлено, що АКБ 48ТН-450-2 секції «Б» локомотиву 2ТЕ16 №845 2004 року виробництва підлягає списанню з подальшим передаванням для реалізації у брухт на НОДХ Іловайськ у зв'язку з відсутністю ємності та сульфітацією пластин (т.3 а.с. 57).

Передача брухту АКБ у НОДХ Іловайськ підтверджується копією накладної - вимоги від 11.11.2009р. № 44 (т.3 а.с. 60). Розрахунок за неї - копією повідомлення №198 від 30.11.2009р. (т.3 а.с. 58).

Перелічені вище документи у повному обсязі не були надані відповідачеві при проведенні ревізії, оскільки були відсутні у структурному підрозділі Локомотивне депо Красноармійськ у зв'язку із знищенням за перебігом строку зберігання. На підтвердження знищення бухгалтерських документів за 2009 рік відповідачем наданий акт №1 від 15.01.2013р. з додатком (т.1 а.с. 213-215).

На вимогу суду відповідачем надані їх засвідчені копії, які зберігалися у інших структурних підрозділах, зокрема НОДХ Іловайськ. Відповідно до ч.3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Існування наведених вище обставин перевірена судом за допомогою інших доказів.

Так, утворення металобрухту, кількість та якість якого відповідає спірній АКБ може вважатися непрямим доказом її списання. Вказані обставини підтверджуються: статистичним звітом - Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів 1-3 класу небезпеки за 2009 рік (т.3 а.с. 61-64); Актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкту від 21-22.04.2010 із зазначенням реквізитів накладних - вимог щодо передачі АКБ до НОДХ Іловайськ (т.3 а.с. 66); Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 12.02.2010 (т.3. а.с. 71).

Крім того, при ухваленні постанови судом враховується, що тепловоз серії 2ТЕ116 №845 виключений з інвентарю згідно з актом від 08.05.2012 (т.4 а.с. 114-116). При цьому у довідці про отримання коштів від списання зазначеного тепловоза від 17.04.2012 (т.4 а.с. 118), яка разом з цим актом подавалася для розгляду питання про списання тепловоза (т.4 а.с. 117), визначений обсяг брухту кольорових металів, який не містить свинцю (або свинцевосурм'янистого сплаву), з якого виконана АКБ.

З цього слідує, що при розрахунку кількості металобрухту позивач враховував відсутність АКБ на момент розбирання тепловоза.

У Акті ревізії відображено, що законність списання тепловозу була предметом ревізії (т.1 а.с. 174). Втім, порушень Методики розрахунку утворення брухту чорних та кольорових металів при списанні тягового та моторвагонного рухомого складу (затверджена наказом Укрзалізниці №464-Ц від 26.09.2007, т.4 а.с. 108-113) при визначенні обсягу металобрухту при списанні спірного тепловозу відповідачем не виявлено.

З урахуванням того, що очікуваний обсяг металобрухту не містить спірної АКБ, порушень при розрахунку цього обсягу відповідачем не виявлено, твердження останнього про нестачу внаслідок відсутності АКБ при розбиранні тепловозу є необґрунтованими.

Зважаючи на правомірність зберігання АКБ окремо від тепловоза (що вимагає її демонтажу), списання спірної АКБ, що підтверджується зібраними у справі доказами та наведені вище висновки, суд вважає, що твердження відповідача у Акті ревізії про нестачу АКБ на суму 7 201,37 грн. є неправомірними та необґрунтованими. Таке обумовлює задоволення позовних вимог про скасування п. 66 спірної Вимоги в частині цієї суми.

Що стосується залишку у сумі 42 1570,37 грн. частини оспорюваної нестачі, зазначеної у п. 66 спірної Вимоги судом встановлено наступне.

Відповідачем у Акті ревізії зазначено, що в Актах на списання основних засобів, в розрахунку результатів списання об'єкту, надходження від списання придатних вузлів, агрегатів та сировини (металобрухту) відображено Вагонним депо Донецьк в заниженому обсязі. Таке не відповідає Нормам виходу металобрухту та відходів чорних, кольорових металів металоємких вузлів і деталей пасажирських вагонів при переробці їх в металобрухт (ЦЛ-0068), затверджених наказом Укрзалізниці від 21.11.2007р. №547-Ц. В актах розбирання (демонтажу) об'єктів (вагонів) надходження кольорових металів також відсутнє (т.1 а.с. 176-177).

При списанні 8 пасажирських не купейних вагонів ЦМО на 1 гальмівно-вимірювального вагону згідно актів на списання надійшло брухту кольорових металів (міді) в загальній кількості 21 кг. У той самий час згідно з нормами ЦЛ-0068 надходження сировини мали складати: міді - 1 178,69 кг., алюмінію - 164,81 кг., латуні - 31,5 кг., сплаву алюмінію 1 838,24 кг.

