Ухвала суду № 35576664, 14.11.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:124/3282/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Гулевич Ю.Г. № провадження:22-ц/190/6417/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Дралла І.Г., суддів:Білоусової В.В., Іващенко В.В., при секретарі:Щегловій Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, третя особа - Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради АР Крим, про визнання договору міни недійсним, переведення прав покупця, покладення зобов'язання відновити зруйновану частку домоволодіння, припинення права користування шляхом зняття з реєстрації та виселення, за апеляційною скаргою громадської організації «Кримське правозахисне об'єднання АРК'АДАШ» в особі Голови правління Фарікова Айзера Джемаладиновича в інтересах ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 4 липня 2013 року, за апеляційними скаргами ОСОБА_7та та її представника ОСОБА_14 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 4 липня 2013 року та на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24 травня 2013 року , -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 як правонаступника ОСОБА_15, третя особа Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради АР Крим, про визнання договору міни недійсним, переведення прав покупця, покладення зобов'язання відновити зруйновану частку домоволодіння, припинення права користування часткою домоволодіння шляхом зняття з реєстрації та виселення.

Вимоги мотивовані тим, що 30 жовтня 2008 року ОСОБА_7, яка проживала як квартирант у частині домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5, повідомила, що тепер вона є власником 47/100 часток вказаного домоволодіння, які раніше належали ОСОБА_15 Він неодноразово висловлював намір купити 47/100 часток домоволодіння, оскільки з 17 грудня 2001 року є власником 53/100 часток цього домоволодіння. Проте ОСОБА_7 та ОСОБА_15 уклали договір міни вказаної частини домоволодіння та квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_7 на праві власності, чим порушили переважне право позивача на купівлю частки у праві спільної часткової власності. З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_6 остаточно просив визнати договір міни недійсним, у зв'язку з порушенням його переважного права купівлі частки у домоволодінні та перевести на нього права покупця 47/100 спірного домоволодіння, які раніше належали ОСОБА_15 та придбані ОСОБА_7 за договором міни. Також просив припинити право користування відповідачів спірною часткою домоволодіння шляхом припинення їх реєстрації та виселення із домоволодіння за адресою, АДРЕСА_5, та зобов'язати відповідачку ОСОБА_7 відновити належну їй частку домоволодіння, яку вона зруйнували шляхом незаконної перебудови.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 24 травня 2013 року заборонено ОСОБА_7, що мешкає у будинку АДРЕСА_5 проведення будь-яких будівельних робіт у будинку АДРЕСА_5 до розгляду справи по суті.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 4 липня 2013 року позовні вимоги задоволені частково.

Визнано договір міни від 30 січня 2006 року укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_15 в частині купівлі-продажу частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 незаконним, у зв'язку з порушенням переважного права власника спільної часткової власності ОСОБА_6 Переведено права покупця 47/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5, що належало ОСОБА_15 та придбані ОСОБА_7 на ОСОБА_6 Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 435 гривень 54 копійки витрат на банківські послуги по внесенню коштів на депозит суду, 181 гривну 97 копійок витрат по сплаті судового збору, 30 гривень витрат по оплаті ІТЗ, 6 гривень витрат на банківські послуги по внесенню коштів по оплаті судового збору та ІТЗ.

В іншій частині вимоги залишені без задоволення.

Додатковим рішенням від 13 вересня 2013 року визнано право власності ОСОБА_6 на 47/100 частин домоволодіння АДРЕСА_5. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 в якості компенсації переведення прав покупця 20461 гривну, які зараховані на депозитний рахунок відповідно до квитанції від 1 березня 2010 року.

Не погодившись з вказаним рішенням суду Громадська організація «Кримське правозахисне об'єднання АРК'АДАШ» в особі Голови правління Фарікова А.Д. в інтересах ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог стосовно покладення зобов'язань відновити зруйновану частку домоволодіння, припинення права користування шляхом зняття з реєстрації та виселення ОСОБА_7 постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_14 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам. Зокрема апелянти посилаються на те, що договір міни відповідає чинному законодавству і правових підстав для визнання його недійсним немає.

