Ухвала суду № 35583294, 26.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"26" листопада 2013 р. Справа № 817/3027/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" вересня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Новітех-Захід" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Новітех-Захід" з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 24.04.2013 року №0001702342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3429,00 грн., з яких: 2286,00 грн. - за основним платежем; 1143,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 24.04.2013 року №0001712342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1884,00 грн., з яких: 1256,00 грн. - за основним платежем; 628,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що висновки податкового органу є безпідставними, оскільки операції з придбання товарів мали реальний характер, що підтверджується належними документами, які було надано посадовим особам органу державної податкової служби під час перевірки, належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, тому податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість визначені правильно.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області:

- від 24.04.2013 року №0001702342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3429,00 грн., з яких: 2286,00 грн. - за основним платежем; 1143,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 24.04.2013 року №0001712342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1884,00 грн., з яких: 1256,00 грн. - за основним платежем; 628,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача Приватного підприємства "Новітех-Захід" сплачений судовий збір у сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 коп..

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Новітех-Захід" є юридичною особою, зареєстровано 06.09.2010 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради Рівненської області і як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби з 07.09.2010 року та зареєстроване як платник податку на додану вартість з 29.09.2010 року (свідоцтво №100303215).

Основними видами діяльності позивача є оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля електронними компонентами та устаткуванням, інші види оптової торгівлі.

У квітні 2013 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Рівному від 10.04.2013 року №382, посадовою особою податкової служби проведено виїзну позапланову перевірку Приватного підприємства "Новітех-Захід" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2012 року (акт перевірки №210/22-200/37246112 від 10.04.2013 року).

За результатами перевірки позивача Державною податковою інспекцією у м. Рівному прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 24.04.2013 року №0001702342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3429,00 грн., з яких: 2286,00 грн. - за основним платежем; 1143,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 24.04.2013 року №0001712342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1884,00 грн., з яких: 1256,00 грн. - за основним платежем; 628,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження. За результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями вищестоящого податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

В пункті 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до пункту 138.4. статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В силу підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як встановлено судом, у серпні 2012 року на підставі усної домовленості позивач придбавав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс" електротовари, а саме: АВВГ 4х4, вимикачі внутр. 1 кл., вимикачі кінцеві ВК 300, вимикачі кінцеві ВУ 250М, вставки плавки ВП1-1-2А, діоди В200-8, діоди Д122-40х-14, діоди Д161-200-8, ізострічки лавсан, кнопки КУ-91 РВ, кнопки КУ-93 РВ, котушки до КТ 6032 380В, лампи 75 Вт Е27, патрони карболітові Е27, ПВС 2х0,75, пости ПКЕ 222/2, пускачі магнітні ПАЄ-412 220В, пускачі магнітні ПМЕ 124 380В, реле ВС33-1 220В 60с, реле РВП-72М-3222 220В, реле тиску Д220А-13 на загальну суму 13063,50 грн., в тому числі ПДВ 2177,25 грн.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції оформлена видаткова накладна №ПЛ-126 від 03.08.2012 року на суму 13063,50 грн., в тому числі ПДВ 2177,25 грн., яка підписана представниками покупця та продавця.

Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс" на підставі рахунку-фактури від 03.08.2012 року №ПЛ-27. Згідно з платіжним дорученням від 06.08.2012 року №947 в оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок контрагента грошові кошти у сумі 13063,50 грн., у тому числі й суму податку на додану вартість у складі ціни придбання товару - 2177,25 грн., що відображено у акті перевірки позивача.

Сплата суми податку на додану вартість у складі ціни товарів за вказаною господарською операцією підтверджується наданою позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс" податковою накладною №11 від 03.08.2012 року на загальну суму 13063,50 грн., в тому числі ПДВ 2177,25 грн..

Зазначена податкова накладна відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зауваження щодо її форми та змісту у акті перевірки відсутні.

Доставку відповідних товарів здійснювали контрагенти тому у позивача відсутні документи по транспортуванню товару.

Позивачем також суду надані документи, підтверджуючі подальшу реалізацію товарів, придбаних у ТОВ "Імперіум Плюс", а саме, ПП "Дизайн", ТОВ "Велсон", Малому підприємству з обмеженою відповідальністю "Квант", ТОВ "Укртрансрейл", Житлово-комунальному підприємству "Покровське", ПАТ "Рівнеголовпостач", ДП "Клеванське лісове господарство", ДП "Дубровицьке лісове господарство", ТОВ "Єврогранула", ТОВ фірмі "Агрохімпак": видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Реалізацію електротоварів здійснено за ціною більшою за ціну придбання, що передбачає очевидний економічний сенс господарських операцій у вигляді отримання прибутку.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджуються факти надання позивачу товарів, оплата їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковою накладною, що підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції з придбання товару у контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс", яка стала підставою для формування позивачем складу операційних витрат.

За таких обставин, твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів (безтоварність господарської операції) в суді було спростовано.

Суд не прийняв до уваги посилання податкового органу на акт перевірки від 15.03.2013 року №522/22-2/37643014 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, як підставу для визнання господарської операції з позивачем фіктивною, оскільки при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, то відповідно до ст.61 Конституції України, так як юридична відповідальність має індивідуальний характер то негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо такого порушника.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов вірного висновки про відсутність порушень вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, як допущених Приватним підприємством "Новітех-Захід", (а саме: заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року на суму 2286,00 грн.), а також - вимог пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, (заниження податку на додану вартість за серпень 2012 року в сумі 1256,00 грн.).

Колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" вересня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Новітех-Захід" вул.Є.Коновальця,32, кв. 57,м.Рівне,33016

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023