У Акті ревізії також зазначено, що виходячи з рівня усереднених цін на брухт кольорових металів, рекомендованих для підвідомчих підрозділів Укрзалізниці при реалізації брухту (протокол № ЦЗ-І -15/49 засідання комісії Укрзалізниці з питань заготівлі та використання брухту чорних та кольорових металів від 09.01.2013) та Ідентифікації деяких партій брухту та відходів кольорових металів, рекомендованих Донецьким державним науково-дослідним та проектним інститутом кольорових металів (лист від 26.09,2012 №02-01-789), позивачем в порушення вимог пп. 1-10 табл. 7 стор. 69, пп.1.1 табл. 8 стор 73, пп.1-11 табл. 10 стор. 78 «Норм виходу металолому та відходів чорних, кольорових металів металоємких вузлів і деталей пасажирських вагонів при переробці їх в металолом» (ЦЛ-0068), затверджених наказом Укрзалізниці від 21.11.2007 № 547-Ц (надалі - норми ЦЛ-0068), не було оприбутковано за даними бухгалтерського обліку сировини у вигляді брухту кольорових металів на суму 42157,63 грн. (т.1 а.с. 178).

Позивач не погоджується з такими висновками, та зазначає, що при проведенні розрахунків кількості металобрухту враховувався демонтаж обладнання для подальшого використання при ремонті пасажирських вагонів, який мав місце раніш. Тобто причиною виникнення невідповідності між кількістю брухту кольорових металів за розрахунком згідно з нормами виходу ЦЛ-0068 та згідно з розрахунками позивача є врахування позивачем фактичного демонтажу обладнання вагонів для його подальшого використання (т.1 а.с. 57).

Факт демонтажу у 2008 році обладнання, що містить кольорові метали, саме з 9-ти спірних вагонів позивач документально (вимогами М10 та М11) підтвердити не може через знищення документів за відповідний період, що підтверджується актом №01 від 10.01.2012 (т.1 а.с. 185-192). Наявні ж у позивача матеріальні звіти ФМУ 54 не містять деталізованої інформації про вагони, з яких було демонтоване обладнання.

Суд вважає, що позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з наданими актами №33 від 01.02.2009, №32 від 01.02.2009, №22 від 17.11.2008, №3 від 17.06.2008, №29 від 01.02.2009, №35 від 01.02.2009, №21 від 17.11.2008, №30 від 01.02.2009, №31 від 01.02.2009 позивачем були виключені з інвентарного парку пасажирські вагони не купейні та гальмівно-вимірювальний пасажирський вагон (т.1 а.с. 196-209).

Позивачем у 2009-2011 роках складені розрахунки утворення брухту металів при переробці вилучених з інвентарю зазначених вище пасажирських вагонів (т.2 а.с. 38-47). Як зазначено у них, підставою для їх виконання були норми ЦЛ-0068.

Згідно з актами розбирання (демонтажу), фактично при розбиранні вагонів утворився чорний металобрухт сталевий (т.2 а.с. 71-78), про що також зазначено у актах на списання основних засобів (т.2 а.с. 52-69).

Відповідачем під час ревізії не встановлена невідповідність фактично отриманого металобрухту складеним позивачем розрахункам його утворення. У Акті ревізії зазначено про невідповідність складених розрахунків утворення брухту металів нормам ЦЛ-0068, що призвело до заниження його розрахункових обсягів, та відповідно, недоодержання брухту при розбиранні. З урахуванням цього суд дійшов висновку про причину виникнення спору - різне тлумачення норм ЦЛ-0068 за відсутності доказів демонтажу обладнання зі спірних вагонів.

Матеріали справи містять витяг з норм ЦЛ-0068, згідно з пояснювальною запискою до яких усі зняті з вагона деталі та вузли підлягають дефекації з розподілом їх на придатні для використання без ремонту; такі, що підлягають ремонту; такі, що не придатні для подальшого використання і ремонту.

До металобрухту належать непридатні для подальшого використання вироби або частини виробів, які втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу або мають невиправний брак.

При розробці пасажирських вагонів в металобрухт з них, в першу чергу, повинні бути зняті всі деталі та вузли, придатні до подальшого використання при ремонті вагонів зі складанням опису (т.1 а.с. 216).

Суд звертає увагу на те, що згідно з тією самою пояснювальною запискою демонтаж та розбирання пасажирських вагонів проводиться після затвердження Укрзалізницею актів ВУ-10П про виключення вагонів з інвентаря, отримання дозволу від Укрзалізниці на списання та отримання від начальника відділу статистичного обліку і звітності телеграми про зняття з обліку вказаних вагонів.

