Ухвала суду № 35583069, 26.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Фещук А.В.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"26" листопада 2013 р. Справа № 806/6012/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" жовтня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" до Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" звернулось до суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000841503 від 19.08.2013 року про відмову товариству в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року в сумі розміром 830000 грн..

Позов обгрунтували тим, що оскаржуване рішення прийняте контролюючим органом у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до відмови товариству в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року в сумі розміром 830000 грн..

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000841503 від 19.08.2013 р..

Відшкодовано з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 (нуль) коп.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що працівниками Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" з питань правомірності нарахування підприємству від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за травень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №333/153/35976986 від 12.08.2013 року.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000841503 від 19.08.2013 року, яким підприємству відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року у сумі розміром 830000 грн..

Судом встановлено, що фактичною підставою для відмови позивачеві контролюючим органом у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року у сумі розміром 830000 грн., стало порушення вимог п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до акту перевірки податкового кредиту, порушення виникло у зв'язку з тим, що податковий кредит як від'ємне значення по операціям пов'язаних з будівництвом м'ясопереробного цеху за адресою: м.Бердичів, вул.Білопільська, 131 складається з сум податків у зв'язку з проведенням будівельно-монтажних робіт, придбання будівельних матеріалів, необоротних активів та здійснення попередніх оплат постачальникам товарів (робіт, послуг) по будівництву м'ясопереробного цеху, який не обліковується на бухгалтерському рахунку 10 "Основні засоби", не введений в експлуатацію та не використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п. 14.1.18. ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 п. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є платником податку на додану вартість з 2008 року, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість №100268045 від 12.02.2010року.

Факт наявності у Позивача статусу платника ПДВ більше 12 місяців та наявність обсягів оподаткованих операцій у попередньому звітному періоді (квітні 2013 року) значно більше заявленої суми бюджетного відшкодування, відповідно до п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України, надає підприємству повне право на заявлене бюджетне відшкодування.

Згідно з підпунктом "а" п. 200.4 ст.200 ПК якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів /послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Аналізуючи зазначені норми ПК суд виходив з того, що при здійсненні розрахунку суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, враховується як сплачений, так і нарахований податок на додану вартість.

Таким чином, відповідно до зазначених норм законодавства від'ємна різниця між податковими зобов'язаннями платника (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) за певних умов підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету.

Відповідно до п.п.200.6-200.11 ст.200 ПК платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами діяльності у травні 2013 року та згідно декларації за травень 2013 року "Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" заявило до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення в розмірі 830000 грн..

Суд вірно виходив з того, що включення до бюджетного відшкодування суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 ПК, яка має від'ємне значення, є правом платника, а не його обов'язком. Платник може включити до бюджетного відшкодування цю суму і в наступному звітному періоді, а винесення спірного рішення податковим органом позбавляє його такого права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" листопада 2013 р.

Роздруковано та надіслано: (рек. з пов. про вруч.)

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" вул.Білопільська,131,м.Бердичів,Житомирська область,13300

3- відповідачу Бердичівська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Б.Хмельницького,24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13312