Постанова № 35583316, 21.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р. Справа №805/12024/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 година 40 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Тимохіної Я.Ю.,

за участю позивача : ОСОБА_1

представників сторін:

позивача - ОСОБА_2;

відповідача - Сергієнко А.І., Осьмачко Н.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення №0001211742 від 16.07.2012 року,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з аідміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення №0001211742 від 16.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб, щодо сплати фізичними особами за результатами річного декларування на суму 4972,27 грн., у тому числі 3977,82 грн. за основним платежем та 994,45 грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з посиланням на акт перевірки від 31.05.2012 року, висновки якого не відповідає дійсності, а сам акт не відповідає вимогам податкового законодавства. Так, в ньому не вказано на підставі яких саме даних і господарських операцій, первинних бухгалтерських документів, відповідачем зроблено висновок про заниження оподаткованого доходу (чистого доходу) за 2011 рік на суму 26518,83 грн. Вказує, що під час перевірки надав посадовим особам відповідача усі необхідні первинні бухгалтерські документи. В акті не вказано конкретних реквізитів, використаних під час проведення перевірки документів. До акту не надано відповідного розрахунку.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідачем вказано в акті (п. 1.12) про використання суцільним порядком документів за спірний період. Вказує на те, що перевірки проводилась з відома та в присутності позивача. Зазначає, що з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, позивачем під час проведення перевірки було надано не всі первинні документи. З врахуванням наданих суду документів відповідач зазначає про те, що сума заниження позивачем оподаткованого доходу за 2011 рік є ще більшою ніж вказана в акті.

Повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі наказів № 100 від 23.04.2012 року, № 163 від 17.05.2012 року та п. 77.2, п. 77.4 ст.77 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у період з 03.05.2012 року по 24.05.2012 року було проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 863/1742/НОМЕР_1 від 31.05.2012 року (далі - акт) (а.с. 12-25).

Перелік документів, що був використаний відповідачем під час проведення перевірки вказано у п. 1.12 акту.

Відповідно до вказаного акту, посадовими особами відповідача встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у частині заниження податкового зобов'язання по ПДВ за серпень 2009 року, листопад 2009 року, за 2-ий квартал 2010 року, за 4-й квартал 2010 року у сумі 7975,00 грн. та п. 177.2, п. 177.1 ст. 177 ПК України у частині заниження оподаткованого доходу за 2011 рік у сумі 26518,83 грн.

За результатами перевірки, на підставі акта, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька (правонаступником якої є відповідач) були винесено податкове повідомлення-рішення № 0001211742 від 16.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 4972,27 грн. (3977,82 грн. за основним платежем та 994,45 грн. штрафу) (а.с. 26).

Відповідно до наданих податкової декларації позивача про майновий стан і доходи за 2011 рік № 52921 від 06.02.2012 року та розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності (а.с. 48-52), позивачем задекларовано суму загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження господарської діяльності та суму загального річного оподаткованого доходу в розмірі 352353,33 грн.

На вимогу суду позивачем були надано всі наявні у позивача первинні документи, які підтверджують доходи позивача у 2011 році (видаткові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки про надходження коштів на рахунок позивача).

Крім цього позивачем було надано оборотні відомості рахунки 311 "поточні рахунки в національній валюті", 3612 "розрахунки з вітчизняними покупцями за послуги" та 3611 "розрахунки з вітчизняними покупцями за товари".

До позовної заяви позивачем додано копію книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність за 2011 рік (далі- книга обліку) (а.с. 27-47).

Сторонами не заперечується, що у спірний період позивач знаходився на загальній системі оподаткування та був платником податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За даними позивача, вказаними в книзі обліку та декларацію про майновий стан і доходи валовий дохід вказано в сумі 352 353,33 грн.

Дослідивши надані позивачем первинні документи, суд встановив наступні обставини.

Сума коштів, що надійшла на розрахунковий рахунок платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2011 року становить 452 944,04 грн. (ПДВ - 75 490,67 грн.).

Крім цього, відповідачем надано суду відомості Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ГУ Міндоходів про суми виплачених доходів за 2011 рік, відповідно до яких, позивачем, зокрема, було отримано дохід в сумі 2736,22 грн. (ПДВ - 456,04 грн.) від ТОВ "Трісель".

Таким чином загальна сума надходжень коштів позивачу за 2011 рік склала 455 680,26 грн., у тому числі ПДВ - 75 946,71 грн.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що сума валового доходу позивача за 2011 рік становить 379 733,55 грн.

Сторонами не заперечуються задекларовані позивачем витрати, пов'язані з господарською діяльністю у 2011 році в сумі 340 186,95 грн.

Сумою оподаткованого доходу позивачем визначено 12 166,38 грн. (352 353,33 - 340 186, 95 грн.).

Проте на підставі дослідження наданих сторонами доказів судом встановлено, що сума оподаткованого доходу позивача за 2011 рік складає 39 546, 60 грн. (379 733,55 - 340 186,95).

Отже, за підсумками 2011 року платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 було занижено суму оподаткованого доходу на суму 27 380,22 грн.

Відповідач в акті суму заниження оподаткованого доходу позивача вказав в розмірі 26 518,83 грн.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (проведення перевірки та виявлення порушень), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пункт 85.2 ст. 85 ПК України встановлює, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач мав право збільшити суму зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб у розмірі ще більшому ніж вказаний у спірному податковому повідомленні-рішенні, а позивач не скористався своїм правом відповідно до п. 44.6 та 44.7 ст. 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ та не надав документи до перевірки в повному обсязі.

Щодо посилань позивача на те, що фактично відповідачем було проведено невиїзну перевірку, як на підставу протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, то вони судом не приймаються з таких причин.

Хоча відповідачем і зазначено про проведення документальної планової виїїзної перевірки, фактично відповідачем було проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача, що підтверджується зазначенням в акті перевірки про те, що перевірка первинних документів була проведена в приміщенні ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька.

Проте в тому ж акті вказано (та не заперечується позивачем) про те, що перевірку проведено з відома та в присутності позивача.

Відповідно до п. 77.14 ст. 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Сторонами не заперечується та підтверджено матеріалами справи, що позивач отримав 23.04.2012 року відповідне повідомленням про проведення перевірки отримав під розписку.

Таким чином, відповідачем дотримано порядку повідомлення платника податку про проведення документальної планової перевірки.

Враховуючи викладене, за наявності факту заниження позивачем розміру оподаткованого доходу, податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 44, 54, 58, 85, 174, 177 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення №0001211742 від 16.07.2012 року - відмовити повністю.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 21 листопада 2013 року.

Постанову складено у повному обсязі 26 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.