Таке відповідає п. 3.8 Порядку розгляду звернень щодо розпорядження майном залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, затвердженого наказом Укрзалізниці №535-24 від 20.09.2011, згідно з яким підприємства не можуть здійснювати демонтаж та розбирання майна (основних засобів) до отримання дозволу на його списання, крім випадків, які потребують термінового проведення таких дій з метою недопущення аварії та усунення пошкоджень, що заподіяні внаслідок аварії, стихійного лиха з обов'язковим оформленням відповідних документів (акти, технічні висновки, тощо) (т.1 а.с.154).

Порядком списання об'єктів державної власності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 1314 (п. 21) також встановлено, що розбирання та демонтаж майна, що пропонується до списання, проводиться тільки після прийняття відповідним суб'єктом управління рішення про надання згоди (згідно з цим Порядком) на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха).

З наведеного слідує, що демонтаж деталей та вузлів, придатних до подальшого використання при ремонті вагонів, відбувається при розбиранні вагонів, яке у свою чергу вимагає одержання дозволу Укрзалізниці на списання.

Саме після цього можливо починати процедуру демонтажу та розбирання, від якої спочатку надходять придатні до подальшого використання вузли та деталі, а потім - непридатні, які підлягають здачі в металобрухт. Тобто демонтаж придатних для подальшого використання деталей є складовою частиною процедури розбирання, за результатами якої у подальшому утворюється металобрухт. Одержані від демонтажу деталі та вузли відображаються у актах на списання основних засобів у розділі «розрахунок результатів списання об'єкту» (т.2 а.с. 52-69).

Демонтаж позивачем деталей, придатних для подальшого ремонту, до одержання дозволу Укрзалізниці на списання є порушенням п. 3.8 Порядку розгляду звернень щодо розпорядження майном залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, який затверджений наказом Укрзалізниці №535-24 від 20.09.2011, п. 21 Порядку списання об'єктів державної власності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 1314.

Внаслідок цього процедура розбирання безпідставно була розірвана у часі, що призвело до спотворення результатів розбирання вагонів, у тому числі розрахунку кількості металобрухту.

Враховуючи протиправність передчасного демонтажу придатних для подальшого використання деталей та вузлів, відсутність доказів його здійснення (зокрема описів деталей та вузлів, що були демонтовані; відсутність записів у актах на списання основних засобів), незалежно від причин такий демонтаж не може бути підставою для висновку про обґрунтованість зменшення очікуваного обсягу металобрухту.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на знищення доказів демонтажу за строком зберігання у зв'язку з тим, що відповідні документи були складені у 2008 році, коли придатні для подальшого використання деталі були демонтовані. Як вже зазначалося, такий демонтаж знаходиться поза межами правового поля (здійснений не у процедурі розбирання після одержання дозволу на списання, є протиправним), а тому не може мати правових наслідків та враховуватися при розрахунку кількості металобрухту.

Таким чином судом не встановлено факту демонтажу деталей та вузлів спірних вагонів, який відповідав би пояснювальній записці до норм ЦЛ-0068, п. 3.8 Порядку розгляду звернень щодо розпорядження майном залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, який затверджений наказом Укрзалізниці №535-24 від 20.09.2011, п. 21 Порядку списання об'єктів державної власності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 1314. У зв'язку з цим вагу відсутніх деталей та вузлів не можливо врахувати при визначенні обсягів металобрухту кольорових металів у процедурі розбирання.

Демонтаж позивачем вказаних деталей у 2008 році не може бути прийнятий до уваги, оскільки по-перше, відсутні докази такого демонтажу, та по-друге, він не відповідає положенням вказаного вище законодавства. Правомірність знищення документів щодо демонтажу за 2008 рік не робить правомірним такий демонтаж та не дозволяє посилатися на нього в підтвердження законності визначення кількості спірного металобрухту.

За таких підстав позивачем не спростовані висновки відповідача щодо заниження обсягу металобрухту у порівнянні з нормами ЦЛ-0068, що призвело до нестачі брухту кольорових металів на суму 42157,63 грн. Таке обумовлює відмову у задоволенні вимог про скасування п.66 вимоги від 09.04.2013р. у частині цієї суми.

Судові витрати у відповідності до ст.. 94 КАС України підлягають розподілу при вирішенні справи №805/6291/13-а.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 69-71, 86, 87, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов державного підприємства «Донецька залізниця» до державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 66 вимоги державної фінансової інспекції в Донецькій області від 09.04.2013р. №05-05.1-10-14/3915 у частині нестачі на суму 55 729,97грн., за порушеннями, викладеними по структурним одиницям залізниці: локомотивне депо Красноармійськ - 7 201,37 грн., вагонне депо Донецьк - 42 157,63 грн., служба матеріально-технічного забезпечення - 6 370,97 грн. задовольнити частково.

Скасувати пункт 66 вимоги державної фінансової інспекції в Донецькій області від 09.04.2013р. №05-05.1-10-14/3915 у частині нестачі на суму 7 201,37 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 19 листопада 2013р. Постанова складена у повному обсязі 25 листопада 2013р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.