Також ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_14 подали апеляційну скаргу на ухвалу суду від 24 травня 2013 року, в якій просять скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постановити у справі нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки правових підстав для забезпечення позову не було.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявлене клопотання є обґрунтованим та заснованим на вимогах закону, оскільки неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що 30 січня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_15 укладений договір міни, відповідно до якого сторони поміняли належні їм на праві приватної власності, ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_15 47/100 часток житлового будинку АДРЕСА_5. Відповідно до даного договору сторони визначили вартість квартири АДРЕСА_1 у сумі 8568 гривень, а вартість 47/100 часток житлового будинку АДРЕСА_5 в сумі 20461 гривень. Враховуючи ринкову вартість майна ОСОБА_7 здійснила доплату ОСОБА_15 в сумі 15 480 гривень. ОСОБА_6 є власником 53/100 часток у спільній частковій власності вищевказаного домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу частки будинку від 17 грудня 2001 року. Згідно ст. 716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не супереч суті зобов'язання. Відповідно до положень ст. 362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю, за ціною оголошеною для продажу та інших рівних умовах, крім випадків продажу з публічних торгів. Таким чином позивач має переважне право перед іншими особами на купівлю 47/100 часток житлового будинку АДРЕСА_5, однак вказані вимоги закону при укладенні договору міни від 30 січня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_15 не були дотримані та ОСОБА_15 не звертався до ОСОБА_6 з пропозицією купити належну йому частку домоволодіння. Враховуючи вимоги закону та обставини справи суд першої інстанції дійшов висновку, що є підстави для визнання договору міни від 30 січня 2006 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_15 в частині купівлі-продажу частки домоволодіння за вищевказаною адресою незаконним у зв'язку з порушенням переважного права власника спільної часткової власності ОСОБА_6 та перевести права покупця 47/100 часток домоволодіння за вищевказаною адресою на ОСОБА_6

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині покладення обов'язку на ОСОБА_7 відновити зруйновану нею частку домоволодіння за її рахунок, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог статті 60 ЦПК України позивачем не надано допустимих та достовірних доказів, що саме ОСОБА_7 була зруйнована частка домоволодіння та взагалі наявності руйнувань вказаного домоволодіння.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині припинення права користування шляхом зняття з реєстрації та виселення, суд першої інстанції виходив з того, що вони не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними та позивач не просив залучити у якості співвідповідача у справі Центральний районний відділ міста Сімферополя Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги Громадської організації «Кримське правозахисне об'єднання АРК'АДАШ» в особі Голови правління Фарікова А.Д. в інтересах ОСОБА_6, апеляційної скарги ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_14 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Так, доводи апеляційних скарг щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки цей довід є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права. Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано врахував всі обставини справи і дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом установлено, що 30 січня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_15 укладено договір міни, відповідно до якого ОСОБА_7 передала ОСОБА_15 на праві власності квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_15 передав ОСОБА_7 на праві власності 47/100 часток жилого будинку АДРЕСА_5. За умовами договору міни ОСОБА_7 доплатила ОСОБА_15 різницю у вартості об'єктів нерухомості у розмірі 15 480 гривень.

Згідно статті 716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до статті 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю, за ціною, оголошеною для продажу, та інших рівних умовах, крім випадків продажу з публічних торгів.

Таким чином на укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_15 договір міни поширюються правила договору купівлі-продажу і ОСОБА_15 був зобов'язаний попередити ОСОБА_6 про намір обміняти частку у будинку та про умови такого обміну, і запропонувати ОСОБА_6 купити частку будинку, що належить ОСОБА_16

Саме таких висновків дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 20 березня 2013 року в межах цієї справи скасовуючи попередні судові рішення.

Згідно ч.4 статті 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Оскільки ОСОБА_15 та ОСОБА_7 порушили переважне право ОСОБА_6 передбачене статтею 362 ЦК України на купівлю 47/100 часток спірного домоволодіння, що належало ОСОБА_15, суд першої інстанції обґрунтовано і з дотриманням вимог закону визнав договір міни незаконним і перевів права покупця на ОСОБА_6

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 та її представника про те, що договір міни відповідає вимогам закону і сторони мали намір саме обміняти житло, а не продати, суд апеляційної скарги до уваги взяти не може, оскільки ці доводи суперечать вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

Доводи апеляційної скарги Громадської організації «Кримське правозахисне об'єднання АРКАД'АШ» про необґрунтованість відмови у частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки право вимагати виселення відповідачів з будинку ОСОБА_6 набуде після реєстрації у визначеному законом порядку права власності на спірну частку будинку і у разі пред'явлення позову на відповідній правовій підставі.

Стосовно поновлення зруйнованої частини будинку суд першої інстанції правильно відмовив у позові, оскільки немає доказів як незаконного руйнування частки будинку так і того, що таке незаконне руйнування здійснила ОСОБА_7

Доводи апеляційних скарг про порушення судом норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 11, 362, 715, 716 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.

Інших доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін.

Ухвала суду першої інстанції від 24 травня 2013 року про заборону ОСОБА_7 проведення будь-яких будівельних робіт у будинку АДРЕСА_5 до розгляду справи по суті, відповідає вимогам статей 151, 152, 153 ЦПК України і за доводами апеляційної скарги ОСОБА_7 та її представника немає правових підстав для її скасування, що згідно правил статті 312 ч.1 п.1 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 312 ч.1 п.1, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу громадської організації «Кримське правозахисне об'єднання АРК'АДАШ» в особі Голови правління Фарікова Айзера Джемаладиновича в інтересах ОСОБА_6, апеляційні скарги ОСОБА_7та та її представника ОСОБА_14 - відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 4 липня 2013 року та ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Дралло І.Г. Білоусова В.В. Іващенко В.В.