Рішення № 35580351, 30.09.2013, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа №480/1210/13-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Карікової Л.В.

при секретарі Кописєвої О.Л.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши 30 вересня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про визнання правочину недійсним та повернення коштів,

В с т а н о в и в :

У травні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Миколаївський районний суд Миколаївської області до Приватного підприємства «Грандфінресурс» ( далі ПП «Грандфінресурс») про визнання правочину недійсним та повернення коштів.

Свої повні вимоги позивач обґрунтував тим, що 15 березня 2012 року між ним та ПП «Грандфінресурс» було укладено договір №206693 про надання послуг, за умовами якого відповідач зобов'язався вчинити від його імені та за його рахунок певні дії (надати послуги), спрямовані на придбання товару (чи отримання відповідної суми в позику), зазначеного в додатку № 1 до цього договору, на умовах діяльності програми «Альянс України», що міститься в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. На виконання вказаного договору позивач сплатив відповідачу одноразовий комісійний внесок в сумі 3 500 грн. У подальшому сплатив 12 щомісячних платежів - 6 250 грн. 20 коп. та 12 адміністративних платежів 1 980 грн., а всього 11 730 грн. 20 коп.

Посилаючись на те, що вказаний договір не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон), оскільки містить несправедливі умови договору стосовно розподілу коштів, що залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення, процедура прийняття рішення про передачу товару є непрозорою, а інформація про результати проведених конкурсів та осіб, які отримали право на товар, є конфіденційною й не може бути перевірена позивачем, та вимогам ст. 19 Закону, що забороняє нечесну підприємницьку практику, яка вводить споживача в оману, зокрема, таку, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем і відсутність у відповідача ліцензії на надані фінансові послуги, позивач просив визнати недійсним з моменту укладення зазначений договір й стягнути з ПП «Грандфінресурс» на його користь 11 730 грн. 20 коп., сплачених ним на рахунок відповідача за нікчемним правочином.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, підтвердивши викладені в ньому обставини та просив його задовольнити.

Представник відповідача ПП «Грандфінресурс» в судові засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд ухвалив розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів в заочному порядку.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у справі докази суд, установив такі факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 15 березня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та ПП «Грандфінресурс» було укладено договір №206693 про надання послуг, за умовами якого відповідач зобов'язався вчинити від його імені та за його рахунок певні дії (надати послуги), спрямовані на придбання товару (чи отримання відповідної суми в позику), зазначеного в додатку № 1 до цього договору, на умовах діяльності програми «Альянс України», що міститься в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. На виконання вказаного договору позивач сплатив відповідачу одноразовий комісійний внесок в сумі 3 500 грн. У подальшому сплатив 12 щомісячних платежів - 6 250 грн. 20 коп. та 12 адміністративних платежів 1 980 грн., а всього 11 730 грн. 20 коп.

Відповідно до умов договору №№206693 від 15 березня 2012 року ПП «Грандфінресурс» (далі - адміністратор), за згодою ОСОБА_1 (далі - учасник), зобов'язується вчинити від його імені та за його рахунок певні дії (надання послуг), спрямовані на придбання товару (чи отримання відповідної суми в позику), які зазначені в додатку № 2 до договору, на умовах діяльності програми «Альянс України», яка відповідно міститься в додатку № 2. Зокрема, адміністратор зобов'язався сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, проводити заходи по розподілу коштів, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму в позику, надавати інші послуги та вчинити інші правочини, погоджені сторонами, у порядку та в строки, передбачені договором і додатками до нього.

Згідно зі ст. 2 цього договору учасник зобов'язується: одноразово сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання сторонами даного договору та адміністративний платіж, якій сплачується не пізніше 15 банківських днів з моменту отримання дозволу; своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми в позику, та адміністративні витрати, що є сплатою за послуги адміністратора з організації діяльності програми; належним чином дотримуватися всіх умов договору та додатків до нього; після отримання дозволу підписати Додаток №3 до договору з метою визначення заборгованості, виду забезпечення виконання своїх платіжних зобов`язань; укласти договір позики; укласти договори страхування об'єкта застави (іпотеки) із страховою компанією, яку рекомендує Адміністратор.

На виконання умов договору позивач ОСОБА_1 сплатив відповідачу -ПП «Грандфінресурс» 11 730 грн. 20 коп.

Свої зобов`язання за договором відповідач не виконав.

Крім того, з умов договору вбачається, що вказаний договір не містить строків та термінів отримання учасниками безвідсоткової позики, не передбачає будь-яких гарантій відповідальності ПП «Грандфінресурс» за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником безвідсоткової позики навіть у разі повної оплати загальних внесків.

Отже, умови спірного договору є несправедливими та непрозорими, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків на шкоду споживачеві і ПП «Грандфінресурс» здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки групи з придбання товарів формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів підприємства, а розподіл коштів між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 6 та 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

За положеннями ч. 1, п. 7 ч.3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються, як такі, що вводить в оману: утворення, експлуатація або спричинення розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки позивач сплачував кошти за можливість одержання права на отримання безвідсоткової позики, а ПП «Грандфінресурс» без залучення власних коштів формувало Фонд учасників, за рахунок коштів яких здійснювалось надання безвідсоткової позики одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників, залучених до умов діяльності програми «Альянс України», то спірний договір є таким, що вводить а оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд України у своїй Постанові від 23 травня 2012 року. Зазначена Постанова прийнята з підстав передбачених п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України, а тому висновки викладені в ній є обов'язковими для всіх судів України (ч.2 ст. 214, ч.1 ст.360-7 ЦПК України).

Як роз'яснено у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Отже, спірний правочин є таким, що здійснений з використанням нечесної підприємницької діяльності і його недійсність прямо встановлена законом (ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів»), тобто він є нікчемним. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог позивача в частині визнання недійсним укладеного з відповідачем договору №206693 від 15.042012 року слід відмовити, обмежившись тільки констатацією цього факту.

Згідно ч. 1, 5 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

За таких обставин ПП «Грандфінресурс» зобов'язане повернути позивачу всі грошові кошти, отримані ним за даним нікчемним правочином, загальна сума яких становить 11 730 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивач за законом був звільнений від сплати судового збору як споживач, однак сплатив сум судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп., то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.

На підставі ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», суд керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208-218, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про визнання правочину недійсним та повернення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» ( 01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ярославів Вал, 13/2Б, офіс 3, п/р 26000962497574 в ПАО 2ПУМБ» м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 31469012) на користь ОСОБА_1 кошти загальною сумою 11 730 грн. 20 коп. (одинадцять тисяч сімсот тридцять грн. двадцять коп.) як незаконно отримані за наслідками укладання договору №206693 від 15 березня 2012 року.

В решті заявлених позовних вимог позивачу ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» ( 01054,м. Київ, Шевченківський район, вул.. Ярославів Вал, 13/2Б, офіс 3, п/р 26000962497574 в ПАО 2ПУМБ» м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 31469012) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви відповідачем про перегляд заочного рішення, або позивачем - апеляційної скарги.

Суддя Л.В.Карікова

30.09.2013