Постанова № 35578099, 07.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року о/об 12 год. 09 хв. Справа № 808/7405/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шаповаловій К.І., розглянувши у м.Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А3840

про визнання права та стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1) до Військової частини А3840 (надалі - відповідач або в/ч А3840), в якому позивач просить суд: визнати за позивачем право на отримання грошової компенсації замість належного до видачі позивачу речового майна та стягнути з військової частини А3840 м.Мелітополь Запорізької області на його користь суму грошової компенсації замість не отриманого речового майна у розмірі 7431 грн. 87 коп.

В адміністративному позові позивачем зазначено, що він проходив військову службу у в/ч А3840 м.Мелітополь Запорізької області, в якій знаходився на фінансовому та речовому забезпеченні. Наказом командувача Повітряних сил ЗС України №182 від 27.04.2013 позивач звільнений в запас згідно п.«в» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за віком). Наказом №158 від 23.08.2013 - виключений зі списків особового складу військової частини. Разом із тим, у порушення державних гарантій захисту прав військовослужбовців, передбачених нормами чинного законодавства, військовою частиною так і не виплачено позивачу грошової компенсації за речове майно, не отримане ним за час проходження служби.

07.10.2013 позивачем подано до суду Заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач, з підстав, аналогічних викладеним у позові, просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати і виплатити грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у сумі 7431 грн. 87 коп.; зобов'язати відповідача нарахувати належну грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у сумі 7431 грн. 87 коп.; стягнути з військової частини А3840 м.Мелітополь Запорізької області грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у сумі 7431 грн. 87 коп.

Позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження на підставі документів, наявних у справі.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що в/ч А3840 визнає позовні вимоги ОСОБА_1 частково, оскільки позивач має право на отримання грошової компенсації замість не отриманого речового майна на суму 519 грн. 84 коп. - як компенсацію до 11.03.2000, з 11.03.2000 - на суму 6912 грн. 03 коп. у речовому еквіваленті; всього на загальну суму 7431 грн. 87 коп. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про деякі заходи для економії бюджетних коштів» припинено дію ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у частині виплати грошової компенсації за речове майно.

Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, позов визнає частково.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши та дослідивши матеріли справи, судом з'ясовано наступне.

Судом досліджено Витяг з послужного списку особової справи майора ОСОБА_1, згідно якого він призваний на військову службу 05.08.1980 Козятинським РВК Вінницької області, з 30.11.1994 проходив військову службу у військовій частині А3840 м.Мелітополь Запорізької області.

Відповідно до п.«в» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (в редакції, чинній на день звільнення позивача), контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби: в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Як зазначено у п.14 параграфа 3 Наказу Командувача Повітряних сил Збройних сил України (по особовому складу) №182 від 27.04.2013, майора ОСОБА_1, начальника авіаційно-технічної служби озброєння звільнено у запас з правом носіння військової форми одягу, відповідно до п.«в» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за віком).

Наказом Командира військової частини А3840 /по стройовій частині/ №158 від 23.08.2013 майора ОСОБА_1 з 23.08.2013 виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлено для постановки на військовий облік до Мелітопольсько-Веселівського ОРВК Запорізької області.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.27 постанови Кабінету Міністрів України №1444 від 28.10.2004 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Військовослужбовці, які перебувають у запасі або відставці та мають право на носіння військової форми одягу, купують її за рахунок власних коштів (п.23 постанови Кабінету Міністрів України №1444 від 28.10.2004 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»).

Як зазначено у п.242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого 10.12.2008 Указом Президента України №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. (…) Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

З метою отримання грошової компенсації позивач звернувся з запитом до в/ч А3840 від 05.09.2013, на який 09.09.2013 Командиром військової частини А3840 Мимриковим Д.В. надано відповідь (вих.№434/ФС від 09.09.2013) з відмовою у здійсненні грошової компенсації та неможливості у забезпеченні речовим майном.

Вказана позивачем сума грошової компенсації підтверджується Довідкою на одержання грошової компенсації замість речового майна і перелік предметів, які підлягають до видачі №266М від 02.06.2013.

У Довідці №440 від 01.10.2013 зазначено про неможливість видати ОСОБА_1 речове майно згідно його антропометричних даних через відсутність розмірів на речовому складі в/ч А3840.

У п.2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» №1459-III від 17.02.2000 зазначено, що з метою економії бюджетних коштів Верховна Рада України постановляє призупинити дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України, 1992р., №15, ст.190) в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців), а також дію абзацу першого частини першої статті 14 зазначеного Закону в частині забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей безоплатного проїзду у відпустку.

Статтю 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено у новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 за №328-V.

Таким чином, втратила чинність призупинена редакція ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи вище зазначене, суд вважає, що позивачем доведено право на отримання грошової компенсації замість належного до видачі йому речового майна у сумі 7431 грн. 87 коп.

Також, ОСОБА_1 у позові просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати і виплатити грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у сумі 7431 грн. 87 коп.; зобов'язати Відповідача нарахувати належну грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у сумі 7431 грн. 87 коп.

У п.3.1.12 «Порядку відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час», затвердженого 31.01.2006 наказом Міністерства оборони України №45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2006 за №125/11999, зазначено, що грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі (додаток 4), яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів. Перелік предметів із визначенням заготівельної вартості на початку кожного року Департамент постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України надає до Центрального управління речового забезпечення.

Позивачу була видана Довідка на одержання грошової компенсації замість речового майна і перелік предметів, які підлягають до видачі №266М від 02.06.2013, в якій зазначено належне позивачу до видачі речове майно та його вартість.

Отже, дії щодо виконання п.3.1.12 «Порядку відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час», затвердженого наказом Міністерства оборони України №45 від 31.01.2006 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1444», відповідачем - виконані.

Звідси, відсутніми є правові підстави визнавати протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати і виплатити грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у сумі 7431 грн. 87 коп. та зобов'язати відповідача нарахувати належну грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у сумі 7431 грн. 87 коп.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2 КАС України).

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.16 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і проходять службу у військовому резерві, - за подання позовів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку.

Керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А3840 (72307, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Гвардійська, п/в 7, ідентифікаційний код 22990428) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у сумі 7431 грн. 87 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 07.10.2013.

Суддя О.О. Прасов